Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Поняття банківської гарантії

. Під банківською гарантією розуміється зобов'язальний договір, в силу якого гарант зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання принципалом забезпеченого гарантією зобов'язання сплатити бенефіціару обумовлену грошову суму * (1296).
Спираючись на припис ст. 368 ГК, деякі вітчизняні цивілісти стверджують, що банківська гарантія є одностороння угода гаранта * (1297). Про неспроможність цього погляду свідчать наступні обставини.
1. Банківська гарантія є угодою, за допомогою якої гарант збагачує майно бенефіціара. Оскільки відносини, що регулюються цивільним правом, будуються на засадах рівності їх учасників (п. 1 ст. 1 та абз. 1 п. 1 ст. 2 ЦК), гарант неспроможна нав'язати бенефіціару майнову зиск. Зі сказаного виявляється, що збагачення гарантом майна бенефіціара можливо лише за згодою сторін.
2. У абз. 3 п. 2 ст. 15 ФЗ від 29 жовтня 1998 р. "Про фінансову оренду (лізингу)" гарантія прямо називається договором. Банківська гарантія є один з видів гарантії. Звідси з повною ясністю видно, що банківська гарантія являє собою договір, а не односторонню угоду гаранта * (1298).
Необхідно також відзначити, що взяті за основу при розробці § 6 гл. 23 ГК Уніфіковані правила для гарантій на першу вимогу (редакція 1992 р., публікація Міжнародної торгової палати N 458) наказують: банківська гарантія за першою вимогою "є за своєю природою самостійним угодою ..." (Пп. "b" і "c" ст. 2) (курсив наш. - Ю.Б.). Представлений нами погляд на банківську гарантію як угоду гаранта і кредитора за забезпеченим зобов'язанням проводиться в роботах англійських * (1299), німецьких * (1300), швейцарських * (1301) та інших західноєвропейських цивілістів.
Договір банківської гарантії характеризується наступними правовими особливостями:
1) входить в розряд консенсуальних договорів, оскільки вважається укладеним у момент досягнення сторонами угоди з усіх істотних умов. Ці умови повинні бути перераховані в документі про гарантії, який гарант направляє бенефіціару в якості оферти (абз. 2 п. 1 ст. 435 ЦК);
2) є одностороннім зобов'язальним договором, так як ст. 368-379 ЦК не покладають на бенефіціара обов'язків до надання;
3) на відміну від договорів (купівлі-продажу, оренди, підряду і т.д.), що обгрунтовують регулятивні зобов'язання, договір банківської гарантії спрямований на встановлення охоронного зобов'язання, що складається з домагання бенефіціара і кореспондуючий йому обов'язки гаранта і, отже, відноситься до охоронних договорами * (1302), які володіють тією особливістю, що їх дія ex lege поставлено в залежність від настання відповідної умови права (condicio juris);
4) являє собою безплатний договір (п. 2 ст. 423 ЦК), тому що обов'язки гаранта не протистоїть обов'язок бенефіціара до зустрічного надання;
5) оскільки договір банківської гарантії несе в собі забезпечувальну мета, його дійсність залежить від дійсності угоди, що породжує основне зобов'язання. Сказане означає, що він є каузальним договором * (1303).
Разом з тим цей договір може розглядатися в якості абстрактної угоди у тому сенсі, що його дійсність не залежить від дійсності угоди гаранта з принципалом про надання банківської гарантії.
Для того щоб виключити можливість двозначного тлумачення волі гаранта, вираженої в вихідному від нього документі про гарантії ст. 368 ГК наказує для його волевиявлення письмову форму. Закон не містить вказівки на недійсність договору банківської гарантії, що не відповідає цій вимозі. Тому недотримання простої письмової форми даного договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на підтвердження угоди та її умов на показання свідків, але не позбавляє їх права приводити письмові й інші докази (п. 1 ст. 162 ЦК). Таке рішення de lege lata розходиться з позицією законодавця, зайнятої ним щодо угоди про неустойку, договору про заставу та договору поруки: приписи абз. 1 ст. 331, п. 2 ст. 339 та ст. 362 ЦК про письмовій формі цих угод супроводжуються приписами, які оголошують їх недійсними, якщо вони не наділені в письмову форму (абз. 2 ст. 331, п. 4 ст. 339 і ст. 362 ЦК). З урахуванням сказаного з метою забезпечення приписи ст. 368 ЦК про форму волевиявлення гаранта цю статтю слід було б доповнити приписом про те, що недотримання письмової форми цього волевиявлення тягне недійсність банківської гарантії.
