Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоМіжнародне приватне право → 
« Попередня Наступна »
С.Ю. Кашкін, А.О. Четвериков, П.А. Калініченко та ін. Право Європейського Союзу, 2011 - перейти до змісту підручника

74. У якому порядку здійснюється процедура санкціонування?


Процедура санкціонування поширена незначно (ст. 105, 161, 190 Договору про ЄС), її характерною рисою є ключова роль Європейського парламенту в процесі прийняття рішень.
Процедура санкціонування протікає аналогічно процедурі консультацій, але, на відміну від останньої, Рада запрошувати не думка Європейського парламенту щодо проекту рішення, а згоду, санкцію на затвердження рішення. У разі негативної відповіді Європейського парламенту рішення відхиляється.
Описаний вище порядок уособлює так звану позитивну процедуру санкціонування. Договором про ЄС відома також негативна процедура санкціонування (ст. 195), в якій Рада та Європейський парламент як би міняються місцями - Європейський парламент запрошувати схвалення і повноважний стверджувати рішення, а Рада дає санкцію на затвердження рішення.
Разом з процедурою спільного ухвалення рішень, процедура санкціонування є процедурою, в якій роль Європейського парламенту найбільш висока. Після вступу в силу Лісабонського договору 2007 процедура санкціонування у всіх розглянутих варіантах, а також розглянута вище процедура консультацій (див. питання N 71) виступатимуть як різновидів "спеціальної законодавчої процедури".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 74. У якому порядку здійснюється процедура санкціонування? "
  1. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально-нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня вираженість (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. § 1. Перевезення
    Поняття і види договорів перевезення. В економіці транспорт займає особливе місце. За допомогою транспорту забезпечується доставка споживачам як готової продукції і товарів, так і сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, необхідних для виробництва. Транспорт забезпечує не тільки доставку вантажів, а й перевезення пасажирів і багажу. Правове регулювання відносин з перевезення в найбільш
  4. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
    Поняття місцевого самоврядування відносно недавно стало загальновживаним в російському праві. В якості юридичного терміну воно було закріплено в Законі СРСР від 9 квітня 1990, N 1418-1 "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР". --- Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1990. N 16. Ст. 267.
  5. § 1. Повне товариство
    Загальні положення. Повним визнається товариство, учасники якого відповідно до укладеного договору займаються підприємництвом від імені товариства і несуть відповідальність за його зобов'язаннями належним їм майном (п. 1 ст. 69 ГК) * (235). Відносно товариства діють три категорії норм гл. 4 ГК: спеціальні норми підпункту 2 § 2 (ст. 69-81); норми підпункту 1 § 2,
  6. § 2. Товариство на вірі
    Загальні положення. Товариство на вірі (командитне товариство, коммандіта) * (246) - товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за його зобов'язаннями своїм майном (повними товаришами), є один або декілька учасників-вкладників (коммандітістов) , які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю
  7. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  8. § 3. Зміст, форма та державна реєстрація договорів
    Зміст договору. Дії сторін щодо виконання договору зумовлюються його змістом. Зміст же договору становлять ті умови, про які сторони досягли угоди при його укладенні. Однак не всі умови договору мають рівне юридичне значення. За ступенем правового ефекту, виробленого умовами договору, прийнято виділяти істотні, звичайні та випадкові умови * (1156). В
  9. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
    Поняття і загальна характеристика договору купівлі-продажу. Купівля-продаж - економічне відношення, покоїться на формулі "товар - гроші". Поява купівлі-продажу по праву пов'язують з початком цивілізованих товарних відносин, з історичною епохою появи грошей, на частку яких випала роль і функція загального вартісного еквівалента. Відносини купівлі-продажу не слід змішувати з опосредующей їх
  10. § 3. Договори поставки та контрактації
    Договір поставки і кваліфікуючі його ознаки. За договором поставки постачальник - продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені або купуються їм товари покупцю від використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням (ст. 506 ЦК).
© 2014-2022  yport.inf.ua