Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань


Тероризування в установах виконання покарань засуджених або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
(Стаття 392 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1254-VI від
14.04.2009 р.)
1. Об'єктом злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі та нормальна діяльність адміністрації установ виконання покарань.
2. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) особи, засуджені до позбавлення волі або до обмеження волі, які відбувають це покарання в установах виконання покарань;
2) представники адміністрації цих установ.
Під представниками адміністрації у ст. 392 розуміються як службові особи, наділені правом застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених, так і інші особи, які виконують певні функції в установах виконання покарань,- чергові помічники начальників цих установ та інших осіб начальницького складу, військовослужбовці внутрішніх військ, які несуть службу з охорони і нагляду, а також особи, які здійснюють у місцях позбавлення волі медичне обслуговування, культурно-освітню роботу, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання засуджених, адміністративний та інженер- но-технічний персонал установ виконання покарань.
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у:
1) тероризуванні засуджених;
2) нападі на адміністрацію;
3) організації організованої групи;
4) активній участі в організованій групі.
Тероризування засуджених - це застосування до них фізичного насильства або погрози його застосування з метою примусити їх відмовитись від сумлінного ставлення до праці, додержання правил режиму, а також вчинення таких дій з помсти за виконання громадських обов'язків зі зміцнення дисципліни і порядку в установі виконання покарань. Тероризуванням вважається також глумління і знущання над засудженими з метою їх залякування і перешкоджання виконанню покарання.
Під нападом на адміністрацію розуміються протиправні дії, що вчинюються щодо представників адміністрації установи виконання покарань у зв'язку з їх службовою діяльністю, шляхом застосування насильства над ними або створення реальної загрози його негайного застосування.
Про поняття органЬованої групи та її організації див. коментар до статей 27 і 28. Під активною участю в організованій групі слід розуміти підбурювання окремих засуджених до вчинення протиправних дій щодо інших засуджених або до нападу на адміністрацію, підшукування необхідних засобів або знарядь злочину, безпосереднє вчинення нападів.
Створення злочинної організації або організація озброєної банди в установах виконання покарань підлягає кваліфікації за статтями 255 або 257. Напад на адміністрацію і тероризування засуджених, які супроводжувались побоями, заподіянням легких, середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, охоплюються ст. 392 і додаткової кваліфікації за іншими статтями Особливої частини КК не потребують.
Місцем вчинення злочину є установи виконання покарань.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, передбачених ст. 392.
4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка відбуває у виправних колоніях чи виправних центрах покарання у виді, відповідно, позбавлення волі чи обмеження волі.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань"
  1. § 1. Сутність пенітенціарної психології
    У процесі розвитку юридичної психології з неї виокремилася така галузь, як пенітенціарна психологія94 . Специфіка об'єкта пізнання, обумовлена складним характером питань, пов'язаних із процесами корекції засуджених, своєрідність методів вивчення їхньої особистості і психічних процесів, що відбуваються в період відбування покарання, розгляд інструментів вивчення особистості засудженого і методів
  2. Стаття 152. Порядок обчислення податку
    152.1. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних
  3. Стаття 76. Обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
    1. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов'язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кри- мінапьно-виконавчої інспекції; 3) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 4) періодично
  4. Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
    1. Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. 2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження
  5. Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
    1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Вилучення у людини
  6. Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
    1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження,
  7. Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
    1. Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах,-
  8. Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
    1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння
  9. Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    1. Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,-
  10. Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу
    Ухилення від призову на строкову військову службу - карається обмеженням волі на строк до трьох років. 1. Об'єкт злочину - порядок комплектування ЗС та інших військових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар до ст. 401. 2. Об'єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання
© 2014-2022  yport.inf.ua