Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Г.А. Василевич. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ НА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, 2003 - перейти до змісту підручника

§ 2. Вимоги, що пред'являються до рішень Конституційного Суду


Рішення Конституційного Суду оформляються у вигляді окремого документа або протокольно. За деякими винятками, право вибору форми документа належить Конституційному Суду. У законі викладено вимоги, яким має відповідати висновок. Що ж до Послання Конституційного Суду, його запитів, вимог, а також інших рішень з питань процедурного характеру, то вони оформляються в порядку, визначеному Конституційним Судом (ст. 37 закону).
Відповідно до статті 11 закону про Конституційний Суд межі вирішення питань, поставлених на розгляд Конституційного Суду, згідно з цим законом визначає Конституційний Суд. Конституційний Суд, перевіряючи конституційність оспорюваного нормативного акта, встановлює відповідність його Конституції, міжнародно-правовим актам, ратифікованим Республікою Білорусь, законам, декретів і указам Президента Республіки Білорусь: 1) за змістом норм; 2) за формою нормативного акта; 3) з точки розмежування компетенції між державними органами; 4) по порядку ухвалення, підписання, опублікування і введення в дію.
При розгляді питань Конституційний Суд не зв'язаний доводами і міркуваннями сторін. Конституційний Суд може винести рішення і щодо актів, заснованих на перевіреному акті або відтворюють його окремі положення, якщо вони і не згадувалися в реченні. При перевірці акта Конституційний Суд має на увазі як буквальний його сенс, так і сенс, надавав йому практикою застосування. Конституційний Суд не має права здійснювати контроль і рецензування проектів актів, конституційність яких може бути предметом його розгляду.
Є підстави стверджувати, що Конституційний Суд, перевіряючи конституційність нормативного акта, здійснює казуальне тлумачення Конституції. Причому за своєю юридичною силою воно навіть вище, ніж тлумачення Парламенту, так як з ініціативи уповноважених на те суб'єктів конституційний закон про тлумачення Конституції також може бути перевірений на предмет його відповідності Конституції Республіки Білорусь Конституційним Судом. Перш ніж прийняти висновок Конституційний Суд аналізує зазвичай широке коло нормативних актів Республіки Білорусь, міжнародних документів, правозастосовчу практику, так як без цього важко сформувати узгоджену позицію Конституційного Суду.
Конституційний Суд, орієнтуючись на практику, при визначенні своєї позиції може критично її оцінити і висловити власний підхід до правозастосування.
Певною мірою з'ясуванню змісту конституційної норми можуть сприяти акти тлумачення, прийняті уповноваженими органами. Так, при підготовці до розгляду низки справ у Конституційного Суду виникли питання про правомірність перевірки їм конституційності указів Президента з кадрових питань, була необхідність отримати офіційне роз'яснення Парламентом того, які акти є нормативно-правовими. У цих цілях Конституційний Суд свого часу направив до Верховної Ради звернення з проханням дати відповідні роз'яснення, однак відповідний законопроект був ухвалений лише в першому читанні. Хоча вважаю, що Конституційний Суд міг і сам визначитися з даного питання.
Не можна, на наш погляд, погодитися з висловленою в юридичній літературі думкою про те, що тлумачення, яке враховує дійсну волю того органу, який видав акт, або адекватно відбиває практику, має сприйматися як незаперечного свідчення в користь оцінки конституційності акта. Водночас доктринальне тлумачення в силу його умоглядності не може бути доказом на користь визначення виключного розуміння сенсу тлумачиться норми.
Конституційний Суд, вирішуючи справи, керується Конституцією Республіки Білорусь, міжнародно-правовими актами, ратифікованими Республікою Білорусь, а також законами та іншими нормативними актами. При цьому слід мати на увазі, що на відміну від більшості інших органів конституційного контролю Конституційний Суд Республіки Білорусь наділений правом перевірки не тільки "верхнього шару" нормативних актів (законів, актів Президента та ін.), але і відомчих нормативних актів, місцевих органів влади , тобто йдеться про багаторівневий шарі нормативних актів. У цьому зв'язку перед Конституційним Судом ініціатором може бути поставлене питання про перевірку відповідності, наприклад, постанови Ради Міністрів, актів Верховного чи Вищого Господарського Суду законів, декретів або указам. Однак у процесі розгляду справи може виникнути питання про конституційність і цих актів (законів, декретів, указів), на предмет перевірки відповідності яким і внесено пропозицію до Конституційного Суду. Саме з цієї причини при розгляді в 1995 році проекту про внесення доповнень і змін до закону про Конституційний Суд автором висловлювалася негативна оцінка в частині закріплення принципу конституційності нормативних актів (частина друга ст. 21 закону). З урахуванням викладеного необхідно зробити поворот в практиці роботи Конституційного Суду. В обгрунтування такої можливості можна навести такі аргументи. За Конституцією Республіки Білорусь Конституційний Суд наділений правом перевірки конституційності всіх нормативних актів, тобто вищим актом є Конституція (ст. 116). Відповідно до частини першої статті 11 закону про Конституційний Суд межі вирішення питань, поставлених на розгляд Конституційного Суду, відповідно до названим законом визначає Конституційний Суд. Тому, якщо перевіряються питання містяться не тільки в оспорюваному акті (окремих його нормах), а й інших актах (інших нормах), то Конституційний Суд має право у вирішенні висловити свою оцінку щодо цього. Саме таким чином Конституційний Суд поступив при розгляді питання про конституційність статті 116 КпШС, висловившись в певній мірі і щодо статті 113 названого Кодексу. При цьому треба мати на увазі, що Конституційний Суд може винести висновок лише з того питання, який вказаний у зверненні.
