Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. СУХАНОВ. Цивільне право: У 4 т. Том 2: Речове право. Спадкове право. Виключні права. Особисті немайнові права: Підручник., 2008 - перейти до змісту підручника

2. Правовий режим частки у праві на спільне майно

Частка у праві на спільне майно як речове право входить до складу майна відповідного співвласника. Тому учасник часткової власності має право на свій розсуд розпоряджатися своєю часткою як самостійним об'єктом права шляхом вчинення різних угод: він може її продати, подарувати, заповісти, віддати в заставу або в довірче управління, внести в якості внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядитися нею іншим чином (п. 2 ст. 246 ЦК).
З іншого боку, і кредитор учасника часткової власності, що вимагає звернення стягнення на майно боржника-власника, вправі, отже, звернути стягнення і на таку частку. Це допускається при недостатності іншого майна у власника (тобто в субсидіарної порядку) шляхом пред'явлення кредитором вимоги про виділ частки боржника в спільному майні (ст. 255 ЦК). Якщо в таких випадках неможливе виділення частки в натурі або проти цього заперечують інші учасники часткової власності, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки іншим учасникам спільної власності (за ціною, сумірною ринкової вартості цієї частки), а при їх відмові від її придбання - вимагати по суду продажу цієї частки з публічних торгів.
При продажу одним із співвласників своєї частки сторонній особі закон враховує, що решта учасників спільної власності об'єктивно зацікавлені в скороченні числа співвласників і в збільшенні своїх часток, що полегшує спільне використання загального майна. Тому їм надається переважне право купівлі частки за ціною, за яку вона продається, і на інших рівних умовах (п. 1 ст. 250 ЦК). Це право не поширюється лише на випадки продажу частки з публічних торгів при зверненні на неї стягнення за боргами співвласника-боржника (якщо виділення його частки в натурі неможливо або проти цього заперечують інші учасники часткової власності).
Продавець частки зобов'язаний у письмовій формі сповістити інших учасників часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Придбати продається частку може будь з співвласників незалежно від розміру своєї частки. Якщо купити її побажають одночасно кілька співвласників, частка буде ділитися між ними (відповідно збільшуючи розмір належних їм часток у праві на спільне майно) у розмірах (пропорціях), про які вони домовилися, наприклад пропорційно наявним у них часткам або порівну. При відсутності такої угоди суперечка між співвласниками вирішується судом.
Якщо ж інші учасники часткової власності відмовляться від покупки або не придбають продається частку в праві власності на нерухоме майно протягом місяця, а в праві власності на рухоме майно - протягом 10 днів з дня повідомлення, продавець має право продати свою частку будь-якій особі (п. 2 ст. 250 ЦК).
При продажу частки у праві спільної власності на земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення ("земельної частки") переважним правом її купівлі у разі відмови інших учасників спільної власності від її придбання користується відповідний суб'єкт Російської Федерації чи муніципальне освіту. Він також повинен бути в письмовій формі сповіщений сособственником про намір продати свою частку в праві на це майно і про пропоновані ним істотні умови договору купівлі-продажу.
Частка у праві спільної власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо угодою сторін не передбачено інше. Оскільки об'єктом купівлі-продажу тут є не річ, а право на неї, на дані відносини не поширюється загальне правило п. 1 ст. 223 ГК про передачу речі. Якщо ж договір про продаж частки підлягає державній реєстрації, наприклад при продажу частки у праві власності на нерухомість, її набувач стає співвласником лише з моменту такої реєстрації (п. 2 ст. 223, ч. 2 ст. 251 ЦК).
При продажу частки з порушенням переважного права купівлі будь-який інший учасник часткової власності має право протягом трьох місяців вимагати в судовому порядку переведення на нього прав і обов'язків покупця (п. 3 ст. 250 ЦК), а НЕ визнання угоди недійсною, що означає обов'язок сплати ним купівельної ціни та виконання інших умов угоди, укладеної продавцем частки. Тримісячний термін для пред'явлення відповідного позову є пресекательним (1) і не підлягає продовженню або відновленню навіть у разі його пропуску з поважних причин.
