загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 62. Цивільний відповідач


1. Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
3. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 62. Цивільний відповідач"
  1. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем У суді. Таким чином, маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи: 1) це "організація", тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне утворення; 2) вона має бути створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 3) вона має цивільну правоздатність і дієздатність (правосуб'єк-
  2. § 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
    цивільному праві питання так взагалі не постає, оскільки ні раніше чинне законодавство, ні ЦК взагалі не містять прямої вказівки на існування негаторного позову як такого. Зокрема, у ч, 2 ст. 48 Закону "Про власність" йдеться про те, іцо власник (титульний володілець) може вимагати усунення всяких порушень його права, навіть якщо ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння. При
  3. Які особливості захисту особистих немайнових прав?
    стаття громадянина Хруща Петра Степановича, яка має назву "Великий підприємець". Викладені в статті факти не відповідають дійсності. Зокрема в ній говориться, що я, Колісник С.Г., займався діяльністю, пов'язаною з вивезенням кольорових металів за межі України, тим часом, як подібним питанням я не цікавився і нічого подібного не вчиняв. Моя трудова діяльність пов'язана з укладанням договорів
  4. Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства
    стаття закріплює головні ознаки основного принципу цивільного судочинства - принципу диспозитивності, який визначає механізм виникнення, розвитку і закінчення цивільної справи. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право судового захисту його прав, свобод і інтересів. Можливість здійснення кожною особою права на судовий захист залежить, перш за все, від самої
  5. Стаття 17. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду
    цивільна юрисдикція є в тому випадку, коли правила, що її встановлюють, категорично визначають: дана справа може бути розглянута і вирішена тільки у загальному суді (наприклад, ст. 40 СК України встановлює, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, і у разі його фіктивності). Умовною цивільна юрисдикція є тоді, якщо перед
  6. Стаття ЗО. Сторони
    статті сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. 3. Позивач, як правило, є ініціатором порушення справи, звертаючись до суду, він вважає, що його право порушене чи оспорюється. Після порушення справи може виявитися, що право не порушене або порушене, але йому не належить. З урахуванням викладеного позивач - це та зі сторін у процесі, яка звернулася до суду, вважаючи, що її права
  7. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
    статті 27 цього Кодексу, позивач мас право протягом усього часу розгляду справи змінити під-ставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач мас право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов. 3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. 4. Кожна із сторін має право вимагати
  8. Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
    стаття регулює питання співучасті у цивільному процесі. Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов'язку. Від співучасті необхідно відрізняти суб'єктивне поєднання позовів, коли суб'єктивні права і обов'язки не залежать одні від одних, а множинність осіб виникає за
  9. Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
    стаття деяких питань не вирішує, деякі питання вирішує вельми спірно, що, безумовно, викликає проблеми при її застосуванні. По-перше, вона з незрозумілих причин не регулює питання про неналежного позивача, умови та порядок його заміни. Якщо тлумачити коментовану статтю у тому сенсі, що відтепер заміна неналежного позивача у цивільному судочинстві є немож-ливою, таке вирішення проблеми буде
  10. Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
    статті. Іноді стверджують, що позов третьої особи не може бути пред'явлений до однієї сторони, тому що вимога третьої особи завжди суперечить інтересам обох сторін. Уявляється, що правило цієї статті є цілком обгрунтованим. Так, у разі пред'явлення позову про витребування речі, позов пред'являється третьою особою тільки до відповідача, тобто до тієї із сторін, в якої знаходиться спірна річ. Позов
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка