Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Привласнення або розтрата (ст. 160 КК)

Привласнення або розтрата (ст. 160 КК) - це злочин, який визначено в законі як розкрадання чужого майна, довіреного винному.
Об'єктивна сторона характеризується присвоєнням або рас-тратою чужого майна, довіреного винному. По суті, мова йде про двох самостійних формах розкрадання.
Присвоєння означає незаконне поводження чужого імущест-ва, довіреного винному, на його користь без еквівалентного мож-ня. Привласнене майно продовжує перебувати в рас-започаткували винного, воно ще не відчужене і не спожито. Розкрадання в цій формі є закінченим з того моменту, коли законне володіння дорученим винному майном стало незаконним і винний почав звертати його на свою користь

(наприклад, з моменту, коли особа шляхом підроблення приховує нали-чие у нього ввіреного майна, або з моменту невиконання обов'язку особи помістити на банківський рахунок власника ввірені цій особі грошові кошти). «При цьому після-дмуть неправомірні дії (витрачення, споживання і т.д.) з присвоєним майном, над яким вже встановлено-но, хоча б на нетривалий час, неправомірне владе-ня, лежать за межами складу злочину і не можуть рас- сматриваться як розкрадання у формі розтрати »(п. 19 поста-ня Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2007 р. № 51).
Розтрата являє собою незаконне і безоплатне використання винним ввіреного йому чужого майна (на-приклад, шляхом особистого споживання або іншого способу ізрасхо-нання) або його відчуження, тобто продаж, дарування, передача в борг або в рахунок погашення боргу і т.д. На відміну від присвое-ня, яке характеризується як утримання чужого майна, розтрата представляє собою издержание цього майна. Вона зізнається закінченою з моменту фактичного витрачення або відчуження ввіреного винному майна. Склад обо-їхніх злочинів - матеріальний.
Загальна між привласненням та розтратою полягає в тому, що розкрадання відбувається без вилучення майна у власника: винний використовує фактичну можливість скористатися або розпорядитися в особистих цілях чужим майном, яке йому довірено для здійснення обумовлених власником правомочностей по розпорядженню , управлінню, зберігання, доставки та інш. і перебуває в його віданні.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу. При цьому винний керується корисливим моті-вом і має на меті отримання незаконної наживи за рахунок інших.
Суб'єкт привласнення та розтрати спеціальний - особа, кото-рому викрадає майно довірене власником або іншим уповноваженим суб'єктом для здійснення випливають з посадового або іншого службового становища, договору або спеціального доручення повноважень щодо розпорядження, управ-лению, доставці або зберіганню такого майна (п. 18, 22 вказаного постанови).

