Головна
Головна → Конституційне, муніципальне право → Конституційне право → 
« Попередня Наступна »
Г.А. Василевич. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ НА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, 2003 - перейти до змісту підручника

§ 3. Поняття конституційного контролю

Виходячи із значущості Конституції як системоутворюючого акту в її верховенстві і захисту зацікавлені всі державні органи, посадові особи та громадяни. Однак особливу, специфічну, роль тут відіграють органи конституційного контролю. Адже абсолютно очевидно, і про це свідчить досвід усіх держав, включаючи і європейські, що прийняті нормативно-правові акти часто суперечать Конституції, спотворюють її сенс, містять прогалини і т.д. Це пояснюється недоліками у правотворчій сфері, відсутністю належної підготовки, знань у тій чи іншій сфері, впливом політичної кон'юнктури, обумовлюється економічною чи політичною доцільністю.
Як у законодавстві Білорусі, так і низки інших країн закріплено, що правовою охороною Конституції займаються різні державні органи, посадові особи. Це є їх обов'язком. Вищі органи в цих цілях нерідко наділяються правом скасування актів нижчестоящих органів, якщо вони не відповідають законодавству. У деяких випадках вони можуть скасувати.
Серед усіх суб'єктів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства, слід виділити спеціалізовані органи конституційного контролю. На відміну від інших органів ця функція для них є основною.
Ідея конституційного контролю була вперше реалізована в роботі Таємної Ради, створеного у Великобританії, основним завданням якого був контроль за законністю актів колоній, наскільки вони відповідали законам британського парламенту або загальному праву.
Вперше в сучасному вигляді ідея судового конституційного контролю була реалізована в США, причому у неї не було конституційної основи. По суті, Верховний Суд США створив судовий прецедент, який, незважаючи на багато що виникли після цього труднощі в роботі цієї судової інстанції, був у підсумку позитивно сприйнятий суспільством і отримав свій розвиток. Найбільш важливими в цьому відношенні в практиці роботи Верховного Суду США, що поклали початок судового конституційного контролю були справи У.Мербері проти Д.Медісона (1803 р.) і Маккулох проти Меріленда (1819 р.). Основний висновок по цих справах полягав у тому, що Верховний Суд може оголосити прийнятий конгресом закон неконституційним. Створений прецедент поклав початок формуванню американської моделі конституційного правосуддя, для якої характерно здійснення конституційного контролю судами загальної юрисдикції. Її сприйняли держави Латинської Америки, скандинавські держави, Австралія, Канада, Нова Зеландія.
Європейська модель конституційного контролю була розроблена видатним австрійським професором права Г.Кельзеном. Для цієї моделі характерне те, що конституційне правосуддя здійснюється не судами загальної юрисдикції, а спеціалізованими органами конституційного контролю - конституційними судами (хоча назви можуть бути й інші: Конституційний трибунал - у Польщі, Конституційна Рада - у Франції та Казахстані). Перші такі суди були створені в 1920 р. в Австрії та Чехословаччини, потім в 1931 р. - в Іспанії. Після Другої світової війни, коли людство отримало гіркі уроки зі свого досвіду потурання порушенням прав людини, існування фашистської ідеології, диктаторських режимів, почався "тріумфальний" створення конституційних судів. Вони були створені в Італії (1948 р.), Німеччині (1949 р.), пізніше - в Бельгії, Іспанії, Португалії, Туреччини, Франції та ін У більшості колишніх соціалістичних країн, включаючи і СРСР, ідея створення спеціалізованого органу по здійсненню конституційного контролю відкидалася. Особливу позицію займала Югославія, де свого часу був створений Конституційний Суд.
В даний час у більшості країн світу діють органи конституційного контролю, з них більше 30 - на європейському континенті. Європейська модель конституційного контролю, при якій питання про конституційність перевіряється нормативного правового акта вирішується поза конкретної судової справи, дозволяє забезпечувати правовий об'єктивність (неупередженість) в силу відсутності пов'язаності при вирішенні конституційних питань обставинами конкретної справи, економити час, так як кожен (суддя - по конкретному справі і конституційні судді - з питання конституційності нормативного акта) зайнятий підготовкою і дозволом своїх питань.
