Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Якість та повнота адміністративних матеріалів, що надходять від органів внутрішніх справ

У ст. 256 КпАП визначено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, проте при вивченні справ зазначеної категорії виявлено непоодинокі факти неналежного оформлення адміністративних матеріалів працівниками органів внутрішніх справ.
Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог працівників міліції фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.
Так, постановою голови апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2005 р. скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2005 p., якою С. визнано винним у вчиненні злісної непокори законній вимозі працівника міліції. Провадженім у справі закрито, оскільки із протоколу не вбачається, з яких мотивів С. був затриманий, та відсутні відомості про те, що працівники міліції йому пред'явили законні вимоги або розпорядження.
Таким чином, вимоги працівника міліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обгрунтовані.
У диспозиції ст. 185 КпАП передбачено, що вимоги працівника міліції повинні бути пред'явлені під час охорони ним громадського порядку. Про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення.
Інколи протоколи про адміністративні правопорушення складалися щодо осіб, які не порушували громадського порядку.
Так, працівник ОВС УБОЗ У МВС України в Харківській області і червня 2005 р. склав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. і 85 КпАП, згідно з яким 7 квітня 2005 р. о 17-й год. в. о. директора ХФ З AT "Київстар GSM" К. відмовився на запит працівників УБОЗ надати інформацію про вхідні та вихідні дзвінки абонента. Відповідно до вимог ст. Зі Конституції та статей 187 і 187 Кримінально-процесуального кодексу України така інформація може бути надана лише після винесення судом постанови. Проте у матеріалах справи така постанова відсутня. Крім того, відповідно до ст. 185 КпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків під час охорони громадського порядку. Отже, вимога працівників міліції була незаконною, а складений протокол щодо К. згідно зі ст. 185 КпАП неправомірний. За таких обставин постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 червня 2005 р. закрито провадження у справі за відсутністю у діях К події та складу правопорушення.
Протоколи про адміністративні правопорушення складалися переважно із дотриманням вимог ст. 255 КпАП уповноваженими на те особами - дільничними інспекторами чергових частин міліції, підрозділами карного розшуку, відділу боротьби з економічними злочинами; у справах щодо військовослужбовців- зональними відділеннями військової служби правопорядку та посадовими особами, уповноваженими виконавчим комітетом міської ради. Однак виявлено випадки складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженими на те особами, зокрема органами податкової міліції, що тягло закриття провадження у справі.
Іноді порушення порядку сповіщення органів влади щодо проведення масових заходів виявлялось у надісланні повідомлення до районного відділу внутрішніх справ замість органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Крім того, суть правопорушень у зазначених адміністративних матеріалах викладалася не в протоколі, а в копіях постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, складених органом внутрішніх справ, не затверджених начальником та без підпису посадових осіб.
Вказані недоліки мали місце у справах щодо Г., Р., Ч., К, розглянутих ?3 липня 2005 р. Якимівським районним судом Запорізької області.
Ураховуючи спільність об'єкта адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено статтями 185 та 185 КпАП, вважаємо, що у випадках злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції чи військовослужбовця у зв'язку з порушенням порядку організації та проведення зборів, мітингів тощо дії правопорушника слід кваліфікувати згідно з ч. 2 ст. 36 КпАП за двома зазначеними статтями із накладенням адміністративних стягнень у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з уже вчинених.
Як свідчить судова практика, протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 185 та 185 КпАП складалися неякісно через відсутність законодавчого визначення понять "громадський порядок", "збори", "мітинг", "вуличний похід", "демонстрація", "пікетування". Такі визначення містяться лише у науково-практичних коментарях .
В окремих випадках неправомірно вживалися заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, особливо адміністративне затримання. Однак усупереч вимогам ст. 261 КпАП не завжди складалися протоколи про адміністративне затримання правопорушників, що ускладнювало суду можливість правильно обчислити строк адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.
Наприклад, постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2005 р. К притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. і 85 КпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту. Строк стягнення постановлено обчислювати з моменту затримання, однак протокол про адміністративне затримання у справі відсутній.
