|
Ухилення від обстеження осіб, щодо яких с достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров'я,- тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення (див. Основи законодавства України про охорону здоров'я, Закони України "Про захист населення від інфекційних хвороб" тощо).
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров'я (формальний склад).
Венерична хвороба - це інфекційна хвороба, яка передається переважно статевим шляхом, а в деяких випадках і іншими шляхами (користування одним шприцом, від матері до дитини, тісний побутовий контакт та ін.). До таких хвороб належить сифіліс, гонорея, лімфогранулематоз, СНІД та ін. Венеричні захворювання - це особлива група інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки. На відміну від звичайних інфекційних захворювань венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При венеричних хворобах видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, щодо якої є достатні дані вважати її хворою на венеричну хворобу - дані органів охорони здоров'я).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини виключно у формі прямого умислу.
|
- Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від двох до
- Стаття 44/1. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження
статтею 44і згідно із Законом України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р.№ 55/97-ВР, від 06.10.2011 р. № 3826-УІ) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення (див. Закони України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", "Про заходи
- Стаття 218. Адміністративні комісії
статтями 45, 46, 92, 99, 103і - 104 , статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149- 152, частиною першою статті 154, статтями 155,1552, частиною другою статті 156, статтями 156і, 156, 159, статтею 175і (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крій справ щодо
- Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
статтями 125, 126 чи 129 або не становлять злочину. Поняття неодноразово означає вчинення однієї із дій, характерних для поганого поводження з військовополоненими, два чи більше разів. Під хворими і пораненими розуміються військовополонені, які через травми, хворобу чи інші фізичні або психічні розлади або інвалідність потребують медичної допомоги чи догляду. Особливо жорстоким слід вважати
- Стаття 5. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність
статтею 107 цього Кодексу. Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу. (У редакції Закону України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ) (1) Відповідно до статті 5 КУАП сільські, селищні, міські, обласні ради мають право приймати в межах, то визначаються законами,
- Стаття 285. Розгляд справи
стаття вимагає обов'язкової участі у розгляді справ представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого було відкрито провадження у справі, та представника особи, стосовно якої вирішується питання про обов'язкову госпіталізацію. Що стосується особи, відносно якої вирішується питання про обов'язкову госпіталізацію або про продовження її лікування, їй має бути надано право особистої участі у
- Стаття 96. Примусове лікування
статті 324, 411-1). КВК (ст. 117). Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19листопада 1992р. (ст. 53). Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в редакції від 5 червня 2003 р. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи
- Стаття 378. Проведення митних обстежень
статті. Посадові особи митних органів мають право запросити до участі у митному обстеженні спеціалістів. Про проведення митного обстеження складається протокол за формою, що встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної
- Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я
статті встановлюється загальне правило щодо необхідності взаємної обізнаності наречених про стан їх здоров'я. Відомо, що стан здоров'я одного з подружжя може безпосередньо впливати на стан здоров'я другого з подружжя та їхніх нащадків. У зв'язку з цим питання про стан здоров'я чоловіка та жінки закон не розглядає як приватну справу кожного з подружжя окремо. Наречені пов'язані між собою
- До адміністративно-попереджувальних заходи відносять
відомчої охорони, митними органами, органами.; 7) заборона (обмеження) дорожнього руху як один із засобів забезпечення суспільної безпеки ; 8) тимчасове відсторонення від роботи громадян, що є носіями збудників інфекційних хвороб і здатних бути джерелами їхнього поширення в зв'язку з особливостями виконуваної роботи; 9) зупинку транспортних засобів працівниками ДАІ і перевірку ними
- Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик
відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або
- Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
статті, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 цього Кодексу, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 цього Кодексу, а
- Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі
стаття встановлює у частині 1 негативні на слідки для осіб, які ухиляються від надання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі у вигляді визнання факту або відмові у визнанні факту, для з'ясування якого було призначено експертизу. 2. Частина 2 коментованої статті цього Кодексу передбачає не гативні наслідки у вигляді примусового приводу для
- Стаття 267. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього
- Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
відмінність примусових заходів медичного характеру від інших видів психіатричної допомоги полягає у тому, що лише перші застосовуються до осіб, які визнані судом неосудними чи обмежено осудними у зв'язку із вчиненням ними суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК. 3. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової людини визнається злочином (ст. 151). Закон України «Про
- Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
статтями 155 або 156. Самозараження зазначеною інфекційною хворобою, а так само створення загрози особистого зараження невиліковною інфекційною хворобою відповідальність за ст. 130 не тягне. 4. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 2 і ч. З ст. 130, спеціальний - це осудна особа, якій виповнилось 16 років, яка хворіє на невиліковну інфекційну хворобу (у т. ч. ВІЛ- інфікований) і знає про це (про
- Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
статтями 145 і 387. 3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням у виді розголошення лікарської таємниці, тяжкими наслідками, а також причиновим зв'язком між діянням і наслідками. Про поняття розголошення див. коментар до ст. 132. Способами розголошення можуть бути також: публічна демонстрація особи, яка страждає на психічний розлад, фотографування її чи кінозйомка, відеозапис,
- Стаття 321/4. Наслідки ухилення особи від відбування громадських робіт
статті 321-4 цього Кодексу, у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою судді невідбутий строк громадських робіт може бути замінено адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за п'ять годин громадських робіт, але не більш як на п'ятнадцять днів (докладніше див. статтю 32, главу 32 КУАП). Однак ухилення порушника від відбування громадських робіт не веде
- Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
стаття встановлює також строк подання заяви: заява про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу подається до суду протягом 24-х годин із часу виявлення у особи загрозливої форми
|