|
Коментар до статті 1. За загальним правилом арбітражний суд приймає як докази офіційні документи з іншої держави за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами Російської Федерації. Під легалізацією розуміється формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і - в належному випадку - автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплено документ. Легалізація іноземного документа необхідна для його представлення як доказ в арбітражному процесі, але вона не виключає перевірки з боку суду з метою встановлення правильності містяться в ньому відомостей по суті.
У випадках, передбачених Конвенцією, що скасовує вимоги легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 р. (Гаазька конвенція 1961 р.), арбітражний суд приймає без легалізації офіційні документи з Австралії, Австрії, Антигуа і Барбуди , Аргентини, Вірменії, Багамських Островів, Белізу, Бельгії, Білорусії, Боснії і Герцеговини, Ботсвани, Брунею, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Лесото, Ліхтенштейну, Люксембургу, Маврикія, Македонії, Малаві, Мальти, Мавританії, Маршаллових островів, Мексики, Нідерландів, Норвегії, Панами, Португалії, Сан-Марино, Сейшельських Островів, Словенії, США, Сурінаму, Тонги, Туреччини, Фіджі, Фінляндії, Франції, Хорватії, Швейцарії, Югославії, Південно- Африканської Республіки, Японії. На офіційних документах (до їх числа віднесені документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, такі, як офіційні свідоцтва про реєстрацію візи, що підтверджують певну дату; засвідчення підпису на документі, не засвідчені у нотаріуса), призначених для використання на території іншої держави, спеціально уповноваженим органом проставляється спеціальний штамп (апостиль), який засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено документ.
Документи, видані, складені або засвідчені у встановленій формі компетентними органами Азербайджану, Вірменії, Албанії, Алжиру, Білорусі, Болгарії, Угорщини, В'єтнаму, Греції, Грузії, Іраку, Іспанії, Італії, Ємену, Казахстану , Кіпру, Китаю, КНДР, Куби, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Румунії, Таджикистану, Тунісу, Туркменістану, України, Узбекистану, Фінляндії, Чехії та Словаччини, Естонії, Югославії, приймаються арбітражними судами в Російській Федерації без консульської легалізації в силу зобов'язань, прийнятих низкою міжнародних договорів про правову допомогу.
2. Документи, складені на мовах іноземних держав, представляються в арбітражний суд тільки за умови супроводження їх нотаріально завіреним перекладом на російську мову.
|
- Стаття 1534. Реєстрація найменування місця походження товару в іноземних державах
1. Російські юридичні особи та громадяни Російської Федерації має право зареєструвати найменування місця походження товару в іноземних державах 2. Заявка на реєстрацію найменування місця походження товару в іноземній державі може бути подана після державної реєстрації найменування місця походження товару та надання виняткового права на таке найменування
- Стаття 416. Визнання та виконання рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
1. Порядок і умови визнання і виконання на території Російської Федерації іноземних арбітражних рішень в цілому схожі з порядком визнання та виконання рішень іноземних судів. Виходячи з цього ч. 1 ст. 416 ЦПК, відсилаючи до ст. 411-413 цього Кодексу, поширює їх дію (за деякими винятками) на порядок визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (див.
- Стаття 1444. Використання селекційних досягнень
1. Реалізовані в Російській Федерації насіння і племінний матеріал повинні бути забезпечені документом, що засвідчує їх сортову, породну приналежність і походження. 2. На селекційні досягнення, включені до Державного реєстру селекційних досягнень, документ, зазначений у пункті 1 цієї статті, видається тільки патентообладателем і ліцензіатом. Стаття 1445. Патентування
- Стаття 1517. Дія виключного права використання найменування місця походження товару на території Російської Федерації
1. На території Російської Федерації діє виключне право використання найменування місця походження товару, зареєстроване федеральним органом виконавчої влади з інтелектуальної власності, а також в інших випадках, передбачених міжнародним договором Російської Федерації. 2. Державна реєстрація як найменування місця походження товару
- Стаття 33. Вимоги , пред'являються до громадян (іноземним громадянам), що надходять на військову службу за контрактом
Стаття 33. Вимоги, що пред'являються до громадян (іноземним громадянам), що надходять на військову службу за
- Стаття 1536. Припинення правової охорони найменування місця походження товару та дії свідоцтва про виключне право на таке найменування
1. Правова охорона найменування місця походження товару припиняється у разі: 1) зникнення характерних для даного географічного об'єкта умов і неможливості виробляти товар, що володіє особливими властивостями, зазначеними в Державному реєстрі найменувань відносно даного найменування місця походження товару; 2) втрати іноземною юридичною особою, іноземним громадянином
- Стаття 1034. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що пред'являються до користувача
Правовласник несе субсидіарну відповідальність за пред'являються до користувача вимогам про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), що продаються (виконуються, надаються) користувачем за договором комерційної концесії. За вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає солідарно з
- Стаття 1529. Порядок державної реєстрації найменування місця походження товару
1. На підставі рішення, прийнятого за результатами експертизи заявленого позначення (стаття 1526), федеральний орган виконавчої влади з інтелектуальної власності здійснює державну реєстрацію найменування місця походження товару в Державному реєстрі найменувань. 2. До Державного реєстру найменувань вносяться найменування місця походження товару, відомості про
- 40. Закон РФ «Про товарні знаки, знаках обслуговування і найменуваннях місць походження товарів»
Закон РФ від 23 вересня 1992 р. № 35201 «Про товарні знаки, знаках обслуговування і найменуваннях місць походження товарів» регулює відносини, виникають у зв'язку з реєстрацією, правовою охороною та використанням товарних знаків, знаків обслуговування і найменувань місць походження товарів. Закон складається з 3 розділів, 11 глав і 52 статей. Розділ 1 «Товарний знак і знак
- Стаття 1518. Державна реєстрація найменування місця походження товару
1. Найменування місця походження товару визнається і охороняється в силу державної реєстрації такого найменування. Найменування місця походження товару може бути зареєстровано одним або кількома громадянами або юридичними особами. 2. Особам, котрі зареєстрували найменування місця походження товару, надається виключне право використання цього найменування,
- Стаття 411. Зміст клопотання про примусове виконання рішення іноземного суду
1. Клопотання про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі, підписується стягувачем або його представником. Якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації, то клопотання і ряд доданих до неї документів, виконаних не російською мовою, повинні надаватися з перекладом на російську мову. В іноземних державах
- Стаття 1520. Знак охорони найменування місця походження товару
Володар свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару для оповіщення про своє виключне право може поміщати поруч з найменуванням місця походження товару знак охорони у вигляді словесного позначення "зареєстроване найменування місця походження товару "або" зареєстроване НМПТ ", який вказує на те, що застосовується позначення є
- Стаття 1530. Видача свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару
1. Свідоцтво про виключне право на найменування місця походження товару видається федеральним органом виконавчої влади з інтелектуальної власності протягом місяця з дня отримання документа про сплату мита за видачу свідоцтва про виключне право на найменування місця походження товару. При неподанні в установленому порядку документа, що підтверджує
|