У статті 9 закону про Конституційний Суд вказано, що визнання нормативного акта або окремих його положень не відповідають Конституції або актам, що володіє більш високою юридичною силою, є підставою для скасування в установленому порядку положень інших нормативних актів, заснованих на такому акті або його окремих положеннях або відтворюють його або містять ці положення.
Якщо ж аналогічні визнаним неконституційними положення містяться в іншому володіють вищою юридичною силою акті, ніж перевіряється акт, то Конституційний Суд зобов'язаний також запропонувати компетентному органу вжити заходів для приведення його у відповідність з Конституцією.
У той же час слід мати на увазі, що Конституційний Суд не зв'язаний доводами і міркуваннями сторін (ст. 11 закону), в тому числі і тими, які були висловлені ініціатором в письмовому реченні на адресу Конституційного Суду . Хоча, звичайно, вони повинні бути вивчені і оцінені. Визначати, які використовувати аргументи, - виняткове право Конституційного Суду.
Висновок повинен містити: найменування ув'язнення, дату і місце його прийняття; склад Конституційного Суду, який прийняв рішення; перерахування сторін, учасників засідання; формулювання питання, підстави для її розгляду; норми Конституції і сьогодення закону, що встановлюють право чи обов'язок Конституційного Суду розглядати дане питання; повне найменування акта, конституційність якого перевірялася, із зазначенням джерела його опублікування (отримання); обставини, встановлені при розгляді питання; норми Конституції, міжнародно-правових актів, справжнього закону, якими керувався Суд, приймаючи рішення ; найменування та дату вступив в силу рішення Конституційного Суду, якщо на нього зроблені посилання при підготовці даного рішення; формулювання рішення та його обгрунтування; порядок і термін виконання рішення, особливості його опублікування.
У випадку, якщо акт, конституційність якого перевіряється, визнаний конституційним в одних частинах і неконституційним в інших або по одній справі одні акти були визнані конституційними, а інші - неконституційними, про це зазначається у Висновку Конституційного Суду .
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Вимоги, що пред'являються до рішень Конституційного Суду "
  1. § 2. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою.
    Вимог, що пред'являються до постанови глави виконавчої влади регіону про тимчасове покладення на регіональні органи державної влади окремих повноважень органів місцевого самоврядування. Дана постанова повинна містити: перелік покладених на органи державної влади суб'єктів Російської Федерації окремих повноважень органів місцевого самоврядування, встановлених
  2. § 1. Поняття комерційного права
    вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької діяльності. Громадяни та юридичні особи самостійно, тобто своєю владою і в своєму
  3. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    вимогам законодавства та стягнення доходів, отриманих цим підприємством. Як показує узагальнення практики, щорічно податковими органами пред'являється досить багато позовів до підприємців, більшість з яких задовольняється судами. [9] Як приклад можна навести справу, розглянуте Арбітражним судом м. Санкт-Петербурга і Ленінградської області: податкова інспекція пред'явила
  4. § 4. Розрахункові операції комерційних банків
    вимоги податкового законодавства. Але за бажанням осіб, які вчиняють платежі готівкою, можна не відображати готівка в бухгалтерському обліку і тим самим занижувати реальні доходи або взагалі приховувати їх від оподаткування. Законом «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням» встановлена у вигляді загального правила обов'язковість застосування
  5. § 5. Форми державного контролю за місцевим самоврядуванням
    вимог законів з питань здійснення органами місцевого самоврядування або посадовими особами місцевого самоврядування окремих державних повноважень уповноважені державні органи мають право давати письмові приписи щодо усунення таких порушень, обов'язкові для виконання органами місцевого самоврядування та посадовими особами місцевого самоврядування. Органи місцевого
  6. § 1. Форми прямої демократії як елементи системи місцевого самоврядування
    вимоги до проведення місцевого референдуму закріплені у Федеральному законі "Про основні гарантії виборчих прав і права на участь у референдумі громадян Російської Федерації": безпосереднє регулювання питань організації та проведення місцевих референдумів здійснюється законодавством суб'єктів Російської Федерації, і новий Федеральний закон зберіг дане положення справ. Таким
  7. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    вимогам якості. Тому кондомініуми вельми популярні серед населення США. У західноєвропейських країнах частка житлового фонду, що належить державі і муніципалітетам, набагато вище, ніж в США. Значне становище в житловому секторі займають кооперативи. В основному це великі організації, які володіють численними житловими будинками. Кооперативи особливо широко поширені в
  8. § 2. Предмет цивільного права
    вимога державної реєстрації (патентування) об'єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків) як умова їх визнання і захисту (див. ст. 1232, 1353, 1354 ЦК), а іноді питання державної реєстрації встановлюються не як припис, а як дозвіл і віддаються на розсуд зацікавленої особи (див. ст. 1262 ЦК); в) результати
  9. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    вимагав та соціально-корисною в умовах ринку. Найбільш характерні процеси, що торкнулися змістовну сторону Цивільного кодексу як акту нової (ринкової) економіки, зводяться до наступного. 1. Зміна співвідношення між способами правового впливу на цивільні відносини, зміщення акценту в бік дозволу, в результаті чого в Кодексі помітно збільшилася кількість диспозитивних
  10. § 2. Правове становище публічних утворень
    вимог потерпілих, по думку судових інстанцій, призвело б до фактичного перегляду бюджету і нанесення шкоди необмеженому колу осіб * (361). Інакше кажучи, положення про особливості публічних утворень трактуються судами як допускають звільнення публічних утворень від несення відповідальності за своїми зобов'язаннями, якщо в бюджеті відсутні на це кошти. Не кажучи
© 2014-2022  yport.inf.ua