| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Право власності господарських товариств |
||
|
--- (1) Див ст. 14 Федерального закону від 8 лютого 1998 р. N 14-ФЗ "Про товариства з обмеженою відповідальністю" / / Відомості Верховної. 1998. N 7. Ст. 785; N 28. Ст. 3261; 1999. N 1. Ст. 2; 2002. N 12. Ст. 1093 (далі - Закон про товариства з обмеженою відповідальністю). При цьому він, зрозуміло, не стає об'єктом часткової власності учасників, як і інше майно товариства (вартість якого, як правило, значно перевищує розмір статутного капіталу). Однак статутний капітал товариств на відміну від складеного капіталу товариств є єдиною гарантією задоволення вимог можливих кредиторів товариства (якщо не вважати товариств з додатковою відповідальністю, в яких існує субсидіарну відповідальність учасників перед кредиторами товариства певною частиною особистого майна). Тому до статутного капіталу товариств закон пред'являє спеціальні вимоги. Насамперед це стосується мінімального розміру статутного капіталу товариств, який не може бути менше суми, що дорівнює або 100-кратному (для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю та акціонерних товариств закритого типу), або 1000-кратному (для акціонерних товариств відкритого типу) розміру мінімальної оплати праці на місяць, встановленої законодавством на дату подання установчих документів товариства для реєстрації (п. 1 ст. 14 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю; ст. 26 Закону про акціонерні товариства (1)). --- (1) Див: Федеральний закон від 26 грудня 1995 р. N 208-ФЗ "Про акціонерні товариства" / / Відомості Верховної. 1996. N 1. Ст. 1; N 25. Ст. 2956; 1999. N 22. Ст. 2672; 2001. N 33 (частина I). Ст. 3423; 2002. N 12. Ст. 1093; N 45. Ст. 4436; 2003. N 9. Ст. 805; 2004. N 11. Ст. 913; N 15. Ст. 1343 (далі - Закон про акціонерні товариства). Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю до моменту реєстрації товариства повинен бути сплачений не менш ніж наполовину, а решта неоплаченої частина підлягає сплаті його учасниками протягом першого року діяльності товариства (ст. 16 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). Не потрібно однак, щоб кожен з учасників (засновників) оплатив до моменту реєстрації половину свого вкладу (частки) у статутному капіталі. Не менше половини акцій акціонерного товариства при його створенні повинні бути оплачені засновниками повністю протягом трьох місяців з моменту його державної реєстрації, а решта - протягом року, якщо менший строк для оплати не передбачено договором про створення товариства (п. 1 ст. 43 Закону про акціонерні товариства). Крім того, не повністю оплачені акції не дають власникам права голосу. Засновники акціонерного товариства зобов'язані при його створенні придбати всі його акції, сплативши їх за номіналом (з тим щоб вони не змогли створити таке суспільство виключно за рахунок коштів інших акціонерів). Надалі акції оплачуються акціонерами за їх реальною, ринковою вартістю, однак не нижче номіналу (інше означало б автоматичне зменшення статутного капіталу товариства). Частки участі (акції) можуть оплачуватися як грошима, так і іншим майном. Негрошовий внесок, оплачувану іншим майном, повинен бути оцінений засновниками (учасниками) товариства за взаємною згодою, а при його значному розмірі підлягає незалежній експертній оцінці (1) з тим, щоб вартість статутного капіталу була реальною, а не фіктивною (така перевірка не потрібна для будь-яких вкладів в складеного капіталу товариств, бо тут завищення оцінки не загрожує втратами для можливих кредиторів). При цьому в акціонерних товариствах незалежний оцінювач повинен залучатися для визначення ринкової вартості майна, переданого в оплату акцій, безвідносно до його вартості (абз. 3 п. 3 ст. 34 Закону про акціонерні товариства), а в товариствах з обмеженою відповідальністю - при вартості такого майна, що перевищує 200 мінімальних розмірів оплати праці (абз. 2 п. 2 ст. 15 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). --- (1) Див: Федеральний закон від 29 липня 1998 р. N 135-ФЗ "Про оціночної діяльності в Російській Федерації" / / Відомості Верховної. 