Головна
Головна → Конституційне, муніципальне право → Конституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону "Про військовий обов'язок і військову службу", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 1
1. Державний суверенітет і територіальна цілісність Російської Федерації забезпечуються різними організаційно-правовими засобами і заходами, в числі яких військовий обов'язок. Військовий обов'язок виповнюється на підставі коментованого Федерального закону, який встановив порядок виконання громадянами Російської Федерації боргу та обов'язки захищати зі зброєю в руках свою Вітчизну, нести військову службу, проходити різні форми вневойсковой військової підготовки і виконувати інші пов'язані з обороною і безпекою держави обов'язки.
На території Росії військовий обов'язок вперше була введена після Жовтневої революції 1917 р. декретом ВЦВК "Про примусове наборі в РККА" від 29 травня 1918 Військовий обов'язок була закріплена в Конституції РРФСР 1918 р. Надалі був прийнятий систематизований акт - декрет ВЦВК і РНК "Про обов'язкову військову повинність громадян РСФСР чоловічої статі" від 28 вересня 1922 У подальшому уточнення в порядок виконання військового обов'язку були внесені Законом СРСР "Про обов'язкову військову службу" 1925 р., Законом СРСР " Про загальний військовий обов'язок "1939 Останнім законодавчим актом СРСР з військового обов'язку був Закон СРСР" Про загальний військовий обов'язок "від 12 жовтня 1967 р., дія якого зберігалося деякий час і після розпаду СРСР, аж до прийняття коментованого Федерального закону.
Військовий обов'язок встановлена з метою реалізації громадянами Російської Федерації обов'язки по захисту Вітчизни, відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції Російської Федерації.
Метою військового обов'язку є забезпечення Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів особовим складом у мирний час, а також у період мобілізаційного розгортання, в період воєнного стану та у воєнний час.
2. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проживають на території Російської Федерації.
3. Коментований Закон визначає форми виконання військового обов'язку: військовий облік; обов'язкову підготовку до військової служби; призов на військову службу; проходження військової служби за призовом; перебування в запасі; призов на військові збори і проходження військових зборів у період перебування в запасі.
Під військовим урахуванням розуміється державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних і мобілізаційних людських ресурсів. Він організовується відповідно до Положення про військовий облік, затвердженим постановою Уряду Російської Федерації від 25 грудня 1998 р. N 1541 (з наступними змінами) (див. коментар до статей розд. II).
Коментованим Законом встановлено, що військовий облік не поширюється на громадян Російської Федерації, які постійно проживають за межами Російської Федерації (п. 1 ст. 8). Проте чинним законодавством не уточнено, хто зізнається "постійно проживають за межами Російської Федерації" (чи будуть визнаватися, наприклад, такими діти дипломатичних працівників, торгових представників та інших осіб, які за характером роботи змушені тривалий час перебувати за межами Російської Федерації, які проживають разом з ними).
Оскільки військовий обов'язок є особистим обов'язком кожного громадянина Російської Федерації, остільки для вирішення питання про зняття його з військового обліку при виїзді з Російської Федерації на термін понад шість місяців він повинен особисто з'явитися до військового комісаріату району для зняття з військового обліку. Для зняття з військового обліку у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання (перебування), а також при виїзді за межі Російської Федерації на термін понад шість місяців громадянин подає письмову заяву із зазначенням причини зняття з військового обліку і точної адреси нового місця проживання або місця перебування .
Військовий комісар району або особа, яка його заміщає, дає вказівку про зняття громадянина з військового обліку. При цьому перевіряється правильність і повнота записів у всіх розділах посвідчення громадянина, що підлягає призову на військову службу (пп. 6, 7 Деяких особливостей проведення заходів, пов'язаних з постановкою громадян на військовий облік і веденням його (додаток N 2 до п. 17 Інструкції з підготовки та проведення заходів, пов'язаних з призовом на військову службу громадян Російської Федерації, що не перебувають в запасі, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 вересня 1999 р. N 400). Недотримання зазначеного порядку може спричинити юридичні наслідки, насамперед, пов'язані з відповідальністю за недотримання порядку військового обліку та призову на військову службу.
4. Обов'язкова підготовка до військової служби як форма виконання військового обов'язку введена в цілях поліпшення підготовки громадян до військової служби і оволодіння ними військово-обліковими спеціальностями (див. коментар до статей розд. III).
5. Призов на військову службу - одна з найважливіших форм виконання військового обов'язку - є одним із способів комплектування, тобто залучення громадян Російської Федерації на військову службу. Порядок призову визначено Положенням про призов на військову службу громадян Російської Федерації, затвердженим постановою Уряду Російської Федерації від 11 листопада 2006 р. N 663.
6. Проходження військової служби за призовом є найбільш активною формою виконання військового обов'язку громадянами Російської Федерації.
7. Перебування в запасі, призов на військові збори і проходження військових зборів у період перебування в запасі є формами виконання громадянами військового обов'язку (див. коментар до статей розд. VIII).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Коментар до п. 1 "
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
    Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
    коментарів. У них не повинно віддаватися переваги якого б то не було кандидату, виборчому об'єднанню, виборчому блоку , в тому числі за часом висвітлення їх передвиборчої діяльності, обсягу друкованої площі, відведеної таким повідомленням. Журналіст, інший творчий працівник, посадова особа організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, що брали участь в
  5. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    коментар. М., 2002. До глави 3 Богданова Н.А. Система науки конституційного права. М., 2001. Костюков О.М. Муніципальне право як галузь російського права. М., 2003. Феноменологія муніципального права на сучасному етапі розвитку Росії: Матеріали науково-практичного семінару / Відп. ред. О.М. Костюков. Омськ, 2002. До глави 4 Абрамов В.Ф. Російське земство:
  6. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, які є предметом цивільно-правового регулювання,
  7. § 2. Повні і командитні товариства
    Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  8. § 4. Акціонерні товариства
    коментарів і пояснень. Якщо слідом за законодавцем припустити, що це різні поняття, то різниця може бути в першу чергу пов'язано з їх обсягом. Оскільки змістом як першого, так і другого є певна кількість внесених змін, логічно припустити, що в одному з цих випадків змін вноситься більше, ніж в іншому. Однак просто кількісного критерію тут
  9. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права , що не діють у відношенні звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
© 2014-2022  yport.inf.ua