Узагальнення засвідчило, що досить часто працівники органів внутрішніх справ неякісно оформляють адміністративні матеріали: нерозбірливо вказують посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; не зазначають усі відомості про особу порушника, зокрема адресу, що у подальшому унеможливлює сповіщення його про час і місце розгляду справи судом, дату народження порушника, що позбавляє можливості зробити правильний висновок про те, чи підлягає за віком особа адміністративній відповідальності (наприклад, неповнолітній); відсутня інформація про притягнення раніше особи до відповідальності; не вказують сімейний стан правопорушника та наявність у нього утриманців; особу правопорушника засвідчують не паспортом, а довідкою адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України без номера та дати, із ксерокопією фотографії; не зазначають місце вчинення адміністративного правопорушення та неповно або взагалі не викладають його суть; не завжди конкретизують форму вчинення правопорушення; інколи відмову особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу не засвідчують підписами понятих; не зазначають прізвища, адреси свідків і потерпілих (якщо вказують, то часто свідками бувають працівники міліції); відсутні пояснення правопорушника та посилання на нормативний акт, яким передбачено відповідальність за вчинене правопорушення; відсутні документи, що підтверджують медичний огляд особи, хоча із протоколу та рапортів убачається, що правопорушник перебував у стані алкогольного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, що недопустимо, тощо.
За правопорушення, склад яких передбачено у статтях 185 та 185 КпАП, настає адміністративна відповідальність, якщо у діях правопорушника відсутні ознаки злочину. Отже, має місце позитивна практика, коли перед складенням протоколу про адміністративне правопорушення виноситься постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом вчиненого порушення законодавства.
Такої практики дотримуються суди, зокрема. Київської та Львівської областей. Автономної Республіки Крим.
Крім того, проведене узагальнення дало підстави для висновку, що суди не завжди реагують на факти неналежного оформлення адміністративних матеріалів органами внутрішніх справ, що впливає на якість судочинства. У зв'язку з цим існує потреба періодично узагальнювати апеляційними судами практику розгляду справ зазначеної категорії та вживати заходів для усунення виявлених недоліків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Якість та повнота адміністративних матеріалів, що надходять від органів внутрішніх справ"
  1. 2.1. Вимоги до оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення
    адміністративних справ засвідчив, що протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 51 та 164 КпАП, складаються, як правило, уповноваженими на те особами, перелік яких наведено у ст. 255 КпАП, а саме: за ст. 51 КпАП- посадовими особами органів внутрішніх справ та органів державної податкової служби; державними інспекторами з питань інтелектуальної
  2. 2.1. Вимоги до оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення
    адміністративних справ засвідчив, що протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 512 та І649 КпАП, складаються, як правило, уповноваженими на те особами, перелік яких наведено у ст. 255 КпАП, а саме: за ст. 51 КпАП- посадовими особами органів внутрішніх справ та органів державної податкової служби; державними інспекторами з питань інтелектуальної
  3. Стаття 38. Орган досудового розслідування
    органів внутрішніх справ; 2) органів безпеки; 3) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; 4) органів державного бюро розслідувань. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. 3. При досудовому розслідуванні кримінальних проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу
  4. Стаття 188/10. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва
    якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва щодо усунення порушень законодавства про лікарські засоби або створення перешкод для діяльності цих органів - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Доповнено статтею 18810 згідно із Законом України від 23.12.98 p. № 352-XIV; із змінами, внесеними згідно із Законом України від
  5. Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту
    адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провалиться за правилами, встановленими законами України. (Із
  6. Стаття 187. Порушення правил адміністративного нагляду
    адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу внутрішніх справ у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників органу внутрішніх справ, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд
  7. Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
    адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та Іншими законами України. Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо. (Із змінами,
  8. Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї
    адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 24.12.93 р. № 3806-ХІІ, від 25.04.96 р. № 148/96-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 16.12.2004 р. № 2247-IY) 1. Об'єктом даного
  9. Особливі обмеження
    адміністративного нагляду вручається піднаглядній особі під
  10. Стаття 194. Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів
    адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 24.12.93 р. № 3806-ХІІ, від 25.04.96 р. № 148/96-В Р, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 16.12.2004 р. № 2247-ІV) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку