Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Поняття і загальна характеристика договору підряду

. Договір підряду, відомий в римському праві як найм роботи (locatio-conductio operis) і існуючий поряд з наймом речей (locatio-conductio rei) і найманням послуг (locatio-conductio operarum), - юридична форма опосередкування економічних відносин з виконання робіт. Сучасний інститут підряду представлений двома частинами - Загальною (§ 1 гл. 37 ЦК) та Особливої, куди увійшли окремі види даного договору: a) побутової поспіль, б) будівельний підряд; в) підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт; г) підрядні роботи для державних і муніципальних потреб (§ 2-5 гл. 37 ЦК). Таким чином, договір підряду - договірний тип, який об'єднав ряд видових конструкцій. До окремих видів даного договору загальні положення про підряд (§ 1 гл. 37 ЦК) застосовуються, якщо інше не встановлено правилами Цивільного кодексу про ці видах договору (див. п. 2 ст. 702 ЦК). Норми Кодексу про види договору підряду розвивають інші нормативні правові акти (зокрема, про захист прав споживачів, про містобудівну, архітектурну, інвестиційної, іншої будівельної діяльності, про виконання робіт для громадських потреб * (402)). Окремі питання підрядних відносин регулюються правилами, поміщеними в гол. 30 ГК "Купівля-продаж" (див. п. 5 ст. 723, п. 6 ст. 724, ст. 739 ЦК).
До договору підряду примикають договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (далі - НДДКР - гол. 38 ЦК) і возмездного надання послуг (гл. 39 ЦК). Опосредуя соціально-корисну діяльність, яку можна порівняти з виконанням підрядних робіт, і запозичуючи деякі правила про підряд (див. ст. 778, 783 ЦК), вони по праву вважаються подрядоподобнимі * (403). Що ж являє собою договір підряду і в чому його сутність? За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його (п. 1 ст. 702 ЦК). Звідси, а також з обігу до інших правил § 1 гл. 37 ГК можна зробити такі загальні висновки.
1. Договір підряду є двостороннім (взаємним, сіналлагматіческій). Основні обов'язки сторін полягають у виконанні підрядником роботи за індивідуальним завданням замовника і здачі її результату замовникові і відповідно приймання і оплати замовником даного результату, при цьому обов'язки підрядника виконати роботу і здати її результат кореспондує право замовника вимагати передачу даного результату, а обов'язки замовника оплатити результат робіт - право підрядника вимагати його оплату.
2. Договір підряду є оплатним. Ця ознака пов'язується з наявністю в ньому двох зустрічних надань, одне з яких - результат виконаної роботи (предмет договору), інше - оплата даного результату. Оскільки мова йде саме про оплату результату роботи (див. п. 1 ст. 702 ЦК) і про ціну робіт (див. ст. 709 ЦК), підрядний результат повинен оплачуватися грошима і нічим іншим. При передачі виконаного за індивідуальним замовленням результату роботи на інших умовах наявності змішаний договір, що сполучає в собі елементи підряду та інших договорів залежно від виду надання.
3. Договір підряду є консенсуальним: для його укладення необхідно і достатньо узгодження всіх істотних його умов. Даний договір визнається укладеним у момент отримання особою, яка направила оферту, її акцепту (див. абз. 1 п. 1 ст. 432, п. 1 ст. 433 ЦК). Згідно абз. 2 п. 1 ст. 432 ГК істотними для даного договору є умови: a) про його предмет, початковому і кінцевому термінах виконання роботи, а також термін і порядок огляду і приймання результату (див. ст. 703, п. 1 ст. 708, п. 1 ст. 720 ГК) * (404);
б) названі в якості істотних або необхідних для договорів підряду певного виду (див. ст. 735, п. 2 ст. 743 ЦК та ін.);
в) що стали істотними за заявою однієї із сторін (наприклад, про те, що підрядник повинен виконати роботу особисто - див п. 1 ст. 706 ГК, про розподіл економії підрядника - див п. 2 ст. 710 ГК, про передоплату - див п. 1 ст. 711 ЦК). Консенсуальная модель договору підряду випливає з його визначення: підрядник зобов'язується виконати (роботу) і здати (її результат), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити даний результат (див. п. 1 ст. 702 ГК, див. також п. 1 ст. 730 , п. 1 ст. 740, ст. 758, п. 2 ст. 763 ЦК).
