| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Елементи агентського договору |
||
|
Істотні умови агентського договору. Істотною умовою агентського договору є умова про його предмет. В якості предмета договору виступають юридичні або одночасно юридичні та фактичні дії, що здійснюються агентом для принципала (абз. 1 п. 1 ст. 1005 ЦК). Якщо агент буде здійснювати доручені йому юридичні дії від імені принципала, то сторони повинні погодити предмет агентського договору так, як це роблять повірений і довіритель. У разі ж передбачуваного вчинення агентом юридичних дій від свого імені предмет агентського договору вважається узгодженим сторонами при дотриманні тих же умов, що і при договорі комісії. Узгодження сторонами предмета триваючого агентського договору має специфіку, яка пов'язана з тим, що в момент укладання договору принципал і агент не завжди можуть чітко визначити характер підлягають вчиненню дій. Ще в 1915 р. Л.С. Таль вірно зазначав, що надаються агентом послуги "не визначаються конкретно при укладенні агентурного договору", оскільки "агент складається постійним представником своїх препоручителя, а не тільки виконавцем окремих доручень" * (843). Тому сторони можуть обмежитися вказівкою на загальні повноваження агента вчиняти юридичні дії від імені і за рахунок принципала. У вилучення із загального правила, що повноваження на здійснення юридичних дій мають бути закріплені в довіреності або випливати з обстановки, в якій діє представник (п. 1 ст. 182, п. 1 ст. 975 ЦК), загальні повноваження агента на вчинення правочинів від імені принципала можуть бути передбачені в самому агентському договорі, укладеному в письмовій формі (п. 2 ст. 1005 ЦК). У цьому випадку принципал не має права посилатися у відносинах з третіми особами на відсутність у агента повноважень, якщо не доведе, що третя особа знала або повинна була знати про обмеження повноважень агента. Що ж стосується загальних уполномочий агента на вчинення для принципала угод від власного імені, то вони не потребують їх підтвердженні для третіх осіб, тому що останні вступають у відносини ні з принципалом, а з агентом. Звичайні умови агентського договору. Як приклади звичайних умов агентського договору, неузгодженість яких не впливає на його закінчення, можна назвати умови про винагороду агента (п. 1 ст. 1006 ЦК), про порядок і строки подання принципалу звітів агента (п. 1 ст. 1008 ЦК), а також про можливість укладення субагентской договору (п. 1 ст. 1009 ЦК). Відсутність в агентському договорі такого роду умов заповнюється за рахунок диспозитивних приписів. Так, якщо сторони не обумовили розмір агентської винагороди, то воно підлягає сплаті у розмірі, що визначається відповідно до п. 3 ст. 424 ЦК, тобто в сумі, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні агентські послуги (п. 2 ст. 1006 ЦК). Якщо договором не обговорений порядок сплати агентської винагороди, то принципал зобов'язаний сплачувати його протягом тижня з моменту подання йому агентом звіту за минулий період, оскільки з істоти договору або звичаїв ділового обороту не випливає інший порядок сплати винагороди (абз. 3 ст. 1006 ЦК) . У тому випадку коли одна зі сторін агентського договору наполягає на включенні до нього того чи іншого умови, воно набуває статус істотного (абз. 2 п. 1 ст. 432 ЦК) * (844). Наприклад, агент може наполягати на тому, щоб в договір було включено умову, що передбачає обов'язок принципала не укладати аналогічні агентські договори з іншими агентами, які діють на визначеній у договорі території, або утримуватися від здійснення на цій території самостійної діяльності, аналогічної діяльності, що становить предмет агентського договору (п. 1 ст. 1007 ЦК). Навпаки, для принципала може бути вигідно вимагати включення в договір умови, згідно з яким агент не має права укладати з іншими принципалами аналогічні агентські договори, які підлягають виконанню на території, повністю або частково збігається з територією, зазначеної в договорі (п. 2 ст. 1007 ЦК) . Форма агентського договору. У гол. 52 ГК відсутні вказівки щодо форми агентського договору. Тому тут повинні застосовуватися загальні приписи про форму угод (ст. 158-165 ЦК) і формі договорів (ст. 434 ЦК). З урахуванням того, що агентські відносини найбільш поширені в підприємницькому середовищі, агентський договір на практиці зазвичай укладається в простій письмовій формі. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Елементи агентського договору " |
||
|
||