| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коментар до статті 8.7 |
||
|
1. До загальнопоширеним корисних копалин відносяться, зокрема, пісок, гравій, глина. Адміністративна відповідальність за незаконний видобуток загальнопоширених корисних копалин на водних об'єктах встановлена ч. 3 ст. 8.13 КоАП (см . коментар до зазначеної статті). Згідно п. 4 ст. 88 ЗК організаціям гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості земельні ділянки для розробки корисних копалин надаються після оформлення гірничого відводу, затвердження проекту рекультивації земель, відновлення раніше відпрацьованих земель. 2. Відповідно до п. 2 ст. 46 ЗК неусунення вчиненого умисно земельної правопорушення, що виражається в отруєнні, забрудненні, псування або знищення родючого шару грунту внаслідок порушення правил поводження з добривами, стимуляторами росту рослин, отрутохімікатами й іншими небезпечними хімічними чи біологічними речовинами при їх зберіганні, використанні і транспортуванні, які спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або навколишньому середовищу, є правовою підставою для припинення оренди земельної ділянки з ініціативи орендодавця. Відповідно до п. 2, 3 ст. 38 Федерального закону "Про охорону навколишнього середовища" забороняється введення в експлуатацію будинків, будівель, споруд та інших об'єктів без завершення передбачених проектами робіт з рекультивації земель. Порушення даного розпорядження керівниками та членами комісій з приймання в експлуатацію зазначених об'єктів кваліфікується відповідно до коментарів статтею. Обов'язки власників земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, землекористувачів, землевласників, орендарів з використання зазначених земельних ділянок відповідно до цільового призначення даної категорії земель, способами, виключають заподіяння шкоди землі як природного об'єкту, встановлені п. 1 ст. 6 Федерального закону від 24 липня 2002 р. N 101-ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" (див. також п. 2 коментарю до ст. 8.6). 3. Загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, консервації та ліквідації будинків, будівель, споруд та інших об'єктів визначені ст. 34 Федерального закону від 10 січня 2002 р. N 7-ФЗ "Про охорону навколишнього середовища", згідно з якою проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація зазначених об'єктів, надають пряме або непряме негативний вплив на навколишнє середовище, здійснюються відповідно до вимог в галузі охорони навколишнього середовища. При цьому повинні передбачатися заходи щодо охорони навколишнього середовища, відновлення природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Порушення вимог в області охорони навколишнього середовища тягне за собою призупинення розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, консервації та ліквідації будинків, будівель, споруд та інших об'єктів за приписами органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління в галузі охорони навколишнього середовища. припинення в повному обсязі розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації, консервації та ліквідації зазначених об'єктів при порушенні вимог в області охорони навколишнього середовища здійснюється на підставі рішення суду та (або) арбітражного суду. Згідно п. 3 ст. 37 Федерального закону "Про охорону навколишнього середовища" при здійсненні будівництва та реконструкції будинків, будівель та інших об'єктів вживаються заходи з відновлення природного середовища та рекультивації земель. Вимоги в області охорони навколишнього середовища при меліорації земель, розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введенні в експлуатацію та експлуатації меліоративних систем і окремо розташованих гідротехнічних споруд визначені ст. 43 Федерального закону "Про охорону навколишнього середовища". 4 . Під рекультивацією земель розуміється відновлення їх корисних властивостей після здійснення землекористування. Згідно технічним вимогам з охорони надр та промислової безпеки при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів на площах залягання корисних копалин (розд. III Положення про порядок видачі дозволів на забудову площ залягання корисних копалин, затвердженого Постановою Держгіртехнагляду Росії від 30 серпня 1999 р. N 64) проектування, будівництво і реконструкція міських і сільських поселень і об'єктів до отримання висновку Міністерства природних ресурсів РФ або його територіального органу про наявність або відсутність корисних копалин у надрах під ділянкою передбачуваної забудови не допускаються. Якщо територія, запланована до забудови, що не охоплена пошуковими і (або) геолого-розвідувальними роботами на предмет виявлення корисних копалин, то організація цих робіт здійснюється на умовах, що визначаються вищеназваним Міністерством, якщо інше не встановлено законодавством РФ або суб'єктів Федерації. 