1998. N 31. Ст. 3813; 2002. N 4. Ст. 251; N 12. Ст. 1093; N 46. Ст. 4537; 2003. N 2. Ст. 167; N 9. Ст. 805. Розмір статутного капіталу товариства за жодних умов не може бути менше встановленого законом мінімуму. В іншому випадку товариство підлягає ліквідації, бо його кредитори не зможуть розраховувати навіть на встановлений законом мінімум. Зрозуміло, немає перешкод для заповнення цього капіталу, якщо учасники товариства не хочуть його ліквідації. Більше того, зменшення статутного капіталу товариства в порівнянні з зареєстрованим (хоча б і до величини, що перевищує встановлений законом мінімум) також істотно послаблює гарантії кредиторів товариства. Ситуація не змінюється і в тому випадку, коли, незважаючи на наявність зареєстрованого (сплаченого) капіталу, у суспільства з'являються борги на суму, свідомо перевищує цей капітал. У зв'язку з цим закон встановлює вимогу певної відповідності між статутним капіталом суспільства і його чистими активами (1). Якщо розмір чистих активів товариства в кінці другого та кожного наступного фінансового року його роботи (коли статутний капітал товариства повинен бути не тільки оголошений, але і повністю оплачений) зменшиться нижче розміру статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити та зареєструвати це зменшення (п. 4 ст. 90, п. 4 ст. 99 ГК; п. 4 ст. 35 Закону про акціонерні товариства; п. 3 ст. 20 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). Попередньо повинні бути сповіщені всі кредитори товариства, які отримують право вимагати дострокового виконання або припинення відповідних зобов'язань з покладанням на суспільство всіх збитків, а до їх сповіщення реєстрація зменшення статутного капіталу виключається. Ясно, що в такій ситуації суспільство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди своїм учасникам, бо це, по суті, буде здійснено за рахунок кредиторів товариства. --- (1) Чисті активи - це різниця між прийнятої до розрахунку сумою активів (вартістю майна) товариства та сумою його зобов'язань (пасивів), що визначається за даними бухгалтерського обліку. Конкретні правила розрахунку чистих активів акціонерних товариств встановлені Порядком оцінки вартості чистих активів акціонерних товариств, затвердженим спільним Наказом Міністерства фінансів РФ і Федеральної комісії з ринку цінних паперів від 29 січня 2003 р. / / Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади. 2003. N 18. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства відповідно до ст. 101 ЦК та ст. ст. 29, 30, 72 Закону про акціонерні товариства може проводитися шляхом зменшення номінальної вартості всіх акцій товариства або шляхом скорочення їх загальної кількості (у тому числі в результаті придбання і подальшого погашення частини акцій самим товариством). Рішення про це має право прийняти тільки загальні збори акціонерів. При цьому статутний капітал товариства не може стати менш передбаченого законом мінімального розміру. Збільшення статутного капіталу товариств дозволяється тільки після повної оплати оголошеного ними капіталу (п. 6 ст. 90, п. 2 ст. 100 ЦК), оскільки воно має відображати реальне збільшення майна і не служити фактичному звільненню його учасників від виконання обов'язку по повній оплаті статутного капіталу. В акціонерних товариствах збільшення статутного капіталу проводиться або шляхом збільшення номінальної вартості розміщених серед акціонерів акцій, або шляхом розміщення додаткових акцій (у межах заздалегідь визначеного статутом кількості акцій, які називаються оголошеними, але не розміщеними акціями) (ст. 28 Закону про акціонерні товариства) < 1>. При цьому відповідно до п. 3 ст. 25 Закону про акціонерні товариства можуть з'являтися дробові акції (частини акцій) (2). У товариствах з обмеженою відповідальністю при збільшенні статутного капіталу за рахунок його майна пропорційно збільшується номінальна вартість часток усіх його учасників (без зміни розміру їх часток) (3). --- (1) Див п. 9 Постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 18 листопада 2003 р. N 19 "Про деякі питання застосування Федерального закону" Про акціонерні товариства "/ / Вісник ВАС РФ. 2004. N 1. (2) Ця вельми невдала конструкція отримала критичну оцінку в літературі (докладніше див: Ем В.С., Ломакін Д.В. Нове в акціонерному законі про дрібних акціях / / Вісник Московського університету. Право. 2002. N 4). (3) Див п. п. 9, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ і Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 9 грудня 1999 р. N 90/14 "Про деякі питання застосування Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю" / / БВС РФ. 2000. N 3; Вісник ВАС РФ. 2000. N 2. З цим же пов'язані і обмеження на випуск акціонерним товариством облігацій (п. 2 ст. 102 ГК; п. 3 ст. 33 Закону про акціонерні товариства), які встановлені і в п. 2 і п . 