Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

4.1. Суб'єкт правопорушення

Хто може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за названий вид правопорушення? Чи є реалізатор, котрий працює на приватного підприємця (якому вся контрафактна продукція належить на праві приватної власності), суб'єктом правопорушення?
Із проаналізованих справ вбачається, що суди неоднаково вирішують ці питання. У деяких областях представники МВС, ДПІ та Департаменту оформлюють протоколи про адміністративне правопорушення щодо реалізаторів контрафактної продукції, у яких вилучають (для експертизи) всю наявну на торговому місці продукцію, а суди потім постановлюють рішення про накладення стягнення на реалізаторів у виді штрафу із конфіскацією вилученої контрафактної продукції. Проте інші суди звільняють реалізаторів від адміністративної відповідальності, мотивуючи це тим, що останні не є суб'єктом правопорушення. У випадках, коли контрафактна продукція належала приватним підприємцям, а їх продаж здійснювали реалізатори, представники МВС, ДПІ та Департаменту складали протоколи щодо приватних підприємців, у яких одночасно з реалізаторами брали пояснення, вилучали копії документів про право займатися підприємницькою діяльністю, трудові угоди з реалізаторами тощо. Однак траплялися й випадки, коли протокол складали щодо приватного підприємця, тоді як контрафактна продукція належала реалізатору.
Так. Ленінський районний суд м. Вінниці і 8 листопада 2003 р. розглянув справу і притягнув до адміністративної відповідальності приватного підприємця Б. за ст. 164 КпАП (частину статті у рішенні не зазначено). На торговому місці, яке належало Б., реалізатор С. розповсюджувала контрафактну продукцію (протокол від 10 жовтня 2003 р., акт контрольної перевірки від 27 вересня 2003 р.). Суд постановив накласти на Б. адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. із конфіскацією восьми відеокасет. Проте із матеріалів справи вбачається, що вилучені контрафактні примірники належать реалізатору С.
Представники МВС, які під час контрольної перевірки зафіксували незаконне розповсюдження контрафактних примірників, з'ясували, що продаж останніх здійснювала реалізатор С, а не Б., але протокол про адміністративне правопорушення оформили щодо підприємця Б., у якої взяли пояснення. У поясненнях Б. зазначила, що вісім вилучених відеокасет належать реалізатору С, яка підтвердила це у своїх поясненнях. Це приклад неправильно встановленого суб'єкта правопорушення.
Трапляються випадки, коли приватний підприємець одночасно займається і продажем контрафактної продукції.
Наприклад, 27 жовтня 2003 р. Київський районний суд м. Одеси розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо приватного підприємця Т., котрий розповсюджував аудіовізуальну продукцію без контрольних марок. Суд постановив притягнути Т. до адміністративної відповідальності і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 200 грн. без конфіскації контрафактної продукції, хоча із матеріалів справи вбачається, що за фактом правопорушення були вилучені 781 компакт-диск та 258 аудіокасет, не маркованих контрольними марками. Таке рішення не можна вважати правомірним.
По-іншому вирішена справа про адміністративне правопорушення щодо приватного підприємця М., яку 20 березня 2003р. розглянув суддя Личаківського районного суду м. Львова. М. за місцем реєстрації торговельної точки 26 лютого 2003 р. здійснювала продаж компакт-дисків із фонограмами, упаковки яких не марковані контрольними марками. Суддя постановив притягнути М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1649 КпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. та конфіскувати і знищити 49 компакт-дисків. Така практика є правильною.
У більшості справ протоколи складалися щодо осіб, які безпосередньо здійснювали торгівлю контрафактними примірниками і були притягнуті до відповідальності за ч. 1 ст. 164'' КпАП.
Деякі судді помилково вважають суб'єктом цього виду правопорушень виключно приватних підприємців, посилаючись на Закон № 1587-ІІІ. Але у ст. 4 зазначеного Закону наведено лише перелік осіб, які мають право на отримання контрольних марок, і всі вони є суб'єктами підприємницької діяльності. Тому правильним треба вважати такий підхід, коли до відповідальності притягуються і реалізатор, і суб'єкт підприємницької діяльності (власник, орендар торговельної точки, кіоску, відділу магазину тощо), якщо він організував незаконне розповсюдження. У разі коли правопорушення вчинив реалізатор, якому на праві власності належить контрафактна продукція, адміністративні матеріали мають готуватися щодо нього.
Для попередження та припинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності має встановлюватися та притягуватися до адміністративної відповідальності насамперед організатор незаконного розповсюдження контрафактної продукції (приватний підприємець тощо). А разом із ним і реалізатор, який продавав таку продукцію. Тобто мають бути оформлені два протоколи про адміністративне правопорушення: щодо організатора незаконних дій і реал ha-тора, але розглядати обидві справи суд повинен в одному провадженні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "4.1. Суб'єкт правопорушення"
  1. ПЛАН
    єкт адміністративного правопорушення. 3.4.2 Об'єкт адміністративного правопорушення. 3.4.3 Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення. 3.4.4 Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. 4. Запобігання адміністративним правопорушенням. 4.1 Адміністративно-попереджувальні заходи. 4.1.1 Особливості адміністративно-попереджувальних заходів: 4.1.2 Адміністративний
  2. Розділ IX. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
    єктивному дослідженні всіх обставин справи. 3. Справи про правопорушення щодо громадян чи посадових осіб розглядаються на підставі протоколів про адміністративне правопорушення. 4. Справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (5) Справи про
  3. Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення
    правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної
  4. Стаття 2. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення
    правопорушення, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, складається уповноваженими на те особами, визначеними у статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення з метою забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення уповноважені на те органи
  5. 9. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення
    правопорушення забезпечує посадова особа, яка склала протокол. Провадження в справі про адміністративне правопорушення вважається закінченим після виконання постанови про накладення штрафу, про що має бути зроблена відповідна відмітка в цій постанові, або винесення постанови про закриття справи у випадках, установлених чинним законодавством. 9.2. Справа про адміністративне правопорушення
  6. 3. Справи про адміністративне правопорушення
    правопорушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол. 3 2 Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою посадовою особою у Журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (До. даток 2), сторінки якого повинні бути ігноровані та пронумеровані, а також скріплені межах кожного календарного року окремо. 3.4. Бланк протоколу
  7. Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
    правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого
  8. Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
    правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи
  9. 3. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення
    правопорушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол. 3.2. Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою посадовою особою у Журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2), сторінки якого повинні бути прошнуровані та пронумеровані, а також скріплені печаткою Держфінмоніторингу. 3.3. Облік протоколів
  10. Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
    правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб;
  11. Стаття 25. Публічність
    правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його
  12. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
    правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним І тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з
  13. С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012

  14. Розділ XI. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
    правопорушення розглядається протягом і 5 днів з дати одержання уповноваженою особою, правомочною розглядати справу, протоколу та інших матеріалів
  15. Стаття 373. Види вироків
    правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. 2. Якщо обвинувачений визнається винуватим у
  16. Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення
    правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або