| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Загальна характеристика договору про охорону об'єктів |
||
|
Оскільки це цивільно-правовий договір, на нього поширюються положення ЦК України та нормативних актів, що встановлюють загальні положення про такі договори. Предметом договору про охорону об'єктів є організація і забезпечення охорони матеріальних цінностей замовника від розкрадання, а також здійснення на об'єктах пропускного режиму. Об'єктами охорони можуть бути будинки, приміщення, територія, де знаходяться товарно-матеріальні цінності (універмаги, склади, м'ясокомбінати, банки, навчальні заклади тощо). Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 затверджений "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами", а саме до таких об'єктів належать: - будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої влади (крім центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби); - Укртелерадіокомпанія, телевізійні центри, будинки радіомов- лення та звукозапису; - державні архіви та їх сховища; - державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповід- ники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення; - Українська фондова біржа та її філії; - державні підприємства ювелірної промисловості; - інспекції пробірного нагляду; - бази, склади благородних металів, дорогоцінного каміння та виробів із нього; - підприємства, що виробляють цінні державні папери; - об'єкти водопостачання населених пунктів з резервуарами пит- ної води; - центральні й обласні аптечні склади; - склади мобілізаційного резерву; - підприємства, спеціалізовані цехи і дільниці, що виробляють вогнепальну спортивно-мисливську зброю, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби активної оборони, вибухові речовини та об'єкти їх зберігання; - пункти поховання радіоактивних відходів; - об'єкти, розташовані в зоні безумовного відселення та відчу- ження; - психіатричні лікарні з посиленим наглядом; - спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення су- дово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вартою; - особливо важливі мости на залізничних магістралях і авто- магістралях державного значення; - Національний виставочний центр при Кабінеті Міністрів Ук- раїни (м. Київ); - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м. Київ) тощо. Об'єкти, які передаються під охорону, повинні відповідати таким вимогам: 1) територія по периметру об'єктів (наприклад, підприємств, виробничих цехів, складів, баз, будівельних майданчиків) і підступи до них, а також інші приміщення, що охороняються, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб вони були доступні спостереженню охоронця; 2) стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і двері приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, мають бути в полагодженому стані; 3) на вікнах приміщень нижніх поверхів повинні бути встановлені металеві ґрати або віконниці із замками; 4) об'єкт повинен бути обладнаний засобами охорони (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної сигналізації, освітлення, огорожі, замки, засуви, турнікети, механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати особистого огляду працівників і службовців та зберігання їх особистих речей та ін.) тощо. Одночасно з укладенням договору складається план (схема) об'єкту і дислокація, де вказується перелік об'єктів, що підлягають охороні, час і вид охорони, розрахунки вартості по кожному виду охорони і поста, витрат на утримання бюро перепусток і службових собак, обслуговування сигналізації та ін. Розмір оплати за послуги по охороні визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору і залежить від категорії об'єкту (наприклад, склад будівельних матеріалів, пункт обміну валюти, ювелірний магазин), характеру охорони, строку договору. У разі зміни норм витрат охоронця, в тому числі проведення державою індексації доходів населення, інших засобів, що викликають зростання витрат на забезпечення охорони, сума оплати може збільшуватися на підставі наданого охоронцем розрахунку без переоформлення договору. Обов'язки сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець зобов'язаний: 1) забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів замовника і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється; 2) здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію; 3) після закінчення робочого дня пересвідчуватися у тому, що всі відвідувачі, пропущені через контрольно-пропускний пункт, залишили територію об'єкта, що охороняється; 4) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охоронної сигналізації та усувати її несправності за заявкою замовника в технічно можливий строк тощо. На охоронця за договором можуть бути покладені й інші обов'язки, наприклад: - включати сигналізацію на об'єкті; - охороняти спеціальні товари, продукцію