|
Безпосередній об'єкт злочину можна визначити як гарантоване ч. 1 ст. 23 Конституції РФ право людини на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю.
Предметом злочину є відомості про приватне життя особи, що складають його особисту або сімейну таємницю. Утримуючи-ня таких відомостей може стосуватися духовного життя, міжособистісних-ного та сімейного спілкування, майнового та професійного
положення тощо Носіями відомостей можуть виступати докумен-ти, речі, інформація на магнітних носіях, а також сам чоло-вік. Обов'язкова вимога, що пред'являється законом до цих но-СІТЕЛ, полягає в тому, що вони повинні містити інформа-цію, що утворить особисту або сімейну таємницю особи, тобто це суб'єктивно зараховують людиною до прихованих від сторонніх осіб дані, які стосуються індивіда та його зв'язків у суспільстві, раніше не розголошувалися на публіці і носять як порочить характер, так і немає. При цьому не має значення, що раніше ці відомості стано-вилися відомими обмеженому колу осіб у порядку, встановленому законодавством (наприклад, на підставі Федерального закону від 8 липня 2006 р. № 152-ФЗ «Про персональних даних» 1); принциповий момент полягає у відсутності до них свобод-ного доступу.
Особиста або сімейна таємниця з'являється у людини з народження, і саме з цього моменту часу вона починає охоронятися карного законом. Після смерті людини кримінально-правова ох-рана припиняється, хоча в певних ситуаціях захист част-ної життя особи може мати місце і після його смерті в цивільно-правовому порядку (ст. 150, 152 ЦК РФ).
Об'єктивна сторона злочину характеризується альтер-нативної передбаченими діями: 1) незаконним собира-ням відомостей без згоди особи 2) їх незаконним поширеною-нением без згоди особи, 3) їх розповсюдженням в публічному виступі, публічно демонструються твори або в засобах масової інформації.
Під збиранням слід розуміти цілеспрямоване отиска-ня відомостей про приватне життя особи незалежно від способу Оти-Сканія (спостереження, підслуховування, розпитування, викрадиванія документів чи інших носіїв тощо). При збиранні можлива ідеальна сукупність злочинів, передбачених ст. 137 -
139 або ст. 272 КК.
Поширення являє собою доведення відомостей про приватне життя людини до третьої особи будь-яким способом (усно, письмово або з використанням інформаційних тех-нологій). При поширенні особа, про яку повідомляються ті
1 СЗ РФ. 2006. № 31 (ч. I). Ст. 3451.
Чи інші відомості, повинно бути індивідуально конкретизує-
вано до ступеня його впізнаваності третьою особою.
Збирання та поширення відомостей про приватне життя особи має бути незаконним, тобто вчинятися в порушення встановленого законодавством порядку стороннього збирання та розкриття на публіці зазначених відомостей. Такий порядок, на-приклад, передбачений ст. 9, 10, п. 2 ст. 13 Федерального закону від 24 лютого 1995 р. № 38-ФЗ «Про попередження поширеною-вати в Російській Федерації захворювання, що викликається виру-сом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції)» 1, ст. 61 Основ законодавства РФ про охорону здоров'я громадян від 22 липня
1993 р. № 5487-I2. Згода особи на збирання та поширення відомостей виключає ознака незаконності (ч. 1 ст. 24 Конститу-ції РФ).
Поширення відомостей про приватне життя особи в публич-ном виступі, публічно демонструються твори або засобах масової інформації передбачає доведення зазначених відомостей до необмеженого числа осіб.
Склад злочину - формальний, і злочин при-знається закінченим з моменту вчинення зазначених дій незалежно від того, чи отримав винний шукану інформацію і чи дійшла вона до третьої особи.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується пря-
мим умислом.
Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла возрас-та 16 років. За змістом закону винним у злочині може бути і людина, якій раніше потерпілий довірив особисту або сімейну таємницю і який згодом розголосив її без згоди останнього (наприклад, чоловік).
