Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист


1. Напад на службові або житлові приміщення осіб, що мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті,-
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на
строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є мирне співіснування і плідне співробітництво України з іншими державами та міжнародними організаціями, а обов'язковим додатковим об'єктом - альтернативно - власність або життя, здоров'я, воля, честь та гідність особи.
2. Про поняття осіб, які мають міжнародний захист, див. коментар до ст. 443.
3. З об'єктивної сторони злочин передбачає вчинення суспільно небезпечних дій. Формами його є:
1) напад на службові або житлові приміщення особи, яка має міжнародний захист;
2) викрадення такої особи;
3) позбавлення її волі (ч. 1 ст. 444);
4) погроза вчинення нападу на службові або житлові приміщення особи, яка має міжнародний захист, викрадення такої особи або позбавлення її волі (ч. 2 ст. 444).
Предметом злочину у його першій формі є тільки службові та житлові приміщення зазначених осіб, але не є ним їхні транспортні засоби.
Службові приміщення - це офіційно позначені приміщення, в яких відповідні особи здійснюють свою службову діяльність (будинки посольств, консульств, представництв тощо), а житлові приміщення - це приміщення, де зазначені особи офіційно проживають.
Під нападом тут треба розуміти дії, пов'язані із несподіваною агресією, застосуванням насильства над особою, що має міжнародний захист, знищенням майна, яке їй належить або ввірене, а також будь-які інші подібні дії. Поняттям напад у ст. 444 охоплюється і застосування до відповідної особи насильства, пов'язаного з умисним заподіянням їй побоїв, легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, якщо умисел винного не був спрямований на заподіяння потерпілому смерті (в іншому випадку його дії кваліфікуються за ст. 443). Умисне заподіяння особі, що має міжнародний захист, тяжких тілесних ушкоджень потребує додаткової кваліфікації за ст. 121.
Оскільки злочин, передбачений ст. 444, вчинюється тільки з прямим умислом, то необережне заподіяння особі, що має міжнародний захист, тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень потребує додаткової кваліфікації за ст. 128.
Про поняття позбавлення волі, викрадення людини див. коментар до ст. 146.
Викрадення або позбавлення волі особи, яка має міжнародний захист, повністю охоплюється ч. 1 ст. 444. Проте, якщо ці дії щодо зазначеної особи вчинені організованою групою або спричинили тяжкі наслідки, вони мають додатково кваліфікуватися за
ч. З ст. 146. Якщо наслідком нападу було знищення майна, яке розміщено у службових або житлових приміщеннях осіб, що мають міжнародний захист, ці дії додатково кваліфікуються за ч. 2 ст. 194 у разі, коли вони були вчинені загальнонебезпечним способом, або заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Погроза, про яку йдеться у ч. 2 ст. 444, може адресуватися як безпосередньо особі, що має міжнародний захист, так і державі чи організації, яких вона представляє, або іншим їхнім представникам, і являє собою залякування нападом на службові або житлові приміщення особи, яка має міжнародний захист, викраденням такої особи або незаконним позбавленням її волі.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а також метою: а) вплинути на характер діяльності потерпілих; б) вплинути на діяльність держав чи організацій, які вони представляють; б) спровокувати війну; г) спровокувати міжнародні ускладнення (про зміст такого ускладнення див. коментар до ст. 443).
За метою, а також за об'єктом і деякими ознаками об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 444, слід відмежовувати від захоплення заручників (ст. 147).
Напад з метою заволодіння майном, що перебуває у службовому чи житловому приміщенні осіб, які мають міжнародний захист, за наявності підстав кваліфікується за ст. 187.
Викрадення особи, яка має міжнародний захист, з подальшим її умисним вбивством кваліфікується за ч. 1 ст. 444 і за п. З ч. 2 ст. 115.
Конвенція про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй від 13 лютого 1946р. УРСР приєдналась до Конвенції 20 листопада 1953 р.
Генеральна угода про привілеї та імунітети РЄ від 2 вересня 1949 р. Україна приєдналась до Угоди 1 жовтня 1996р.
Протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети РЄ від 6 листопада 1952 р. Україна приєдналась до Протоколу 1 жовтня 1996р.
Віденська конвенція «Про дипломатичні зносини» від 18 квітня 1961 р. Ратифікована СРСР
11 лютого 1964 р.
Віденська конвенція «Про консульські зносини» від 24 квітня 1963 р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р.
Конвенція про спеціальні місії від 16 грудня 1969р. Україна приєдналась до Конвенції 14 липня 1993 р. (статті 29, ЗО).
Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 грудня 1973 р. Ратифікована СРСР 26 грудня 1975 р.
Угода про правоздатність, привілеї, імунітети Міжнародної організації космічного зв \язку «Интерспутник» від 20 вересня 1976р. Ратифікована СРСР 14 грудня 1976р.
Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979р. СРСР приєднався до Конвенції 8 травня 1987р.
Конвенція про охорону персоналу Організації Об'єднаних Націй та пов 'язаного з нею персоналу від 15 грудня 1994 р. Ратифікована Україною 6 липня 1995 р.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Організації, від 19 грудня 1997 р. Ратифікована Україною 7 липня 1999р.
Додатковий протокол про привілеї та імунітети Організації чорноморського економічного співробітництва від ЗО квітня 1999 р. Ратифікований Україною 6 липня 2000 р.
Віденська конвенція про представництво держав в їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру, 1975 р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист"
  1. Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території' України
    статтях 7 і 8. 3. Згідно з ч. 2 ст. 6 для того, щоб злочин вважався вчиненим на території України, достатньо, щоб його було: 1) почато і закінчено на території України; 2) почато, продовжено і закінчено або припинено на території України; 3) почато на території України, а продовжено, закінчено або припинено за її межами; 4) почато і продовжено на території України, а закінчено або
  2. Стаття 111. Державна зрада
    статтями КК, наприклад, диверсії, посягання на життя державного діяча тощо, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 111 і, відповідно, статтями 113,112. Специфікою цієї форми державної зради є те, що вона може бути вчинена лише в умовах воєнного стану або, хоча й у мирний час, але в період збройного конфлікту. Воєнний стан - це особливий правовий режим
  3. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
    статтями 212 і 222. Належними адресатами надання завідомо неправдивої інформації з точки зору отримання пільг щодо податків виступають не лише податкові органи, а й, зокрема, МЕ, міжвідомча Комісія з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, Комісія з питань гуманітарної допомоги при КМ, митні органи. Надання завідомо неправдивої інформації - це обман
  4. Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
    статтями 332 і 357 або 358. Переправлення через державний кордон України - це дії, спрямовані на переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі території України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули
  5. Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
    статті 315 ЦК фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо, а обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону. 2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є внутрішній та міжнародний авторитет нашої держави. Його альтернативним додатковим обов'язковим об'єктом можуть бути життя та здоров'я,
  6. Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
    статті 357 і 35S варто розглядати як важливу законодавчу гарантію здійснення і захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. 2. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси
  7. Стаття 401. Поняття військового злочину
    статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, а також інші особи, визначені законом. 3. Особи, не зазначені у цій статті,
  8. Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
    статтею, може бути відповідний представник будь-якої іноземної держави. «Принцип взаємності» в даному випадку не діє. Проте до представника іноземної держави за змістом ст. 443 треба відносити тільки представника держави, яка визнана Україною як суверенна. Іноземною державою не є, скажімо, окремий суб'єкт федерації чи конфедерації - автономна республіка, штат, земля у складі іншої держави. До
  9. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
  10. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    статтях 31, 34 і 63. Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю, що, в свою чергу, породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту. Індивідуалізація особистості - ще одна важлива