4. Договір підряду є каузальними покоїться на конкретному підставі, визначальному його природу і (поряд з іншими умовами) його дійсність. Підстава (спрямованість) даного договору є похідним від об'єктивних економічних законів і пов'язано зі сферою виконання робіт, де підрядник задовольняє свою потребу допомогою одержання грошей за виконану роботу і досягнутий результат, а замовник - за допомогою отримання даного результату. Звідси підстава (спрямованість) договору підряду полягає в придбанні підрядником права на гроші (оплату підрядного результату) і в придбанні замовником права на знову виготовлену річ або на іншій підрядний результат.
5. Договір підряду за загальним правилом не обумовлений особистістю підрядника. Оскільки обов'язок підрядника виконати роботу особисто може бути передбачена законом або договором (СР п. 1 ст. 706 зі ст. 770, 780 ЦК), за відсутності прямого застереження про особисте виконанні договору підрядник має право виступити в якості генерального підрядника та залучити до виконання договору підряду інших осіб - субпідрядників, уклавши з ними договори субпідряду (див. ст. 706 ЦК). Обсяг особистого участі генерального підрядника у загальному обсязі виконуваних робіт за відсутністю застереження про інше непринциповий, отже, його підрядна функція може обмежуватися виключно питаннями загального керівництва діяльністю субпідрядників і зводитися до посередництва між замовником та субпідрядниками. Залучення підрядником субпідрядників в порушення заборони, встановленого законом, або істотної умови договору про необхідність особистого його виконання тягне за собою відповідальність підрядника перед замовником за збитки, заподіяні діями субпідрядників. Оскільки, однак, дане правило нічим не відрізняється від того, яке встановлює відповідальність генерального підрядника за дії субпідрядників в умовах належного їх залучення до виконання роботи (СР п. 2 з абз. 1 п. 3 ст. 706 ЦК), воно навряд чи має якийсь особливий сенс і значення. Генеральний підрядник відповідає перед замовником за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань субпідрядником (див. п. 1 ст. 313, ст. 403 ЦК), а перед субпідрядником - за невиконання (неналежне виконання) замовником підрядних зобов'язань з правом подальшого пред'явлення до субпідряднику (замовнику) регресної вимоги. За загальним правилом (якщо інше не передбачено законом або договором) через відсутність договірної зв'язку замовник не має права пред'являти прямі вимоги до субпідряднику, пов'язані з порушенням ним договору субпідряду, а субпідрядник не мають права пред'являти прямі вимоги до замовника, пов'язані з порушенням ним договору підряду (см . п. 3 ст. 706 ЦК). Особливості задоволення прямої вимоги (зокрема, хто має бути адресатом отримання такого задоволення - сам позивач або генеральний підрядник, а також інші питання) повинен визначати дозволяючий такі прямі вимоги закон або договір, в іншому випадку - вирішувати суд. Генеральний підрядник санкціонує висновок замовником договорів на виконання окремих робіт з усіма іншими підрядниками, які за прямими договорами відповідають перед замовником безпосередньо (див. п. 4 ст. 706 ЦК). З фігурою генерального підрядника на протилежній стороні підрядного правовідносини порівнянна фігура єдиного (професійного) замовника, що виконує відповідну функцію на підставі договорів, які він укладає з фізичними та юридичними особами, що інвестують проект (будівництво будівель, споруд, виконання інших складних і дорогих робіт) * (405).
6. Договір підряду - що триває договір, який в усякому випадку припускає: a) погодження індивідуального замовлення, б) процес виконання роботи за індивідуальним замовленням та в) здачу індивідуально-визначеного (конкретного) результату, тому моменти укладення та виконання даного договору ніколи не збігаються. З цієї ж причини початковий і кінцевий терміни виконання роботи - об'єктивно-істотні умови даного договору, який, до речі, може передбачати також проміжні терміни виконання окремих етапів роботи (див. п. 1 ст. 708 ЦК). Оскільки підрядник виконує роботу для конкретного замовника, він не може виконувати роботу для замовника взагалі (абстрактного замовника), накопичувати вироблені результати і відчужувати їх згодом будь-якій зацікавленій особі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Поняття і загальна характеристика договору підряду "
  1. § 1. Загальні положення про підряд
    загальна характеристика договору підряду. Договір підряду, відомий в римському праві як найм роботи (locatio-conductio operis) і існуючий поряд з наймом речей (locatio-conductio rei) і найманням послуг (locatio-conductio operarum), - юридична форма опосередкування економічних відносин з виконання робіт. Сучасний інститут підряду представлений двома частинами - Загальною (§ 1 гл. 37 ЦК) і
  2. § 2. Правовий режим речей
    поняття, а здійснюючи свої правомочності і надаючи таку будівлю в оренду або використовуючи його в якості предмета іпотеки для отримання банківського кредиту, вона веде вже підприємницьку діяльність. Цей приклад показує, що практичне значення розмежування об'єктів речових прав на такі, які беруть участь тільки в комерційному обороті, і такі, які беруть участь в ньому поряд з
  3. § 2. Оренда
    поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. М., 1991; Комаров ЕФ., Колуга Є.В., Юсупова А.Т Оренда Лізинг. Фірмовий сервіс. Новосибірськ, 1991, Основи зовнішньоекономічних знань: Словник-довідник. М., 1990. [4] Тимчасове положення про лізинг. Утв. Постановою Уряду РФ від 29 червня 1995 р. № 633. / / СЗ РФ. 1995. № 27. ст.
  4. § 2. Розрахунки і кредитування
    поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  5. § 1. Загальна характеристика правового регулювання цін
    договірна ціна, яка визначається вільним розсудом сторін. Регульована ціна - ціна, яка визначається уповноваженими органом держави. Методи визначення такої ціни можуть бути різними: визначення верхнього або нижньої межі ціни, надбавок до ціни, визначення граничного коефіцієнта зміни ціни, визначення граничного рівня рентабельності, встановлення фіксованої ціни. Залежно
  6. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    поняттям «ноу хау» (to know how to do it - знати, як це робити) Інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність, підпадає під поняття службової або комерційної таємниці (п . 1 ст. 139 ГК РФ). Ми не аналізуємо властиві кожному з понять смислові відтінки і юридичні особливості, об'єднуючи дані поняття загальним терміном «інформація» або «сукупність
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  8. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
    поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її показник - договірна ціна (див. ст. 424 ЦК). Еквівалентність - поняття суто економічне, її показник - суспільно необхідні витрати праці, що формують суспільну вартість товару, яка впливає на його ринкову ціну. Еквівалентність завжди передбачає возмездность, але не всяка возмездность свідчить про
  9. § 6. Договір оренди транспортного засобу
    поняттю "оренда з наданням послуг з управління та технічної експлуатації". Індивідуалізація предмета оренди відбувається шляхом вказівки на його марку, тип, модель, реєстраційний номер, в деяких випадках - ще й на власне ім'я і прапор (зазвичай для судів). Орендна плата (фрахт) зазвичай обчислюється з якої-небудь періодичної (добової, місячної і т.д.) ставки за відповідне
  10. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    поняття "лізингова угода" (сукупність договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем (постачальником) предмета лізингу), що викликав справедливу критику в літературі * (291). По-друге, предметом спору виступає питання про місце договору лізингу в системі цивільно-правових договорів і, зокрема, про його співвідношенні з договором оренди.
© 2014-2022  yport.inf.ua