3 ст. 31 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю. Суспільство не має право випускати облігації на суму більше статутного капіталу (або перевищує величину спеціального забезпечення, наданого товариству з цією метою третіми особами) і раніше його повної оплати з тим, щоб даний капітал не міг формуватися як позиковий. Акціонерне товариство може придбавати власні акції тільки в двох випадках: при зменшенні статутного капіталу і при викупі акцій на вимогу акціонерів, які голосували проти прийняття деяких важливих рішень або не брали участі в такому голосуванні (ст. 72 і ст. 75 Закону про акціонерні товариства). Такого роду дії вельми небажані як для самого суспільства, так і для її кредиторів та акціонерів, бо тягнуть зменшення чистих активів (за рахунок яких здійснюється придбання акцій), а іноді і статутного капіталу, а також створюють можливість використання акцій виконавчим органом товариства або його членами у власних інтересах. Тому і в названих ситуаціях придбання товариством власних акцій обмежується певними умовами (ст. 73 Закону про акціонерні товариства), а придбані товариством акції або відразу погашаються (з відповідним зменшенням статутного капіталу), або реалізуються суспільством в строк не пізніше року з моменту їх придбання (а протягом цього року не пропонують права голосу, не враховуються при підрахунку голосів і по них не нараховуються дивіденди). Аналогічні в принципі правила застосовуються і до випадків, коли товариство з обмеженою відповідальністю набуває частки у власному статутному капіталі (п. 5 ст. 93 ГК; ст. Ст. 23, 24 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). Слід мати на увазі, що дійсна вартість частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, як правило, значно перевищує розмір початкового внеску до статутного капіталу (номінальну вартість частки), бо відбиває приріст майна нормально працюючого суспільства . З урахуванням цього здійснюється оплата частки учасника іншим (чи новим) учасником або самим суспільством. В акціонерному товаристві дана обставина відображається у формі збільшення ринкової вартості його акцій. До числа особливостей правового режиму майна, що належить на праві власності господарським товариствам, відноситься необхідність створення резервних та інших спеціальних фондів. Фонди являють собою частину майна товариства (зазвичай у грошовій формі), що має строго цільове призначення, яке визначено законом або статутом товариства. В акціонерних товариствах створюється резервний фонд, який служить для покриття збитків, а також для викупу облігацій і акцій товариства при відсутності або нестачі інших засобів. Він формується шляхом обов'язкових щорічних відрахувань від прибутку до досягнення встановлених статутом товариства розмірів. Такі відрахування повинні становити не менше 5% чистого прибутку, а розмір резервного фонду повинен бути не менше 5% від його статутного капіталу (п. 1 ст. 35 Закону про акціонерні товариства). У цих суспільствах можуть також створюватися фонди акціонування найманих працівників товариства (за рахунок якого вони можуть придбати акції свого суспільства на пільгових умовах), фонди для виплати дивідендів за привілейованими акціями товариства та ін Товариства з обмеженою відповідальністю має право, але не зобов'язані створювати резервний фонд, розміри якого визначаються статутом конкретного суспільства (1). Крім того, відповідно до ст. 27 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю їх учасники можуть бути зобов'язані вносити вклади в майно товариства, які не є вкладами в його статутний капітал, а направляються в інші (спеціальні) фонди суспільства. --- (1) Детальніше див: Коментар до Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю" (постатейний) / Відп. ред. В.В. Залеський. М., 1998. С. 109 (автор коментаря - О.М. Козир). Відкриті акціонерні товариства зобов'язані до публічного ведення справ, тобто до періодичної (щорічної) публікації в засобах масової інформації, доступних для акціонерів товариства, своїх річних звітів, бухгалтерських балансів, рахунків прибутків і збитків і деяких інших даних, підтверджених незалежним аудитором (п. 1 ст. 92, п. 3 ст. 88 Закону про акціонерні товариства) (1). До публічного ведення справ зобов'язане і товариство з обмеженою відповідальністю у разі публічного розміщення ним облігацій або інших цінних паперів (п. 2 ст. 49 Закону про товариства з обмеженою відповідальністю). --- (1) Детальніше про обов'язки розкриття товариством інформації про свою діяльність див.: Коментар до Федерального закону "Про акціонерні товариства" (постатейний) / Під ред. Г.С. Шапкін. 3-е изд. М., 2002. С. 357 (автор коментаря - І.Ш. Файзутдінов). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "4. Право власності господарських товариств" |
||
|
||