Ознаки кваліфікованого складу: вчинення переступив-лення групою осіб за попередньою змовою або з причини-ням значної шкоди громадянинові (ч. 2 ст. 160 КК) і особливо кваліфікованого складу привласнення та розтрати: здійснений-ня злочину особою з використанням свого службового становища чи у великому розмірі (ч. 3 ст. 160 КК) повністю збігаються з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками шахрайства. Вони мають той же зміст, що і при крадіжці і шахрайстві.
Найбільш небезпечний вид аналізованого злочину (ч. 4 ст. 160 КК) характеризується тими ж ознаками, що крадіжка і мо-шеннічество, тобто вчиненням організованою групою або в особливо великому розмірі.
Дії осіб, спільно і безпосередньо брали участь в розкраданні довіреного майна, можуть бути кваліфіковані за ознаками вчинення привласнення чи розтрати групою осіб за попередньою змовою або організованою групою, тільки якщо два або більше особи відповідають зазначеним ознаками спеціального суб'єкта даного злочину (наприклад, керівників-дитель організації, у чиєму віданні знаходиться Викрадають иму-суспільством, і працівник, що несе за договором матеріальну відпові-венность за дане майно) (абз. 2 п. 22 постанови).
Як вчинені в особливо великому розмірі привласнення і рас-трата повинні кваліфікуватися і у випадку декількох хіще-ний, якщо вони вчинені одним способом і за обставин, які свідчать про умисел вчинити розкрадання в особливо великому розмірі. Розмір розкрадання, скоєного групою осіб за попередньою змовою або організованою групою, повинен визнаватися особливо великим виходячи із загальної вартості імущі-ства, викраденого усіма учасниками злочинної групи (п. 25 постанови).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Привласнення чи розтрата (ст. 160 КК) "
  1. 4. Кваліфікація злочинів при конкуренції та колізії норм
    привласнення чи розтрати (п. "в" ч. 2 ст. 160); розкрадання предметів, що мають особливу цінність (ст. 164); в гол. 22 Кримінального кодексу в складах виробництва, придбання, зберігання, перевезення чи збуту немаркованих товарів і продукції (ст. 171.1); легалізації (відмивання) грошових коштів або іншого майна, придбаних незаконним шляхом (п. "в" ч. 2 ст. 174) ; придбання чи збуту майна,
  2. 3. Система злочинів проти власності за чинним законодавством
    привласнення або розтрата (ст. 160); грабіж (ст. 161); розбій (ст. 162); розкрадання предметів, що мають особливу цінність (ст. 164) . 2. Злочин, що примикає до розкрадань: вимагання (ст. 163). 3. Інші корисливі злочини: заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 165); неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання
  3. 7. Шахрайство (ст. 159 КК)
    присвоєння їм грошових коштів, отриманих шляхом обману та зловживання довірою під виглядом передачі хабара посадовій особі, його дії підлягають кваліфікації як шахрайство. Звернення у свою власність коштів, отриманих за свідомо фіктивним трудовими угодами або іншими договорами під виглядом оплати за роботу або послуги, які фактично не виконувалися або були виконані в
  4. 8. Привласнення чи розтрата (ст. 160 КК)
    присвоєння чи розтрата державного або громадського майна розглядалися як самостійні форми розкрадання, поряд з розкраданням шляхом зловживання службовим становищем (ст. 92 КК 1960 р.). Аналогічної складу злочину не було в розділі про злочини проти особистої власності. Відповідальність за привласнення та розтрату чужого майна, незалежно від форми власності, була
  5. 7. Злочини, що порушують встановлені правила поводження з загальнонебезпечним предметами
    привласнення чи отримання обманним шляхом ядерного матеріалу, дії, яке являє собою вимогу шляхом загрози силою або застосування сили або за допомогою якої іншої форми залякування про видачу ядерного матеріалу, є правопорушенням, караним кожним державою-учасником у рамках свого національного законодавства. З об'єктивної сторони розглядається злочин
  6. 3. Відповідальність за загальні види злочинів проти державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування
    привласнення чи розтрати (ч. 2 ст. 160 КК). Зловживання посадовими повноваженнями, пов'язане з протиправним безоплатним вилученням та (або) зверненням чужого майна на користь винного або інших осіб, має розглядатися як розкрадання, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища шляхом привласнення або розтрати (п. "в" ч. 2 ст . 160 КК). Навпаки,
  7. 82. Делікти (ПОНЯТТЯ ПРИЛЮДНИХ І ПРИВАТНИХ делікти, ЕЛЕМЕНТИ І ВИДИ ПРИВАТНИХ делікти) І квазіделікти (ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)
    привласнення, розтрата і т. д.). Тягнуть або штраф, або кримінальне переслідування; 3) грабіж (rapina) - тягне штраф у розмірі учетверенной вартості речі, після закінчення року - в одинарної. У період імперії - публічний делікт; 4) пошкодження або знищення чужого майна (damnum iniuria datum). За законом Аквіли 287 р. до н. е.. у разі вбивства чужого раба або тварини винний зобов'язаний був
  8. Глава 24 Формування нової системи права
    присвоєння помилкових імен і прізвиськ з метою заподіяння шкоди, виспівування непристойних пісень і проголошення нецензурних промов. У доповнюють Артикули указах передбачалися покарання за буйство, пияцтво, гру в карти на гроші, бійки і нецензурну лайку в публічних місцях. До цієї ж групи належали, підробка мір і ваг, обважування і обман покупців. 6. Злочини проти особи
  9. Стаття 17. Сукупність злочинів Коментар до статті 17
    привласненні і розтраті ", зокрема, зазначив:" У випадках створення комерційної організації без наміру фактично здійснювати підприємницьку або банківську діяльність, має метою розкрадання чужого майна або придбання права на нього , скоєне повністю охоплюється складом шахрайства. Зазначені дії слід додатково кваліфікувати за статтею 173 КК РФ як
  10. Стаття 29. Закінчений та незакінчений злочини Коментар до статті 29
    привласненні і розтраті "/ / Бюлетень Верховного Суду РФ. 2008. N 2. Слід мати на увазі також і та обставина, що деякі матеріальні склади злочинів за відсутності названих в диспозиції статті Особливої частини КК РФ суспільно небезпечних наслідків взагалі не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. До них можна віднести, наприклад, порушення правил дорожнього руху і експлуатації
© 2014-2022  yport.inf.ua