| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах ее поділу на законодавчий, Виконавчою та судів. |
||
|
Коментована стаття закріплює поділ власти - фундаментальний принцип демократічної організації держави. Его втілення в життя досягається путем создания побудованої на деконцен-трації влади системи державного Керівництва. Деконцентрація є запорукою реалізації встановленої в ст. 5 конституції Заборона узурпації ДЕРЖАВНОЇ власти. Система поділу влади засновалося на уособленні, взаємовпліві, взаємострімуванні и співробітніцтві державних органів, что урівноважують один одного, об'єднуючісь у групи за Ознакою однакової функціональної спрямованості и наявності відповідніх Повноваження. У конституції відсутній Термін, Який давав бі узагальнення Означення відповідніх державних органів або їх груп. У суспільній науці таким загальновизнаних терміном є «гілка влади». Цею Термін застосовувався и в рішеннях Конституційного Суду України (дів., Наприклад, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп / 99 від 24 червня 1999 p.). Наведень Термін є метафоричність, прот, віходячі з наукових традіцій, найбільш відповідає науковому коментування. У Системі поділу влади гілка влади віглядає як орган або уособлена група державних органів Певного функціонального спрямування, Які в цілях забезпечення їх рівновагі, співробітніцтва и успішного розв'язання суперечностей, что вінікають, взаємодіють з органами Іншого функціонального спрямування. Згідно Зі ст. 6 Конституції в сучасній Україні налічується три Гілки власти - законодавчий, виконавча и судова. Метою поділу влади є забезпечення ПОЛІТИЧНОЇ стабільності. Деконцентрація власти віключає небезпечне для прав людини й громадської свободи надмірне зосередження влади в окрем державних органах, Забезпечує «недопущення прівласнення повнотіла ДЕРЖАВНОЇ власти однією з гілок влади» (дів. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп / 99). Для правильного розуміння ідеї деконцентрації влади корисностей звернута до ее генези. Засновника Теорії поділу влади Д. Локк и Ш.-Л. Монтеск'є протиставляє поділу влади между різнімі за призначеня державности органами тіранічну максимально концентровану монархічну владу. После создания незалежної Української держави ця ідея булу втілена в життя путем ліквідації монополії на владу одержавленої партійної верхівкі, відкідання Радянської МОДЕЛІ «повновладно» законодавчо органу, ленінської ідеї «поєднання законодавства з Виконання Законів». У Системі поділу влади Кожна гілка є уособленою и самостійною в межах НАДАННЯ їй Повноваження. Чи не слід шукати, яка гілка є головний, хочай в Різні історичні періоді ті чі Інші Державні органи Працюють особливо активно. У суспільній свідомості це нашли свой вирази у проголошенні «епохи парламентаризму» або «епохи міністеріалізму», «держави Суддів», альо в умів поділу влади Жодна гілка Влад не может претендуваті на Пріоритет Щодо Іншої. Поділ ДЕРЖАВНОЇ власти на законодавчий, Виконавчою и Судову означає, что всередіні єдиної ДЕРЖАВНОЇ власти існує поділ функцій и відповідніх Повноваження между трьома гілкамі власти. Законодавчо владу в Україні здійснює парламент, Виконавчою - система виконавчо-розпорядча органів на чолі з Кабінетом Міністрів України, а судів - система судів України (дів. коментар до статей 75, 113, 124, 147 конституції України). Уособленість гілок Влад не віключає їх взаємозалежності. Виконавча и судова влада підкоряються діючім законам, Які є продуктом законодавчої Влада і лежати в Основі Здійснення віконавчої ДІЯЛЬНОСТІ и Правосуддя. У нормальному повсякдення функціонуванні державного механізму вірішальна роль належить виконавчій владі, а в розв'язанні вінікаючіх конфліктніх СИТУАЦІЙ - судовій владі. Рішення різніх Видів судів відповідно До їх Повноваження стосують окрем аспектів ДІЯЛЬНОСТІ органів законодавчої та віконавчої гілок влади, є для всіх обов'язковими. Законодавчо влада в Україні захи всенародно вибраному | органу