Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону" Про військовий обов'язок і військову службу ", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 2

3. Порядок переведення військовослужбовців регламентований ст. 17 Положення про порядок проходження військової служби.
4. Переклад військовослужбовців зі Збройних Сил Російської Федерації (з федерального органу виконавчої влади , в якому передбачена військова служба) у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба (у Збройні Сили Російської Федерації), проводиться при виконанні вимог нормативних правових актів Президента Російської Федерації, а також за погодженням між керівниками відповідних федеральних органів виконавчої влади. Таким чином, військовослужбовець може бути переведений зі Збройних Сил Російської Федерації не в будь структурний підрозділ федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, а саме в те, в якому п. 1 ст. 2 коментованого Федерального закону передбачена військова служба. Аналогічно співробітник (службовець) федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, не може бути переведений в Збройні Сили Російської Федерації (інший федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба), якщо при цьому він не володіє статусом військовослужбовця і не проходить військову службу в відповідному федеральному органі виконавчої влади.
5. Зазначений переклад військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, проводиться в персональному порядку - з їх згоди або на їхнє прохання.
6 . У п. 3 ст. 17 Положення про порядок проходження військової служби визначені повноваження посадових осіб щодо видання правових актів про переведення військовослужбовців із Збройних Сил Російської Федерації (з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба) у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба (у Збройні Сили Російської Федерації), порядок надання таких повноважень в необхідних випадках і форма цих актів (наказ, розпорядження). Із зазначеного вище випливає, що визначення посадових осіб, що володіють повноваженнями з видання зазначених правових актів, і форми цих актів обумовлено тим, до якого складу військовослужбовців відноситься перекладається військовослужбовець.
7. Як випливає з подп. "а" п. 3 ст. 17 Положення про порядок проходження військової служби, переклад офіцерів і прапорщиків (мічманів) оформляється наказом керівника федерального органу виконавчої влади, в якому ці військовослужбовці проходять військову службу, та з метою оформлення переказу видання наказу посадовою особою федерального органу виконавчої влади, в який вони переводяться для подальшого проходження військової служби, не потрібно. Наприклад, переклад офіцерів і прапорщиків (мічманів), які проходять військову службу у Збройних Силах Російської Федерації, у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, підлягає оформленню наказом міністра оборони Російської Федерації.
8. Згідно подп. "е" п. 83 Керівництва з комплектування Збройних Сил Російської Федерації солдатами, матросами, сержантами і старшинами, затвердженого наказом міністра оборони Російської Федерації від 16 січня 2001 р. N 30, переклади солдатів, матросів, сержантів і старшин з Міністерства оборони в інший федеральний орган виконавчої влади , в якому передбачена військова служба, оформлюються рішенням начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління за погодженням з федеральним органом виконавчої влади, в який переводиться військовослужбовець, а з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, до Міністерства оборони Російської Федерації - рішенням уповноваженої посадової особи федерального органу виконавчої влади, з якого переводиться військовослужбовець, за погодженням з Генеральним штабом.
Військовослужбовці при перекладі виключаються зі Збройних Сил Російської Федерації (з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба) наказом по особовому складу (розпорядженням) про переведення, видаваним керівником або іншим уповноваженою посадовою особою федерального органу виконавчої влади, в якому вони проходять військову службу. На підставі такого наказу (розпорядження) зазначені військовослужбовці виключаються наказом по стройовій частині зі списків особового складу військової частини, в якій вони проходять службу.
9. Після видання згаданого наказу (розпорядження) про переведення та виключення зі Збройних Сил Російської Федерації (з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба) і його реалізації військовослужбовці вважаються переведеними у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба (у Збройні Сили Російської Федерації).
Зарахування військовослужбовців у федеральний орган виконавчої влади (у Збройні Сили Російської Федерації) здійснюється наказом (розпорядженням) уповноваженої посадової особи федерального органу виконавчої влади, в який вони перекладені.
10. Відповідно до ст. 13 Положення про порядок проходження військової служби у зв'язку з переведенням зі Збройних Сил Російської Федерації у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, і навпаки, а також з одного федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, в іншій військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, можуть бути зараховані в розпорядження командира (начальника).
11. Контракт, який був раніше укладений з військовослужбовцем, перекладним зі Збройних Сил Російської Федерації (з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба) у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба (у Збройні Сили Російської Федерації), припиняє дію з дня укладення нового контракту.
Новий контракт із зазначеним військовослужбовцям полягає в день його зарахування до федерального орган виконавчої влади, в який він переведений (у Збройні Сили Російської Федерації).
12. Відповідно до Порядку забезпечення грошовим утриманням військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, затвердженим наказом міністра оборони Російської Федерації від 30 червня 2006 р. N 200, військовослужбовцю, переведеному з федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, в Збройні Сили, з дня набрання чинності контракту про проходження військової служби та до вступу ним у виконання обов'язків по військової посади, на яку він призначений у Збройні Сили, грошове забезпечення виплачується в порядку, встановленому п. 46 Порядку забезпечення грошовим утриманням військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, з розрахунку:
- окладу за військовим званням;
- окладу за останньою посадою, займаною цим військовослужбовцям у відповідному державному органі виконавчої влади;
- процентної надбавки за вислугу років, обчисленої відповідно до пп. 94-96 вищеназваного Порядку.
Військовослужбовцю, переведеному зі Збройних Сил Російської Федерації у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, грошове забезпечення виплачується по день його виключення зі списків особового складу військової частини.
Військовослужбовцям, які навчаються у військових освітніх установах професійної освіти, призначеним після їх закінчення для проходження військової служби в державному органі виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, грошове забезпечення виплачується по день закінчення відпустки, наданого після закінчення цих освітніх установ.
Військовослужбовцям, переведеним для подальшого проходження військової служби зі Збройних Сил Російської Федерації (федерального органу виконавчої влади, в якому федеральним законом передбачена військова служба) у федеральний орган виконавчої влади, в якому передбачена військова служба (у Збройні Сили), матеріальна допомога надається один раз на рік в повному розмірі при вибутті зі Збройних Сил Російської Федерації (федерального органу виконавчої влади, в якому федеральним законом передбачена військова служба), якщо вона не була надана раніше.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Коментар до п. 2"
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
    Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
    коментарів. У них не повинно віддаватися уподобання якого б то не було кандидату, виборчому об'єднанню, виборчому блоку, в тому числі за часом висвітлення їх передвиборчої діяльності, обсягу друкованої площі, відведеної таким повідомленням. Журналіст, інший творчий працівник, посадова особа організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, що брали участь в
  5. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    коментар. М., 2002. До глави 3 Богданова Н.А. Система науки конституційного права. М., 2001. Костюков А . М. Муніципальне право як галузь російського права. М., 2003. Феноменологія муніципального права на сучасному етапі розвитку Росії: Матеріали науково-практичного семінару / Відп. ред. О.М. Костюков. Омськ, 2002. До глави 4 Абрамов В. Ф. Російське земство:
  6. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіці. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, які є предметом цивільно-правового регулювання,
  7. § 2. Повні і командитні товариства
    Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що в Відповідно до нового цивільним законодавством повне товариство є
  8. § 4. Акціонерні товариства
    коментарів і пояснень. Якщо слідом за законодавцем припустити, що це різні поняття, то різниця може бути в першу чергу пов'язано з їх обсягом. Оскільки змістом як першого, так і другого є певна кількість внесених змін, логічно припустити, що в одному з цих випадків змін вноситься більше, ніж в іншому. Однак просто кількісного критерію тут
  9. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальними нормами комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
© 2014-2022  yport.inf.ua