Європейська модель конституційного судового контролю була сприйнята практично всіма республіками колишнього СРСР (виняток - Туркменія) і Східної Європи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Поняття конституційного контролю "
  1. 6.3. Повноваження Конституційного Суду РФ
    поняття конституційного контролю. 2. Охарактеризуйте місце Конституційного Суду РФ у судовій системі РФ. 3. Назвіть основні напрямки конституційного контролю, здійснювані Конституційним Судом РФ відповідно до Конституції РФ. 4. Розкажіть про склад і структуру Конституційного Суду РФ. 5. Які порядок обрання Голови КонстітуціонногоСуда РФ і його повноваження?
  2. § 2. Принципи і гарантії виборчого права
    поняття "жителі муніципального освіти" та "корпус виборців муніципального освіти" не збігаються - корпус виборців у чисельному відношенні завжди буде вже, ніж сукупність місцевих жителів. Однак принцип загального виборчого права націлює на залучення до виборів найбільш діяльної частини місцевого населення. Для розкриття змісту названого принципу законодавцем
  3. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    поняття і терміни. Іркутськ, 1998. Виборче право і виборчий процес в Російській Федерації / Відп. ред. А.А. Вешняков. М., 2003. Князєв С.Д. Виборчий процес: поняття, особливості та структура / / Правознавство. 1999. N 3. Князєв С.Д. Російське виборче право: Підручник. Владивосток, 2001. Князєв С.Д., Гладких Т.В. Правові засади організації та діяльності окружних
  4. § 1. Поняття комерційного права
    поняттю підприємницької діяльності, це юридичний (формальний, зовнішній) ознака, вимога, що пред'являється до підприємництва з боку законодавця. Розглянемо докладніше кожен із зазначених ознак підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність - це діяльність самостійна. Ця ознака вказує на вольовий джерело підприємницької
  5. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    поняттям відносин у сфері управління. Основним елементом змісту цих правовідносин є обов'язки підприємців, хоча й у сфері управління підприємцям надаються певні правові можливості, які вище були названі організаційно-предпосилочних правами. [1] Обов'язки підприємців у сфері управління носять загальнообов'язковий характер, тобто всі зобов'язані платити
  6. § 2. Права, обов'язки і відповідальність платників податків
    поняття податкового та бухгалтерського обліку [8]. Представляється, що в цьому є раціональне зерно, а значить і підвищена відповідальність платників податків повинна бути встановлена за порушення порядку ведення саме податкового обліку, що спричинило несплату, неповну або несвоєчасну сплату податків. Держава надає великого значення обов'язки платників податків вести облік доходів і витрат,
  7. § 2. Суб'єкти та об'єкти бухгалтерського обліку
    поняття «керівник організації». У відповідності з даним визначенням керівником організації є керівник виконавчого органу організації або особа, відповідальна за ведення справ організації. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 439 Таким чином, передбачаючи можливість альтернативи. Закон про
  8. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    поняття місцевого самоврядування можна розкривати як мінімум у двох аспектах: як право громадян, місцевого співтовариства на самостійне завідування місцевими справами і як одна з основ конституційного ладу, основний принцип організації влади , який разом з принципом поділу влади (поділ влади по горизонталі) визначає систему управління (поділ влади по вертикалі). Під
  9. § 3. Теоретичні основи побудови моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    понять "децентралізація" і "самоврядування". На думку А.Д. Градовський, ніяких особливих місцевих справ, місцевих завдань, що відрізняються по суті своїй від державних завдань, не існує. Тому немає у місцевих органів і своєї особливої компетенції. Усі повноваження вони отримують від держави, тобто ці повноваження є державними, і, таким чином, органи місцевого самоврядування мають
  10. § 2. Регулювання компетенції органів місцевого самоврядування
    понятті, структурі компетенції цілком застосовні і до органів місцевого самоврядування, оскільки, незважаючи на те що останні згідно з Конституцією Російської Федерації не входять до системи органів державної влади, вони залишаються публічними, владними органами, і в цьому їх схожість з органами державної влади. Компетенція органу місцевого самоврядування є складною правовою
© 2014-2022  yport.inf.ua