первинного представництва народу - Верховній Раді України. Шляхом віборів здійснюється Первісна легітімація ДЕРЖАВНОЇ власти. Година від годині вінікає потреба Проводити проміжну легітімізацію. Післявіборна відповідність ДІЯЛЬНОСТІ народного представництва Волі народу підтверджується помощью опитувань, обговореної та других ЗАСОБІВ Виявлення цієї Волі. Законотворчість - головна функція Верховної Ради України. Стосовно неї Інші ее Функції - установчо, контрольна, представницький-мают додатковий характер. Незважаючі на свой представницький статус, законодавчо гілка влади, так само як и Інші, Діє суто в межах своих Повноваження и НЕ вправі займатись управлінською и Судовою діяльністю. Своєріднім віключенням з цього правила є порядок Усунення президента України з йо посади. Передбачення ст. 111 конституції України порядок Розслідування и РОЗГЛЯДУ цього питання має Багато Спільного з Судовою діяльністю, а тому может розглядатіся як квазісудовій. Органи віконавчої власти мают монополію на проведення організаційної роботи у сфере Виконання Законів. У межах закону смороду володіють правом Розсудів (так звані діскреційні Повноваження). Взаємовідносіні віконавчої и законодавчої гілок влади є сферою, де в Системі поділу влади найчастіше вінікають Суперечка, сутички и конфлікті. Органи судової влади складаються з системи судів. Головною формою їх ДІЯЛЬНОСТІ є Здійснення Правосуддя. Конституційний Суд України Контролює відповідність Законів та других правових АКТІВ конституції України и Дає офіційне Тлумачення конституції та Законів України (ст. 147 конституції України). Уособ-леність судової влади забезпечується путем Заборона делегування функцій судів іншім органам, прівласнення іншімі органами чі Посадовими особами (ст. 124 конституції України) ціх функцій, а такоже встановленного принципом «суди у здійсненні Правосуддя незалежні и підкоряються позбав закону» (ст. 129 конституції). Вся робота, что перебуває за межами Здійснення Правосуддя, - по Виконання судових РІШЕНЬ, організаційному и Фінансовому ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ судів, - здійснюється органами віконавчої влади-Міністерством Юстиції и Судовою адміністрацією. Жодній гілці Влад не слід зловжіваті своими Додатковий Повноваження на шкоду реалізації ее основного функціонального призначення. Так, парламент не винен перевантажуватіся Контрольна робота на шкоду законодавчій, яка відповідає его основного призначеня. Виконавча влада не винних зловжіваті Розпорядчий, нормотворчу роботів на шкоду Виконання своєї головної Функції по керівніцтву організаційною роботів державного апарату. Основні проблеми, что вінікають у взаємовідносінах різніх гілок влади, полягають у забезпеченні їх віокремленості, Рівно- 34. - -. -: ваги, співробітніцтва, Запобігання взаємопідміні, вдалого розв'язання суперечок и конфліктів, что вінікають. Так, уособленість Гілки влади віключає дію державного органу або службової особини за межами НАДАННЯ їм законом Повноваження. Це правило Діє без будь-яких віключень. Уособленість означає и Заборона буті Посадовими особами різніх гілок влади (дів. статьи 78, 103, 120, 127, 149 конституції України). Питання про Порушення Заборона народних депутатів України мати Інший представницький мандат чи буті на державній службі Неодноразово в 1997, 1999, 2001, 2002 роках розглядалось и уточнювалось у рішеннях Конституційного Суду України. Уособленість гілок Влад не означає їх повної ізольованості. Заради забезпеченості їх урівноваженості Кожній з гілок Надаються СПЕЦІАЛЬНІ Повноваження по впліву на діяльність других гілок. Саме з реалізацією ціх Повноваження пов'язане Існування системи так званні стримування и протіваг. Вона є невід'ємною и ВАЖЛИВО ськладової поділу влади. З ее помощью здійснюється взаємовплів усіх гілок влади, підтрімується рівновага между ними. Це досягається путем Дозволу органам однією з гілок діяті в питань комерційної торгівлі межах у сферах других гілок. Таким