|
Українська традиція приватного права обумовлена історичними, геополітичними, культурними особливостями розвитку держави. Помітну роль при цьому зіграла та обставина, що значну частину своєї історії Україна присвятила вибору цивілізаційної орієнтації між "Сходом" і "Заходом". Тому іноді Україну характеризують як "країну кордонів", яка одночасно відчуває декілька впливів: із заходу - європейської традиції, зі сходу - російської, з півдня - передньоазійської.
Внаслідок певного балансу між конкуруючими силами за межами України, що історично встановився ще в середньовіччя, Україна виявилася в політичному сенсі розділена між Польщею і Московщиною, в культурному - на Західну і Східну.
У кінцевому підсумку це зумовило істотні масштаби впливу греко-візантійського Сходу на духовну традицію, а латинського Заходу - на суспільно-політичні структури України. Культурний простір України називають синтезом Сходу і Заходу (В. Липинський), а саму Україну характеризують як державу європейську, але таку, що постійно перебуває у світоглядних рефлексіях.
У релігійній сфері це зробило Україну класичною країною унійної традиції, у галузі культури відобразилося в стилі так званого українського барокко, що з'єднало візантійські і західні традиції, в сфері права призвело до певної компілятивності, а іноді до еклектики.
Особливо помітно позначилося розщеплення української культури на східну і західну гілки на формуванні традиції приватного права.
Як слушно зазначають деякі правознавці (І. Васькович), відмінності між українцями Наддніпрянської України і Галичини існують не тільки в мові, психології і церковних конфесіях, але і в рівні правосвідомості. У західній Україні традиція приватного права відображає відчутний вплив заходу, в східній Україні більше помітна традицій східноєвропейська. Ці впливи породжують труднощі формування приватного права в Україні на сучасному етапі. Зокрема, взаємодія, а іноді протистояння західної і східної правових традицій знаходять відображення у непослідовному ставленні суспільства до поділу права на приватне і публічне, опорі частини юристів визнанню існування приватного права як такого, тривалій дискусії щодо доцільності існування "самостійного господарського права", тяжінні держави до патерналізму у приватноправових відносинах, запереченні включення сімейного права до цивільного та інших частинах.
Ці особливості української традиції приватного права вплинули істотним чином на формування концепції цивільного права в Україні. Тому вони мають враховуватися в процесі подальшої законотворчості, а також при тлумаченні і застосуванні норм цивільного права.
|
- § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
традицію приватного права у Франції", "традицію приватного права в Україні" тощо. Коли йдеться про "римське приватне право", то мається на увазі не приватне право Стародавнього Риму, а сукупність принципів та норм, що склалася в античному Римі, утворивши ідеальне, абстрактне право, спрямоване на визначення становища та охорону приватних інтересів окремої особи (суб'єкта приватного права). Коли
- Додаткова література
традиції. Видання 2-ге. - Харків, 2006 (624 с.). 10. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Західна традиція. - Одеса, 2001 (328 с.). 11. Цвайгерт К., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х т. - Т. 1. Основы: Пер. с нем. - М., 1998 (480 е.); Т. 2 (512
- § 1. Особливості формування цивільного права в Україні
традиції приватного права в Україні, мова про яку йшла в перших главах підручника. Нагадаємо коротко: особливості полягають у співіснуванні і одночасному впливі в Україні західної і східної традицій приватного права. Це зумовило ту особливість українського цивільного права, що інститути речового і зобов'язального права мають основою принципові положення римського права (як правило, в німецькій
- Додаткова література
традиція. - Одеса, 2000. - С. 197-237. 9. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти). - Одеса, 1997. - С. 192-281. 10. Харитонов Є. О. Українська традиція приватного права: між Сходом і Заходом 11 Вісник Академії правових наук України. - 2000.-№ 4, -С. 19-33. 11. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. - Т. 1.-М., 1914.-С.
- § 6. Прогалини цивільного права (законодавства) та способи їхнього подолання
традиція приватного права належить до континентальних систем, і тому судовий прецедент офіційно не є джерелом цивільного права в Україні. Разом з тим, не можна недооцінювати значення судової практики, а роль її потребує спеціального розгляду. Передусім, потрібно звернути увагу на те, що поняття "судова практика" має кілька аспектів. По-перше, під цим терміном розуміють роз'яснення вищих
- Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
традицій, поминально-ритуальних заходів, сума якої визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 7 Закону Кабінет Міністрів щороку встановлює порядок здійснення компенсаційних виплат за знеціненими грошовими заощадженнями у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік. Так, у 2009 році Кабінет Міністрів прийняв Постанову від 20.05.2009 р. № 481 «Про
- § 1. Поняття власності та права власності
традиційне розуміння категорії власності може виявитися перспективним у сучасних умовах реформування відносин власності. Тому ця проблема вимагає спеціального наукового дослідження. Безперечно, що відносини права власності є похідними щодо економічних відносин власності як складової частини виробничих відносин. Саме власність є умовою функціонування організованого виробництва в межах загального
- § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
традиціям і не мають звичаю фіксувати "по батькові", записувати у свідоцтві про народження дитини лише її прізвище та ім'я. При цьому законодавство України не містить і заборон щодо подвійного, а також потрійного імені; включає і право особи на транскрибоване написання свого прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. Взагалі можна говорити про те, що право на ім'я виключає
- § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
традиції таким чином: Д - Дигести, 1 - книга, І - титул у книзі, 1 - фрагмент, 1 - частина (параграф) фрагменту. Поділ права на публічне і приватне відомий юриспруденції більше 2 тис. років. Ще Аристотель розрізняв таке право, порушення якого шкодить всій спільноті, і таке, порушення якого заподіює шкоду окремим її членам. Розрізняння з часів Стародавнього Риму публічного та приватного права
- § 2. Джерела приватного права
традиції, що склалася у дослідженнях з цього питання у галузі загальної теорії права, і не суперечить розумінню сугі цієї категорії у галузі приватного права. Спираючись на таке посилання, коротко охарактеризуємо кожний з варіантів тлумачення поняття "джерела права". По-перше, так можуть позначатися ті обставини, чинники, які породжують право. Наприклад, в марксистському вченні про державу
|