Укладення договору банківської гарантії в цілому підпорядковується загальним приписами гл. 28 ГК. Видача гарантом документа про гарантії є офертою. Волевиявлення бенефіціара, що становить позитивну відповідь на отримане їм пропозицію, являє собою акцепт (прийняття) оферти гаранта. Закон не вимагає прямого волевиявлення бенефіціара і не наказує для його волевиявлення ніякої форми. Тому прийняття бенефіціара може відбуватися мовчазно і полягати вже у прийнятті вихідного від гаранта документа про гарантії. При цьому повідомлення про прийняття не потрібно, якщо в документі про гарантії не передбачено інше.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Поняття банківської гарантії "
  1. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    Поняття і способи забезпечення зобов'язань. Виконання прийнятих на себе зобов'язань учасники підприємницької діяльності в переважній більшості випадків здійснює добровільно. Однак в умовах ринкового господарювання завжди є ризик невиконання боржником своїх зобов'язань. Це може статися як через несумлінне поведінки боржника, так і Комерційне право. Ч. I. Під
  2. § 6. Банківська гарантія
    Поняття банківської гарантії. Під банківською гарантією розуміється зобов'язальний договір, в силу якого гарант зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання принципалом забезпеченого гарантією зобов'язання сплатити бенефіціару обумовлену грошову суму * (1296). Спираючись на припис ст. 368 ГК, деякі вітчизняні цивілісти стверджують, що банківська гарантія є
  3. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  4. § 4. Акціонерні товариства
    Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  5. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  6. § 1. Загальні положення
    Завдання правового захисту підприємництва. Здійснюючи правове регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі підприємницької діяльності, держава має реалізувати три взаємопов'язані між собою функції: по-перше, визначити основні риси та елементи змісту комерційних правовідносин, тобто виконати конструктивне або творче регулювання, по-друге,
  7. § 5. Захист прав та інтересів підприємця у відносинах у сфері управління; роль прокуратури і нотаріату в правовому забезпеченні підприємницької діяльності
    Способи захисту прав та інтересів підприємця у відносинах з державними органами. У процесі своєї діяльності підприємці вступають у правові відносини з різними органами державної влади і управління. Цими правовими відносинами опосередковується весь просторово-часовий цикл підприємництва, починаючи від установи комерційної організації і конституювання громадянина
  8. § 2. Суб'єкти і об'єкти інноваційної діяльності
    Суб'єкти інноваційної діяльності. У відсутність законодавчо встановленого кола осіб, що беруть участь в інноваційному процесі, виникають додаткові труднощі при визначенні фігури, що володіє статусом суб'єкта інноваційної діяльності. З урахуванням даного в першому параграфі цієї глави визначення, сформулюємо якийсь якісний інтегральний критерій, який Комерційне право. Ч. II.
  9. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    Поняття і структура банківської системи. З точки зору виконуваних економічних функцій банківська система є частиною фінансової системи. Через банки проходять практично всі грошові ресурси за винятком тих сум, які залишаються на руках у населення або в порушення правил про порядок розрахунків обертаються в роздрібному товарообігу без відображення в бухгалтерському обліку та без проводки по касі.
  10. § 3. Активні операції комерційних банків
    Поняття і пруденційного регулювання активних операцій ком-мерческих банків. Залучені кошти інших осіб, а також власні капітали комерційних банків залучаються ними в товарно-грошовий оборот. Ця сторона діяльності комерційних банків має не менше макроекономічне значення, ніж їх діяльність по залученню грошових ресурсів: гроші, зібрані і залучені в оборот
© 2014-2022  yport.inf.ua