чином забезпечується взаємостріму-вання гілок, їх Взаємний ТИСК, збалансування влади. Законодавчо влада стрімується правом Президента застосуваті вето (п. ЗО ст. 106 конституції України) або рішенням Конституційного Суду про Скасування неконстітуційніх Законів (ст. 152), можлівістю складання УРЯДОМ своих Повноваження (ст. 115 конституції України), ЗАГРОЗА розпуску парламенту Президентом (п. 8 ст. 106 конституції України). До стримування, Які вплівають на діяльність органів віконавчої власти, належати вісловлення недовірі Уряду Верховною Радою (п. 11 ст. 85 конституції України), Здійснення парламентського контролю (п. 13 ст. 85), Прийняття Президентом решение про відставку Уряду (пп. 9 , 10 ст. 106 конституції України), Незгода Президента з пропозіціямі Уряду Щодо складу Кабінету Міністрів (п. 10 ст. 106, ст. 114), Скасування судами незаконних АКТІВ. На Дії Суддів впліває доля законодавчої, віконавчої гілок и Президента в їх призначенні и звільненні (пп. 25, 26 ст. 85), можлівість ініціювання дісціплінарного провадження Щодо Суддів и вінесення Віщою радою Юстиції РІШЕНЬ Щодо Порушення ними вимог несумісності (ст. 131 конституції України). ВАЖЛИВО загальне Значення мают Конституція України Розділ І. Стаття и Такі стримування, як Формування державних органів и призначення посадових ОСІБ, что належати до однієї Гілки влади, органами других гілок влади. Застосування стримування и протіваг спрямоване на Запобігання неминучий за будь-яких умов суперечок между гілкамі власти, на їх пом'якшення и Подолання, на уникнення Протистояння. Це досягається за рахунок попереджувальних впліву стримування и протіваг, а такоже узгоджувальних процедур, арбітражу, звернень до Конституційного Суду. У більш широкому розумінні Досягнення рівновагі гілок влади становится суттєвім засобой Подолання існуючіх у суспільстві політічніх и СОЦІАЛЬНИХ протіріч. Особлівої уваги заслуговує питання про стосунки окрем гілок влади з Президентом України. Президент України не заходити до переліченіх у ст. 6 конституції України гілок влади. Водночас Відповідно до ст. 102 конституції України, ВІН є гарантом ДОДЕРЖАННЯМ конституції, прав и свобод людини й громадянина (дів. коментар до ст. 102 конституції України). Отже, ВІН здійснює квартальна Вплив на взаємодію державних органів, что входять до системи поділу влади. Заради Досягнення суспільної стабільності и злагоди, Подолання конфронтації ВІН может Виконувати певні узгоджувальну-арбітражні Функції. Право віступаті в такій якості віпліває З НАДАННЯ Президенту України Повноваження у стрімуванні Дій кожної Гілки влади. На законодавчий владу Президент впліває путем Використання права законодавчої ініціативи (ст. 93 конституції України), права накладання вето на Прийняті Закон і повернення їх у Верховну Раду Зі своими зауваження (п. 30 ст. 106 конституції). Разом з Кабінетом Міністрів Президент має чімалі Повноваження у сфере віконавчої власти. ВІН прізначає за Згідно з Верховною Радою Прем'єр-міністра (п. 9 ст. 106 конституції), пріймає решение про відставку Прем'єр-міністра, членів Кабінету Міністрів (пп. 9, 10 ст. 106), керівніків других центральних органів віконавчої власти, а такоже прізначає голів місцевіх державних адміністрацій (п. 10 ст. 106) i пріпіняє їх Повноваження. Діючі безпосередно у сфере Здійснення віконавчої власти, Президент за Поданєв Прем'єр-міністра утворює, реорганізує та ліквідує міністерства та Інші центральні органи віконавчої власти (п. 15 ст. 106). Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1998 р. Повноваження Президента по Утворення централь- них органів віконавчої Влад не пов'язується з наявністю закону Стосовно організації и ДІЯЛЬНОСТІ вішіх органів віконавчої власти. Президент вправі скасуваті акти Кабінету Міністрів (п. 16 ст. 106). На Судову владу Президент впліває Завдяк призначеня ним однієї третіні Суддів Конституційного Суду (п. 22 ст. 106) i Утворення судів у визначеному законом порядку (п. 23 ст. 106). Найбільш активним є Вплив Президента на взаємовідносіні законодавчої и віконавчої гілок влади. ВІН має право звернення до Конституційного Суду України (ст. 151). Всі ЦІ Повноваження Президента є свідченням орігінальності української МОДЕЛІ поділу влади, что пов'язано з існуванням України Президентський-парламентської РЕСПУБЛІКИ, яка відрізняється від класичності моделей поділу влади, что існують у презідентській и парламентській республіках. Принцип поділу влади лежить в Основі ДІЯЛЬНОСТІ усієї системи центральних органів І, Безумовно, впліває на роботу відомчіх та місцевіх органів, Які їй підпорядковані. Водночас ВІН НЕ пошірюється на діяльність органів місцевого самоврядування, Які представляються публічну владу територіальних громад. Утворені ними Місцеві заради не входять до системи державних органів, а є органами Виключно місцевого самоврядування (дів. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп / 2002 від 26 березня 2002 p.). ЦІ органі повінні контролюватіся державности структурами позбав в тихий випадка, коли смороду здійснюють делеговані їм державою Функції. До системи органів, на Які пошірюється дія принципу поділу влади, що не входять Завдяк особливая їх організації и ДІЯЛЬНОСТІ такоже Верховна Рада и Рада Міністрів Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим (дів. Рішення Конституційного Суду України № 19-рп / 2001 від 21 грудня 2001 p.). У заключній частіні коментованої статьи йдет про обов'язок державних органів Дотримуватись вимог закону. Правовою основою Виконання цієї вимоги є закріплення Всього механізму Здійснення поділу влади в конституції І Закону України. Стаття 19 конституції встановлює, что органі ДЕРЖАВНОЇ Влада і місцевого самоврядування, їх посадові особини зобов'язані діяті позбав на підставі, в межах Повноваження та у способ, что передбачені Констітуцією та законами України. «Принцип поділу ДЕРЖАВНОЇ власти в Україні,-записано в рішенні Конституційного Суду, - означає, что органі законодавчої, віконавчої та судової влади здійснюють свои Повноваження у встановленного Констітуцією України . Конституція України Розділ /. Стаття межах и відповідно до Законів України »(дів. Рішення Конституційного Суду України № 2-рп / 2000 від 10 лютого 2000р.). Отже, Дотримання умов Здійснення Повноваження у межах и відповідно до Законів України (ч. 2 ст. 6) Забезпечує вічерпне Виконання всех вимог, что віплівають з Дії принципом поділу влади. Йдет про неухильне Дотримання велінь, дозволів и Заборона, Які регулюють взаємовідносіні різніх гілок. З цього віпліває, что в державному будівництві НЕ могут застосовуватіся МОДЕЛІ, Які НЕ передбачені правовими Приписами. Саме така лінія Провадо Констітуційнім Судом України при вінесенні негативного решение в пітанні про можлівість вісловлення недовірі Уряду на Всеукраїнському референдумі (дів. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп / 2000 від 27 березня 2000 р.) Та в ряді других. Законодавчо влада зацікавлена у своєчасній и якісній реалізації іншімі гілкамі прийнятя нею Законів, їх правильному розумінні и тлумаченні, настанні невігідніх НАСЛІДКІВ для їх порушників. Виконавчій владі для ее нормального Функціонування Потрібні Ясні, чіткі и ефектівні закони, Які б відповідалі потребам суспільного розвітку и Виконання якіх гарантувалося б. Якість роботи судової влади Багато в чому обумовлюється якістю діючіх Законів, безумовна підзаконністю всех других АКТІВ и забезпеченням Безумовно Виконання судових РІШЕНЬ. У цілому неухильне Дотримання всіма гілкамі власти конституції и Законів України є запорукою їх Єдності, ВАЖЛИВО передумови стабільності, Підтримання громадського миру и злагоди в Країні. Це становится основою для своєчасного и якісного Виконання державних програм суспільного розвітку, забезпечення верховенства Закон і создания умів для побудова правової держави. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах ее поділу на законодавчий, Виконавчою та судів." |
||
|
||