Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

5. Висновки та пропозиції

Підсумовуючи наведене, зазначимо, що проведене узагальнення засвідчило низький рівень захисту прав інтелектуальної власності як вітчизняних, так і зарубіжних суб'єктів права, твори яких використовуються на території України. Майже не вживаються заходи для з'ясування даних про суб'єкта права інтелектуальної власності, якого не повідомляють про порушення його прав. У більшості справ не містяться запити до Департаменту щодо наявності в Україні організацій, які представляють інтереси вітчизняних та закордонних фірм. Це питання залишається поза увагою і під час адміністративного розслідування, і в ході судового провадження.
Із результатів проведеного узагальнення вбачається, що судді недостатньо вимогливо ставляться до матеріалів справ про адміністративне правопорушення і жодним чином не реагують на систематичну неналежну підготовку цих матеріалів. Найпоширеніші недоліки оформлення матеріалів: неповно проведене адміністративне розслідування - більшість справ не містить інформації про суб'єкта права інтелектуальної власності, а також доказів на підтвердження реєстрації такого права щодо конкретного об'єкта та належності останнього суб'єкту цього права; неправильно встановлений суб'єкт правопорушення; непідтвердження факту вчинення правопорушення актом контрольної закупівлі та висновком експертизи; недолучення до протоколів переліку вилученої контрафактної продукції; невстановлення джерела надходження такої продукції та причин і умов, що призвели до правопорушення. Недоліки судового розгляду справ зазначеної категорії:
неправильна кваліфікація дій правопорушників - іноді судді не розмежовують незаконне використання та незаконне розповсюдження об'єктів права інтелектуальної власності і помилково за незаконне використання, наприклад, комп'ютерної програми притягують до адміністративної відповідальності за ст. 164 КпАП, і навпаки, за наявності факту незаконного розповсюдження (шляхом продажу) примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних притягують до адміністративної відповідальності за ст. 51 КпАП;
неоперативність розгляду справ зазначеної категорії - під час їх розгляду не всі судді враховують, що вкрай важлива оперативність, оскільки відповідно до п. 7 ст. 247 КпАП закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КпАП (два місяці), є обставиною, що виключає провадження в такій справі, і, як наслідок, воно має бути закрите, а вилучена контрафактна продукція повернена власнику. Так, у 2005 р. через пропущення строку накладення адміністративного стягнення 300 осіб (253 за ст. 164 КпАП і 47 за ст. 512 КпАП) уникли адміністративної відповідальності.
Для попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності судді під час розгляду справ названої категорії, вирішуючи питання про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, мають одночасно на підставі статей 40, 269, ч. 3 ст. 283 КпАП вирішувати й питання щодо відшкодування винним майнової шкоди за завдані суб'єкту права протиправними діями збитки і в постанові суду зазначати розмір шкоди, що підлягає стягненню, та порядок і строк її відшкодування. Розмір спричинених збитків має істотне значення і для правильної кваліфікації дій правопорушника, розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, і для визначення виду адміністративного стягнення, що має бути застосований.
Зазначені вище недоліки негативно впливають на ефективність правосуддя і мають бути враховані у роботі судів з метою вдосконалення їх діяльності. Однак деякі проблеми виникають унаслідок існування законодавчих прогалин, які неможливо вирішити без внесення відповідних змін до статей КпАП. Для виправлення ситуації нині готується проект Закону "Про внесення змін та доповнень до статей Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Для кваліфікованого розгляду справ названої категорії судді повинні опанувати значний обсяг нормативних документів та постійно ознайомлюватися зі змінами і доповненнями до законодавства у сфері інтелектуальної власності, а отже, необхідно запровадити спеціалізацію суддів із розгляду таких справ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "5. Висновки та пропозиції"
  1. Права автора раціоналізаторської пропозиції та їх захист
    . Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права. До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської пропозиції, право на пріоритет, до майнових прав - право на
  2. Що розуміють під правом інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію?
    Раціоналізаторські пропозиції, які зараз широко використовують, дають досить значний корисний ефект, що інколи навіть перевищує економічний ефект від використання винаходів, тому Цивільним кодексом України врегульовано також право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію. Раціоналізаторською слід визнавати пропозицію, що визнана юридичною особою як пропозиція, яка містить
  3. 3. Задача
    Функція попиту: Qd=7 - P Функція пропозиції: Qs=-5 + 2P Визначити: -рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу; -що виникне, коли ціна буде встановлена керівництвом держави на рівні 3 грн.? Розв'язок Для знаходження рівноважної ціни зрівнюємо праві части рівнянь для визначення рівноважної ціни: 7-Р = -5 + 2Р 3Р = 12 Р =4 Рівноважна ціна дорівнює 4 грн. Для знаходження
  4. Стаття 102. Зміст висновку експерта
    1. У висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були
  5. Стаття 369. Експерт
    Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку. Експерт призначається посадовою особою органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях. Експерт зобов'язаний надати об'єктивні висновки з поставлених перед ним питань. Експерт має право: знайомитися з матеріалами справи, що стосуються
  6. Стаття 149. Комплексна експертиза
    Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. 2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
  7. Стаття 351. Допит обвинуваченого
    1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього
  8. Стаття 66. Висновок експерта
    1. Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. 1. При розгляді і вирішенні цивільних справ суду іноді потрібна допомога різних фахівців. Тому досить поширеним є такий засіб доказування, як висновок експерта, який є докладним описом проведених досліджень, зроблених висновків і
  9. Стаття 411. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
    1. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому
  10. Стаття 101. Висновок експерта
    1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. 2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших
  11. Стаття 380. Експертиза та висновок експерта
    Експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про
  12. Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень
    Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заході протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено
  13. Стаття 356. Допит експерта в суді
    1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості". Після
  14. Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України і Національному банку України.
    Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. Коментована стаття визначає коло суб'єктів законодавчої ініціативи в парламенті України. Право законодавчої ініціативи - це право на подання до Верховної Ради України на обов'язковий розгляд нею законодавчої пропозиції, законопроекту чи поправки до законопроекту. Процедура здійснення
  15. Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання
    Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 762-ІV) (1) Стаття 253 цього Кодексу містить імперативну вимогу для органу (посадової особи), що згідно статті 213, розділу НІ цього Кодексу розглядає
© 2014-2022  yport.inf.ua