5. В містобудівну документацію про містобудівну плануванні розвитку територій і поселень і про їх забудові, в проектну документацію включаються пункти про проведення будівельних та інших заходів, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин, охорону гірничих виробок та родовищ корисних копалин, а також охорону об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок; всі перераховані заходи здійснюються при будівництві або реконструкції об'єктів нерухомості. При цьому будівельні та інші заходи повинні забезпечувати: - охорону гірничих виробок від шкідливого впливу об'єктів будівництва, в тому числі і від проникнення шкідливих речовин в гірничі виробки, і розміщення цих об'єктів з урахуванням вимог, передбачених технічним проектом гірничого підприємства та річними планами розвитку гірничих робіт; - охорону родовища корисних копалин від затоплення, підтоплення, пожеж та інших факторів, пов'язаних з його забудовою, але при цьому знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовища або ускладнюють його розробку. 6. Організація, що здійснює будівництво або реконструкцію об'єкта на території гірничого відводу, після закінчення будівництва подає відповідному користувачеві надр і організації, що експлуатує побудований об'єкт: - виконавчий план об'єкта, включаючи траси трубопроводів різного призначення, кабельних ліній з координатами кутових точок в системі координат, прийнятої користувачем надр, або в єдиній державній системі координат; - виписку з акта приймання об'єкта про виконання передбачених проектом будівництва заходів, що забезпечують охорону об'єкта від шкідливого впливу гірничих розробок, і про виконання умов, на яких дозволена забудова. 7. Згідно п. 57 Постанови Держгіртехнагляду Росії від 2 червня 1999 р. N 33 "Про затвердження інструкції про порядок ведення робіт з ліквідації та консервації небезпечних виробничих об'єктів, пов'язаних з користуванням надрами "(зареєстровано в Мін'юсті Росії 25 червня 1999 N 1816) при рекультивації земель, порушених гірничими роботами, передбачаються поряд з іншими заходи з детоксикації, захисту грунтів від водної та вітрової ерозії. 8. Адміністративна відповідальність, встановлена статтею коментарів, настає внаслідок невиконання обов'язків з відновлення корисних властивостей земель після здійснення землекористування, в тому числі при виробництві робіт, обумовлених потребами землекористувача - юридичної особи, фізичної особи, включаючи і індивідуального підприємця. Таким чином, за змістом коментованої статті під " внутрішньогосподарськими або власними потребами "осіб, які здійснюють зазначені роботи, розуміється по перевазі підприємницька або інша комерційна діяльність землекористувача. Дана частноправовая діяльність несумісна із землекористуванням державного органу (відповідної посадової особи), призначеним для задоволення загальнодержавних (публічно-правових) потреб. Про кореляції адміністративно-правового статусу посадової особи та індивідуального підприємця див. п. 6 коментаря до ст. 2.4. 9. Див примітка до п. 5 коментарю до ст. 5.1 . Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, віднесено до відання посадових осіб Росземкадастра та його територіальних органів, зазначених у ч. 2 ст. 23.21 КоАП (див. також п. 2 коментарю до даної статті). Стосовно до правопорушень, учинених на землях лісового фонду і землях лісів, що не входять в лісовий фонд, справи про коментованих адміністративні правопорушення розглядаються посадовими особами МПР Росії і його територіальних органів, зазначеними в ч. 2 ст. 23.24 КоАП (див. коментар до даної статті). Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, в частині невиконання обов'язків з рекультивації земель після завершення розробки корисних копалин і загальнопоширених корисних копалин розглядаються посадовими особами Держнаглядохоронпраці України та його територіальних органів, зазначеними в ч. 2 ст. 23.31 КоАП (див. також коментар до даної статті). Стаття 8.8. Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання обов'язкових заходів щодо поліпшення земель і охорони грунтів Використання земель не за цільовим призначенням, а так само невиконання встановлених вимог та обов'язкових заходів щодо поліпшення земель і охорони грунтів від вітрової, водної ерозії та запобігання інших процесів, що погіршують якісний стан земель, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти мінімальних розмірів оплати праці; на посадових осіб - від десяти до двадцяти мінімальних розмірів оплати праці; на юридичних осіб - від ста до двохсот мінімальних розмірів оплати праці. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація , релевантна "Коментар до статті 8.7" |
||
|
||