---
(1) Див п. 20 Постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ від 25 лютого 1998 р. N 8 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності та інших речових прав" / / Вісник ВАС РФ. 1998. N 10.
Не допускається поступка переважного права купівлі частки (п. 4 ст. 250 ЦК), так як цим спотворювався б його зміст і соціальне призначення (не кажучи вже про наявність підстав для розгляду цього права в якості речового (1), тоді як можливість поступки за прямою вказівкою п. 1 ст. 382 ГК відноситься лише до зобов'язальних прав).
---
(1) Детальніше див гол. 23 цього томи підручника.
Викладені правила застосовуються також при відчуженні частки за договором міни (п. 5 ст. 250 ЦК), оскільки до цього договору відповідно застосовуються правила про купівлю-продаж. Вони використовуються і за рамками відносин спільної власності, наприклад при продажу акцій учасником закритого акціонерного товариства (абз. 2 п. 2 ст. 97 ЦК). Однак вони не поширюються на інші угоди з відчуження частки у праві власності (дарування, рента, внесення в якості внеску до статутного капіталу господарського товариства та ін.) Переважне право купівлі частки не застосовується і у випадках її продажу одним із співвласників іншому, бо при цьому не зачіпаються законні інтересів інших співвласників.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Правовий режим частки у праві на спільне майно "
  1. § 7. Некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність
    Перелік некомерційних організацій міститься у п. 3 ст. 50 ГК РФ, а також у спеціальному законодавстві про некомерційні організації. До некомерційних організацій належать споживчі кооперативи, громадські або релігійні організації (об'єднання), соціальні, благодійні та інші фонди, фінансовані власником установи, некомерційні партнерства, автономні
  2. § 10. Просте товариство
    Договір простого товариства є різновидом загальної групи договорів про спільну діяльність. Гол. 55 ГК вперше докладно регламентує цей вид договорів. За договором простого товариства двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої не суперечить закону мети.
  3. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору
  4. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    Поняття і види сільськогосподарських організацій. Правовий статус юридичних осіб, що діють в сільськогосподарській сфері, традиційно опосередковується не тільки общегражданским законодавством, а й спеціальними нормативними актами. Їх зміст дозволяє, по-перше, назвати дві основні групи сільськогосподарських організацій і, по-друге, сформулювати поняття сільськогосподарської
  5. § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
    Право приватної власності громадян на земельні ділянки. У складі об'єктів права власності громадян найбільше значення набувають земельні ділянки, які використовуються громадянами в самих різних цілях: для будівництва житлового будинку, ведення особистого підсобного або дачного господарства, організації селянського (фермерського) господарства (крім господарства при будинку), здійснення іншої
  6. § 4. Право приватної власності окремих юридичних осіб
    Право приватної власності господарських товариств і товариств. Основу права приватної власності товариств і товариств як комерційних організацій становлять: 1) вклади їх засновників (учасників), 2) вироблене в процесі здійснення господарської діяльності майно; 3) придбане за різними цивільно-правовими угодами майно. Статутний (складеного) капіталу товариства і
  7. § 2. Право спільної часткової власності
    Поняття права спільної часткової власності. Юридична природа частки у праві спільної власності. Загальна часткова власність - це власність двох і більше осіб, чиї частки у праві власності визначені законом або договором. Право спільної часткової власності надає співвласникам можливість володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм майном, яке є єдиним
  8. § 3. Право спільної сумісної власності
    Поняття права спільної сумісної власності. Другим видом спільної власності є спільна сумісна власність, що не припускає наявність часток, тобто носить бездолевой характер: учасники спільної сумісної власності володіють правами на спільне майно, але у них немає часток у праві на це майно. Загальна спільна власність виникає лише у випадках, прямо передбачених
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  10. § 5. Договори продажу нерухомості та підприємства
    Договори продажу нерухомості та підприємства і кваліфікуючі їх ознаки. За договором купівлі-продажу нерухомого майна продавець зобов'язується передати у власність покупця земельну ділянку, будинок, споруду, квартиру чи інше нерухоме майно (ст. 130 ЦК). За договором продажу підприємства продавець зобов'язується передати у власність покупця підприємство в цілому як майновий
© 2014-2022  yport.inf.ua