| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коментар до статті 3.9 |
||
|
1. Адміністративний арешт може встановлюватися і застосовуватися лише як основного адміністративного покарання. Адміністративний арешт - єдиний з видів адміністративних покарань, який обмежує свободу порушника. У разі вчинення адміністративних проступків іноземними фізичними особами відповідні правові наслідки тягне також і застосування покарання у вигляді адміністративного видворення (див. коментар до ст. 3.10). КоАП істотно розширив можливість застосування адміністративного покарання у вигляді адміністративного арешту і посилив передбачені цим покаранням обмеження: санкції 20 складів адміністративних правопорушень передбачають призначення адміністративного арешту, причому відповідно до ст. 20.5 КоАП на строк до 30 діб. КоАП 1984 адміністративний арешт з максимальним терміном у 15 діб був встановлений лише сім'ю статтями. 2. За змістом ч. 2 коментованої статті адміністративний арешт застосовується лише за наявності обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 1 ст. 4.3 КоАП; якщо такі відсутні, повинні бути застосовані інші, менш суворі адміністративні покарання. При вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачає застосування покарання у вигляді адміністративного арешту, вагітною жінкою, жінкою, яка має дитину віком до 14 років, особою, яка не досягла віку 18 років, інвалідами I і II груп до зазначених особам не може бути застосоване дане адміністративне покарання. 3. Постанова судді про адміністративний арешт виконується органами внутрішніх справ негайно після його винесення. Особа, піддана адміністративному арешту, утримується під вартою в місці, визначеному органами внутрішніх справ. При виконанні постанови про адміністративний арешт здійснюється особистий огляд особи, що зазнає адміністративному арешту. 4. Призначення граничного строку адміністративного арешту, передбаченого ч. 1 коментованої статті, можливо лише за порушення вимог режиму надзвичайного стану (див. п. 5 цього коментаря). Згідно з Федеральним конституційним законом від 30 травня 2001 р. N 3-ФКЗ "Про надзвичайний стан" надзвичайний стан означає що вводиться відповідно до Конституції РФ і зазначеним Федеральним конституційним законом на всій території РФ або в її окремих місцевостях особливий правовий режим діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, їх посадових осіб, громадських об'єднань, що допускає окремі обмеження прав і свобод громадян РФ, іноземних громадян, осіб без громадянства, прав організацій і громадських об'єднань, а також покладання на них додаткових обов'язків. У зазначених випадках адміністративний арешт являє собою санкцію, що застосовується до порушників правил комендантської години при припиненні насильницьких протиправних дій, зазначених у п. "а" ст. 3 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан". За змістом п. "а", "е" ст. 12, п. 1 ст. 31 та п. 2 ст. 33 Федерального конституційного закону "Про надзвичайний стан" застосуванню даної міри завжди передує доставляння особи або його адміністративне затримання при недотриманні правил комендантської години або при інших порушеннях режиму надзвичайного стану. Строк адміністративного затримання осіб, які порушили правила комендантської години, обумовлений закінченням терміну комендантської години; громадяни, що не мають при собі документів, що засвідчують особу, затримуються до з'ясування їх особи, але не більше ніж на три доби, за рішенням начальника ОВС або його заступника. Таким чином, адміністративний арешт, застосовуваний до порушників правил комендантської години у відповідності з Федеральним конституційним законом "Про надзвичайний стан", обмежений вказаним терміном. Призначення адміністративного арешту на строк до 30 діб можливо тільки при здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 20.5 КоАП (порушення вимог режиму надзвичайного стану). 5. Згідно з Федеральним законом від 25 липня 1998 р. N 130-ФЗ "Про боротьбу з тероризмом" контртерористична операція являє собою спеціальні заходи, спрямовані на припинення терористичної акції, забезпечення безпеки фізичних осіб, знешкоджуючих терористів, а також на мінімізацію наслідків терористичної акції. Призначення згідно КоАП адміністративного арешту в зазначених випадках на строк до 30 діб пов'язане з об'єктивними труднощами, оскільки ст. 20.27 (невиконання в зоні проведення контртерористичної операції законного розпорядження особи, що проводить зазначену операцію) не передбачає покарання у вигляді адміністративного арешту. Стаття 3.10. Адміністративне видворення за межі Російської Федерації іноземного громадянина або особи без громадянства 1. Адміністративне видворення за межі Російської Федерації іноземних громадян або осіб без громадянства полягає у примусовому і контрольованому переміщенні зазначених громадян та осіб через державний кордон Російської Федерації за межі Російської Федерації, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, - в контрольованому самостійному виїзді іноземних громадян та осіб без громадянства з Російської Федерації. 2. Адміністративне видворення за межі Російської Федерації як міра адміністративного покарання встановлюється щодо іноземних громадян або осіб без громадянства і призначається суддею, а в разі вчинення іноземним громадянином або особою без громадянства адміністративного правопорушення при в'їзді до Російської Федерації - відповідними посадовими особами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Коментар до статті 3.9 " |
||
|
||