|
Суд Європейських співтовариств включає дві категорії членів: 27 суддів (по одному від кожної держави-члена) і вісім генеральних адвокатів.
Судді - повноправні члени Суду, що у розгляді та вирішенні справ. Генеральні адвокати - посадові особи, які проводять паралельне розслідування матеріалів надходять справ і представляють по ним своє мотивований висновок. Наявність генеральних адвокатів дозволяє Суду виносити більш компетентні і обгрунтовані рішення, так як їх підготовку здійснюють, з одного боку, один із суддів (суддя-доповідач), з іншого - генеральний адвокат, призначений на відповідну справу.
Незважаючи на свій титул, генеральні адвокати не є захисниками чиїхось персональних інтересів. Вони зобов'язані діяти "повністю неупереджено і незалежно" (ст. 222 Договору про ЄС) і користуються всіма гарантіями суддівської незалежності.
Судді та генеральні адвокати призначаються на шість років урядами держав-членів за спільною згодою, причому оновлення складу Суду відбувається по частинах: кожні три роки замінюються половина (14 або 13) суддів і половина генеральних адвокатів. Члени Суду можуть бути повторно призначені на свої посади необмежену кількість разів.
При здійсненні своїх функцій судді і генеральні адвокати повністю незалежні (у тому числі від своїх держав). Вони можуть бути усунуті тільки самим Судом, причому одноголосно (щоб достроково звільнити з посади будь-якого із суддів або генеральних адвокатів, потрібно згоду всіх інших членів Суду).
Порядок формування та статус членів Трибуналу першої інстанції в цілому аналогічні Суду Європейських співтовариств. Головна відмінність - відсутність в Трибуналі генеральних адвокатів. В даний час він включає 27 суддів.
Порядок формування спеціалізованих трибуналів (судових палат) визначається рішеннями Ради Європейського Союзу про їх створення. Так, відповідно до Рішення Ради від 2 листопада 2004 р. "Про створення Трибуналу по справах публічної служби Європейського Союзу" даний орган складається з семи суддів, які призначаються Радою строком на шість років з числа незалежних кваліфікованих експертів. Хоча кількість суддів Трибуналу по справах публічної служби значно менше числа держав-членів, при їх призначенні Рада зобов'язаний піклуватися про "рівномірному представництві" на максимально широкій географічній основі і з точки зору присутності різних правових систем.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 3.3. Частноправовая уніфікація і lex mercatoria
Ідея lex mercatoria виникла на початку 60-х років минулого століття. Теоретичним обгрунтуванням її виникнення послужив ряд теорій: соціологічна теорія Жоржа Селла, що вважав, що окремі групи всередині суспільства створюють власні юридичні правила, тому міжнародна спільнота комерсантів також прагне створити юридичні правила для організації діяльності своєї спільності та
- ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
У сучасному світі все більшого поширення набувають багаторівневі системи державного управління. Основою відносин між рівнями влади в будь-якій державі є питання про розподіл повноважень, відповідальності та гарантії їх діяльності. В даний час принципом формування компетенції кожного рівня влади є найбільша ефективність виконання на відповідному
- 1. Загальні питання застосування методу прямого внутрінаціонального регулювання
У ситуації, коли держава допускає іноземні компанії до ведення підприємницької діяльності на своїй території з використанням організаційно-правових форм вітчизняних юридичних осіб (через створення вітчизняних юридичних осіб, засновниками яких є іноземні компанії), колізійних метод не може принести бажаного правового
- 1. Правові основи інтеграції країн - учасниць Європейського союзу
Процес економічної і політичної інтеграції країн Західної Європи є справді унікальним явищем. Європейським державам вдалося, долаючи численні розбіжності, розробити гнучкі політичні та правові механізми для поступового об'єднання в союз, в рамках якого проводиться єдина економічна, правова, соціальна, культурна, аграрна,
- § 6. Основні шляхи і форми зближення європейських правових систем і сімей
1. У плані загальної характеристики правової системи Європейського союзу теоретично і практично важливим видається звернути увагу не тільки на процес зближення (конвергенції) правових сімей і систем, що відбувається в рамках загальноєвропейського права, а й вказати на основні шляхи розвитку та форми прояву цього процесу. Широко відоме серед авторів, що займаються проблемами порівняльного
- § 2. Види джерел права Європейського союзу. Джерела первинного права
1. Питання про види джерел правової системи Євросоюзу, так само як і будь-який інший правової системи, - це питання не тільки і навіть не стільки теорії, скільки практики та ефективності їх використання. Від того, які теоретично значущі акти визнаються і використовуються в якості джерел права і як вони класифікуються, значною мірою залежить життєздатність, а разом з тим і ефективність
- § 2. Прецедентний характер рішень Європейського суду справедливості
1. Питання про юридичну природу і характер рішень Європейського суду справедливості є частиною більш загального питання про можливість і допустимість правотворчості судових органів за межами системи загальної, часто іменованого прецедентним, права, зокрема в межах романо-германського права, і "прийнятності" існування в ній прецеденту як джерело права. Проблема є
- § 2. Міжнародне та європейське право: спільне та особливе. Характер їх взаємозв'язку і взаємодії
1. Розглядаючи питання про співвідношення європейського права - права Євросоюзу і Співтовариств з міжнародним правом в плані виявлення у них загального та особливого, а також встановлення характеру їх взаємозв'язку та взаємодії, слід, як видається, спочатку, щоб уникнути недомовок і непорозумінь у цьому питанні, звернути увагу на те, що традиційно міжнародне право розуміється як
- Глава 5. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Гарантії здійснення місцевого самоврядування в Російській Федерації визначаються і забезпечуються державою в особі федеральних і регіональних органів державної влади. Вони мають різноманітний характер і можуть бути об'єднані в дві основні групи: загальні гарантії місцевого самоврядування та спеціальні (юридичні) гарантії місцевого самоврядування. У статті 12 Конституції Російської
|