У частині 2 міститься кваліфікований склад злочини ня, що передбачає відповідальність за вчинення розглянутих дій особою з використанням службового по-розкладання (лікар, педагог, адвокат і т.д.).
|
- Стаття 155. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) Коментар до статті 155
Об'єктом розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) є і сама сім'я, і умови нормального розвитку і формування особистості неповнолітнього. Згідно ст. 23 Конституції РФ кожен має право на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, захист своєї честі і доброго імені. Усиновлення - один з важливих інститутів, спрямованих на зміцнення сім'ї та охорону інтересів
- 4. Кваліфікація злочинів при конкуренції та колізії норм
У будь-якому кримінальному кодексі чимало норм, конкуруючих за змістом між собою. Вони відображають прийом законодавчої техніки абстрагування та диференціації норм, узагальнення та конкретизації опису складів злочинів. Існування конкуруючих норм об'єктивно і в цілому корисно * (51). А.А.Герцензон визначав конкуренцію норм як "наявність двох або декількох кримінальних законів, рівною мірою
- 4. Злочини проти честі і гідності особистості
У правовій державі охорона честі та гідності людини і громадянина набуває особливого значення. Гідність особистості охороняється державою. Ніщо не може бути підставою для його приниження. Кожен має право на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, захист своєї честі і доброго імені людини і громадянина (ст. 21 , 23 Конституції РФ). Ці конституційні принципи
- 5. Злочини, що посягають на особисті права і свободи громадян
Конституція РФ крім політичних і соціально-економічних прав громадян проголошує також особисті права і свободи громадян. "Кожен має право на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю, захист своєї честі і доброго імені" - ст. 23. Особисті права і свободи, що забезпечують існування, своєрідність і автономію особистості, повинні бути огороджені від незаконного і небажаного
- 5. Злочини, вчинені в процесі відправлення правосуддя посадовими особами - працівниками правоохоронних органів
Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність органів дізнання, попереднього слідства та суду, а також права та інтереси потерпілих. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 299 КК). Розглядається злочин посягає на встановлений законом порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Притягнення до кримінальної відповідальності
- 2. Кваліфікація злочинів з суміжними складами, з оціночними ознаками і по бланкетним нормам
Суміжні склади злочинів розрізняються за одним або кількома ознаками та споріднені за характером суспільної небезпеки. За підрахунками В.Н.Кудрявцева, таких складів в Кримінальному кодексі РФ не менше 150. З них 30% різняться між собою двома-трьома ознаками, 15-20% - чотирма і більше. суміжних складів злочинів проти життя і здоров'я автор налічує 18, зобразивши їх схематично у вигляді
- § 1. Поняття комерційного права
Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, які є предметом цивільно-правового регулювання,
- § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади і місцевого самоврядування
Поняття місцевого самоврядування відносно недавно стало загальновживаним в російському праві. В якості юридичного терміну воно було закріплено в Законі СРСР від 9 квітня 1990, N 1418-1 "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР". --- --- Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. 1990. N 16. Ст. 267.
- § 1. Введення в цивільне (приватне) право
Система і галузі права. Право - сукупність норм (правил поведінки), що існують для регулювання та охорони суспільних відносин. У механізмі соціально- нормативного регулювання норми права специфічні тим, що: а) утворюють єдину струнку систему (тому сукупність правових норм не хаотична і не випадкова, а внутрішньо організована і структурована), б) санкціоновані державою
- § 2. Предмет цивільного права
Загальні засади. Із розумінням предмету цивільного права і визначенням істоти утворюють його громадських стосунків у літературі пов'язані численні суперечки як за загальними, так і по приватним питанням. Не вдаючись наразі в їх аналіз і обмежуючись посиланням на спеціальні джерела * (8), для встановлення предмета цивільного права звернемося до чинного закону. "Громадянське
|