Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу

Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої порушень правил полювання та в дозволі на їх добування - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях" у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
Порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства лобову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб-від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої І на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 03.04.86 p. № 2010-ХІ; законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 11.07.2003 р. № 1122-ІV, від 21.01.2010 p. № 1827-VI)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері використання об'єктів тваринного світу (див. Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про мисливське господарство та полювання", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" тощо).
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування (формальний склад);
2) порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин (формально-матеріальний склад);
3) порушення правил рибальства (формальний склад);
4) грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) (формальний склад);
5) порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об'єктів тваринного світу (формальний склад).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;
Право на полювання, згідно статті 12 зазначеного Закону, в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.
Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Відповідно до статті 14 Закону документами на право полювання (для громадян України) є:
посвідчення мисливця;
щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);
відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання;
паспорт на собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або його територіальними органами
Як зазначається у статті 16 Закону "Про мисливське господарство та полювання" полювання на парнокопитних тварин, куниць лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання.
Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду регулюється нормами відстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища разом із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за поданням їх органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у мисливця паспорта на такого собаку.
Для добування мисливських тварин, що віднесені до державного мисливського фонду, потрібні дозволи - ліцензії або відстрільні картки (стаття 17 Закону).
За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.
За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора лісового.
За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого виду мисливських тварин з метою селекційного відбору, ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності.
Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.
Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі.
Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.
Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.
Для полювання встановлюються спеціальні строки. Відповідно до статті 19 Закону "Про мисливське господарство та полювання" полювання може здійснюватися у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;
на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні - січні;
на куріпку сіру, фазана у жовтні - грудні;
на перепела - у серпні - листопаді;
на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;
на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, - у серпні - січні;
на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні - грудні;
на бабака - у червні - вересні;
на борсука - у жовтні - листопаді;
на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка - з жовтня по лютий включно; на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень включно.
Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.
Порушення, передбачені частинами 1 і 2 коментованої статті КУАП, тягнуть за собою утворення складів адмінправопорушень, що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності. У склади цих правопорушень належить також включати порушення інших заборон щодо здійснення полювання, в тому числі тих, що наведені у статті 20 Закону "Про мисливське господарство та полювання", зокрема забороняється:
1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, що посвідчують право на полювання;
полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;
2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме:
на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;
на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);
у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;
в угіддях, не зазначених у дозволі;
на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;
3) полювання у заборонений час, а саме:
у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин;
у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);
4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме:
клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристрою; електричного обладнання для добування тварин;
штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;
дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовий;
з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів;
немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони;
руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також:
на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо);
на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (№ 0000);
на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра;
на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом;
полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта;
полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь;
5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування;
6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;
7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;
8) полювання на заборонених для добування тварин;
9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів, самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства.
Всі вищезазначені дії, окрім останніх (збирання яєць... тощо) кваліфікуються як незаконне полювання.
Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" рибальство - це добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів; любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних біоресурсів у порядку загального використання, у дозволених обсягах, для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями вилову, встановленими для цього правилами рибальства. В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання.
Відповідно до статті 27 цього Закону вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову), тобто вилов риби є спеціальним використанням водних біоресурсів.
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав.
Спеціальне використання водних біоресурсів іноземцями, іноземними юридичними особами у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.
Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.
Для спеціального використання водних біоресурсів (риби) (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) статтею 28 Закону встановлюються ліміти.
Ліміт спеціального використання водних біоресурсів (загальнодопустимий улов) - це обсяг вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних біоресурсів на конкретному водному об'єкті, встановлений на певний проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу допустимого вилову.
Так, з метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства на підставі наукових обгрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства.
Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв'язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об'єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються.
Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України.
Порушення цих лімітів, а так само порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених чч. З і 4 коментованої статті КУАП.
При цьому правила рибальства - це нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, тили, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об'єктами та навантаження на них (ст. 1 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").
3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
5. За правопорушення, передбачене частиною третьою коментованої статті, стягується штраф (готівкою) на місці скоєння адміністративного правопорушення.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 12 березня 2004 року № 75 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України) затверджено форми квитанції про сплату штрафу за правопорушення, визначені частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та Інструкцію щодо застосування і заповнення квитанцій при стягненні штрафів (готівкою) на місці скоєння адміністративних правопорушень.

Квітанція про сплату штрафу про правопорушення


1. Квитанція про сплату штрафу за правопорушення, визначені частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - квитанція) заповнюється згідно з установленою формою держінспектором рибоохорони при стягненні штрафів (готівкою) на місці скоєння адміністративного правопорушення, визначеного частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Коди серій квитанцій встановлюються згідно з додатком.
Суми штрафів і порядок їх накладання визначаються частиною третьою статті 85 та статтею 258 КУпАП.
2. У квитанції вказуються дата її заповнення, прізвище, ім'я та по батькові порушника, сума штрафу словами, на підставі якої статті КУпАП стягується штраф за вчинене правопорушення.
3. Інспектор, який заповнює квитанцію, повинен записати свої прізвище, ім'я та по батькові, номер службового посвідчення та поставити власний підпис. Одночасно заповнюється і талон квитанції (ліва частина).
4. Після сплати штрафу за правопорушення, визначене частиною третьою статті 85 КУпАП, і заповнення квитанції її талон залишається у державного інспектора рибоохорони. На цій частині повинен бути підпис правопорушника, який підтверджує одержання квитанції на певну суму і згоду зі стягненням штрафу. Права частина квитанції передається правопорушнику.
5. Після повернення з рейду протягом трьох днів держінспектор здає гроші, отримані готівкою, у касу підрозділу рибоохорони, у якому він отримав бланки квитанцій, з оформленням у встановленому порядку прибутково-видаткових касових ордерів, одночасно ним здаються талони про сплату штрафу.
Облік бланків квитанцій ведеться бухгалтерією підрозділу органу рибоохорони, який здійснює їх видачу та зберігання.
6. За бажанням правопорушника сплата штрафу за правопорушення, визначене частиною третьою статті 85 КУпАП, може здійснюватись у безготівковій формі через банківські установи в установленому порядку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу"
  1. Стаття 88/1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах
    Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої. Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду,
  2. Стаття 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу
    Незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої І на посадових осіб - від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
  3. Стаття 50. Порушення права державної власності на тваринний світ
    Самовільна переуступка права користування об'єктами тваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ, - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від п'яти до восьми
  4. Стаття 88/2. Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними
    Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією колекції чи без такої. (Доповнено статтею 882 згідно із Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України
  5. Стаття 60. Порушення правил водокористування
    Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми
  6. Стаття 107/1. Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві
    Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві: оформлення сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів без урахування даних офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної оцінки за типом, результатів генетичної експертизи походження та аномалій тварин, внесення до документів з племінного обліку недостовірних даних, використання для відтворення неатестованих та недопущених до
  7. Стаття 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог
    Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від дев'яти до двадцяти
  8. Стаття 68. Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини
    Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Із змінами, внесеними згідно Із законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР) 1.
  9. Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
    Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Об'єктом злочину є порядок проведення вибухових робіт, встановлений з метою
  10. Стаття 189/2. Порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток
    Порушення правил виготовлення печаток та штампів (крім самонабірних), а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення порядку обліку І зберігання печаток та штампів, що потягло за собою їх втрату, - тягне за собою накладення штрафу від одного до
  11. Стаття 53. Порушення правил використання земель
    Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти
  12. Стаття 171/1. Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань
    Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також