чи готівку при перевезеннях; - виставляти додаткові пости при надходженні на об'єкт великих партій матеріальних цінностей, появі нових місць їх зберігання, при порушенні цілісності огорожі тощо. Відповідні обов'язки покладені і на замовника: 1) своєчасно сплачувати за послуги охоронця; 2) зберігати грошові кошти, вироби з дорогоцінного каменю і дорогоцінного металу в сейфах; 3) перевіряти перед здаванням об'єкта під охорону, щоб в приміщеннях, які охороняються, у неробочий час не залишалися сторонні особи; 4) замикати замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень (складів, баз, виробни- чих цехів, магазинів, ательє, павільйонів тощо); пломбувати (опечатувати), за наявності, тамбура, внутрішні двері; замикати зовнішні навісні замки, крім внутрішніх засувів, і оплом-бовувати (опечатувати) двері запасних виходів і т. ін.; 5) вмикати на об'єкті охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня та пересвідчуватися, що об'єкт прийнятий під охорону; 6)у разі несправності охоронної сигналізації негайно повідомляти про це охоронця і не залишати об'єкт до усунення несправності або передачі об'єкта під охорону у встановленому порядку; 7) при охороні торгівельних приміщень повідомляти про розміщення товарів підвищеного криміногенного інтересу; 8) не розголошувати особливості організації охорони; 9) не допускати сторонніх осіб до сигналізації; 10) повідомляти про проведення капітального ремонту об'єкту, зміну режиму, профілю роботи на ньому, появу чи зміну місць зберігання цінностей, а також проведення заходів, внаслідок яких може виявитися необхідною зміна характеру охорони тощо. Відповідальність сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець несе матеріальну відповідальність за збитки, заподіяні: - розкраданням під час знаходження об'єкту під охороною, внас- лідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охоронцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (ввозу) товарно-матеріальних цінностей; - знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які про- никли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охоронцем своїх обов'язків; - пожежами або внаслідок інших причин з вини працівників, які здійснюють охорону об'єкту. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, що понесені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, тобто охоронець відшкодовує лише прямі збитки, а неотримані замовником доходи відшкодуванню не підлягають. Розмір збитків визначається при безпосередній участі охоронця шляхом зіставлення вартості залишків матеріальних цінностей з бухгалтерськими документами. У разі встановлення осіб, винних у розкраданні чи пошкодженні майна, збитки стягуються з них охоронцем у порядку регресу. Охоронець звільняється від відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок розкрадання чи знищення майна, якщо він доведе відсутність своєї вини, а також у разі: 1) грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися на об'єкті понад встановленого ліміту; 2) грошові кошти, вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги; 3) збитки завдані зловмисником у середині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його закриття і залишив його в період, коли воно не охоронялось; 4) майно викрадено з вітрин магазинів, ательє за відсутності огорожі, пломб та опису цих товарів та виробів; 5) замовник не виконав вимог щодо технічного зміцнення об'єкта, зазначених у двосторонньому акті обстеження, якщо це стало умовою здійснення крадіжки; 6) викрадено особисте майно працівників замовника; 7) якщо розкрадання допущене у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію, не здав об'єкт під охорону або не повідомив охоронця про несправності сигналізації; 8) приміщення, з якого сталася крадіжка, не внесено до дислокації; 9) збитки завдані стихійним лихом, масовими заворушеннями тощо. Залежно від суб'єктного складу договору про охорону об'єктів, у ньому можуть бути зазначені й інші обставини, які будуть звільняти охоронця від відповідальності. Так, приватні фірми серед обставин, які звільняють охоронця від відповідальності, зазначають доказану причетність працівників замовника до крадіжки, грабежу чи розбою (наприклад, касир повідомив зловмисників про дні, коли на об'єкті зберігаються найбільша сума готівки, про порядок і умови охорони); визначення розміру збитків в односторонньому порядку замовником; проведення на об'єкті спеціальних заходів органами внутрішніх справ, внаслідок чого охоронець не може належним чином виконувати свої обов'язки тощо. Відповідальність за договором несе і замовник, який, наприклад, зобов'язаний відшкодувати охоронцю витрати, пов'язані з перезакриттям об'єкту після спрацювання сигналізації з його вини. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Загальна характеристика договору про охорону об'єктів" |
||
|
||