|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
|
|
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі про-цесуальні права і обов'язки позивача.
2. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням цієї особи розглядається спочатку.
1. Участь третіх осіб у цивільній справі надзвичайно важлива
і необхідна для правильного та своєчасного розгляду і вирішення
цивільної справи, оскільки дозволяє зібрати максимум доказово
го матеріалу, з'ясувати дійсні взаємостосунки сторін, уникнути
винесення спірних і навіть взаємовиключаючих судових рішень.
Відповідно до ст. ст. 34 - 36 цього Кодексу у цивільному процесі
беруть участь два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги, і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Треті особи першого і другого видів від
несені законом до числа осіб, які беруть участь у справі, а отже,
мають юридичну заінтересованість. Однак, на відміну від прокурора, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, представників, заінтересованість третіх осіб або тотожна, або
близька до заінтересованості сторін, тому що треті особи пов'язані
в допроцесуальних відносинах зі сторонами цивільної справи.
2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення її судового розгляду .
46
Ознаками третіх осіб цього виду є те, що вони:
а) вступають у процес, що розпочався;
б) втручаються у спір між сторонами, що вже виник;
в) їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;
г) заявляють самостійні вимоги на предмет спору;
д) відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична
заінтересованість носить особистий характер;
є) вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.
3. В юридичній літературі і судовій практиці остання особливість викликає заперечення, хоча вона прямо закріплена в коментованій статті. Іноді стверджують, що позов третьої особи не може бути пред'явлений до однієї сторони, тому що вимога третьої особи завжди суперечить інтересам обох сторін. Уявляється, що правило цієї статті є цілком обгрунтованим. Так, у разі пред'явлення позову про витребування речі, позов пред'являється третьою особою тільки до відповідача, тобто до тієї із сторін, в якої знаходиться спірна річ. Позов же про визнання права пред'являється до тієї сторони, яка стверджує, що спірне право належить їй. Якщо при розгляді позову про присудження неясно, кому належить річ, тобто присудженню має передувати визнання права, то позов третьою особою повинен пред'являтися до обох сторін.
4. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вступають у процес шляхом подачі позовної заяви, яка повинна відповідати всім вимогам статей 119, 120 цього Кодексу, обкладатися судовим збором, як і заява первісного позивача. Третя особа цього виду наділяється тими самими правами і обов'язками, що і первісний позивач, але тільки по своїй вимозі.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору" |
- Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства
стаття закріплює головні ознаки основного принципу цивільного судочинства - принципу диспозитивності, який визначає механізм виникнення, розвитку і закінчення цивільної справи. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право судового захисту його прав, свобод і інтересів. Можливість здійснення кожною особою права на судовий захист залежить, перш за все, від самої
- Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
статтею 27 цього Кодексу. 4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, відрізняються від попереднього виду третіх осіб характером заінтересованості: вони заінтересовані не у предметі спору, а у певному результаті спору, тому що той чи
- Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів
статті щодо подання копій документів не поширю-ються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. 1. Дана стаття значно збільшує перелік доданих до позовної
- Стаття 130. Попереднє судове засідання
статтями 174 і 175 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
- Стаття 292. Право апеляційного оскарження
статтею 293 цього Кодексу. 1. Дана стаття вирішує питання щодо суб'єктів права апеляційного оскарження і, частково, щодо об'єктів апеляційного оскарження. 2. У більшості випадків суди першої інстанції постановляють законні і обгрунтовані рішення. Але у судовій практиці ще зустрічаються помилки. Тому цивільне процесуальне законодавство передбачає апеляційний перегляд рішень і ухвал суду першої
- Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками
статті 41 цього Кодексу. 2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. 55 1. Коментована стаття висовує головні вимоги до осіб, які можуть виступати представниками в суді. Перша вимога є професійною - представниками можуть бути адвокати. Вони
- Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів
статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. 1 .Значення коментованої статті полягає у тому, що вона встановлює два
- Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
стаття також присвячена їх поясненням, якщо вони допитані як свідки. Як уявляється, у зв'язку з цим виникає декілька проблем. По-перше, результатом допиту взагалі і допиту свідків зокрема, є показання, а не пояснення. По-друге, «тотальний» допит, як уявляється, протирічить засадам цивільного судочинства, перш за все, диспозитивності та змагальності. КАС України, що регулює порядок захисту прав,
- Стаття 125. Позов третьої особи
із самостійними вимогами
стаття встановлює до позову третьої особи із самостійними вимогами ті ж самі правила, що і до зустрічного позову. Але таке формулювання статті викликає заперечення. Як уже зазначалось у коментарі до ст. 123 цього Кодексу, зустрічний
- Стаття 193. Судові дебати
стаття присвячена третій частині судового засідання - судовим дебатам. Судові дебати являють собою виступи осіб, які беруть участь у справі. В часі ніхто з них не обмежений, але суддя керує дебатами у тому напрямку, щоб йшлося тільки про обставини справи і докази та їх дослідження у судовому засіданні. Послідовність виступів з промовами визначена даною статтею: позивач, третя особа на його
|