| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
СТАТТЯ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТУРИ |
||
|
ДІЯЛЬНІСТЬ адвокатури регулюється Констітуцією України, цим Законом, іншімі законодавчо актами України и статутами Адвокатське об'єднань. 1. Конституція України (ч. 2 ст. 59) проголошує, що »для забезпечення права на захист від обвинуваченого та Надання правової ДОПОМОГИ при вірішенні справ у судах та других державних органах в Україні Діє адвокатура". Саме це Конституційне положення закладає Загальні ЗАКОНОДАВЧІ засади ДІЯЛЬНОСТІ адвокатури в Україні, розкриває ее роль, Завдання та Повноваження. Зазначена норма - це єдина в конституції норма, в якій зустрічається слово "адвокатура". Втім, ще кілька статей Конституції в тому чи Іншому аспекті торкають ДІЯЛЬНОСТІ української адвокатури З НАДАННЯ правової ДОПОМОГИ. Так, ч. 4 ст. 29 передбачає право заарештованого чи Затримання користуватись правова допомога захисника. Стаття 63 гарантує підозрюваному, обвинуваченого та підсудному право на захист. Слід такоже Зазначити, что права и свободи, передбачені ст. 29, 59, 63, що не могут буті обмежені даже в умів воєнного або надзвичайного стану (ст. 64 конституції), тоб право на захист, згідно з Констітуцією України, є правом абсолютним, и того будь-яке втручання у Здійснення цього права з боку держави має візнаватіся неправомірнім. 2. Коментована стаття Законом не містіть згадка про правове регулювання ДІЯЛЬНОСТІ адвокатури іншімі нормативними актами, окрім законодавчо. З цього можна Було б сделать Висновок, что ніяка нормотворчу актівність повноважніх державних органів НЕ может впліваті на встановлені законами и позбав законами регуляторні засади Щодо адвокатської ДІЯЛЬНОСТІ. Втім, слід зауважіті, Що з Плінія годині (а Закон «Про адвокатуру» зберігся Фактично без змін ПРОТЯГ Надзвичайно трівалого як для національної законотворчої практики періоду) Термін «ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ» Дещо застарів, и в сьогоденній правничій мові більш коректний вважається віслів «акти законодавства », Який охоплює НЕ Тільки власне закони, альо й Нормативні акти Уряду, міністерств и відомств. Це не означає, что словосполучення, застосовання в коментованій статьи, больше не вікорістовується юристами, альо свідчіть, что трансформувався об'єкт, Який опісувався зазначенімі словами, тоб відповідна цьом терміну правова реалія практично зникло, поступившись місцем більш сучасним юридичним феноменам та, відповідно, пов'язаним з ними юридичним термінам. Таким чином, правове регулювання адвокатури в Україні в прінціпі может здійснюватісь як законами, так и Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів, іншімі підза-коннімі актами. Наприклад, Указ Президента України «Про деякі заходь Щодо Підвищення уровня роботи адвокатури», постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок реєстрації Адвокатське об'єднань», ЗАТВЕРДЖЕНЕ Міністерством Юстиції України та Міністерством Фінансів України Положення про порядок оплати праці адвокатів за Подання Юридичної ДОПОМОГИ громадянам у крімінальніх справах для ТОЩО. 3. Особливе місце в Системі правового регулювання ДІЯЛЬНОСТІ адвокатури посідають Правила адвокатської етики. Відповідно до Основних положень про роль адвокатів, прийнятя у серпні 1990 року VIII КОНГРЕС 00Н з запобіганню злочинна, Професійні асоціації адвокатів відіграють ВАЖЛИВО роль у підтріманні ПРОФЕСІЙНИХ стандартів та етичний норм, «Кодекси професійної поведінкі адвокатів мают розроблятіся їх відповіднімі органами згідно Із законодавством, что відповідає положенням национального права и звичаєм, та Визнання міжнароднімі стандартами и нормами »(п. 26). ВСТАНОВЛЕНО такоже, что дісціплінарне провадження має здійснюватіся згідно з кодексом професійної поведінкі та іншімі Визнання стандартами та етичний нормами адвокатської Професії (п. 29). Рекомендації Комітету Міністрів Заради Європи від 25 жовтня 2000 р. про свободу Здійснення ПРОФЕСІЙНИХ Адвокатське обов'язків такоже передбачають обов'язковість етичний правил для ОСІБ, Які займаються консультування громадян. Оскількі в Україні відсутня єдина професійна організація адвокатів, то таким «відповіднім органом адвокатури», про Який Йде мова у п. 26 Основних положень, Котре вправі схваліті правила адвокатської етики, Визначи вищу кваліфікаційну комісію адвокатури (дів. Зміни и ДОПОВНЕННЯ до п. 10 Положення про вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, внесені Указом Президента України от ЗО вересня 1999 р. № 1240/99). 4. Відповідно до ст. 9 конституції України «чінні Міжнародні договори, згода на обов'язковість якіх Надал Верховною Радою України, є Частинами национального законодавства України». З цього віпліває, что діяльність адвокатури в Україні регулюється такоже и ПЄВНЄВ нормами відповідніх міжнародніх договорів. У Першу Черга слід звернути уваг на Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (Рим, 1950), яка набрала ЧИННОСТІ для України 11 вересня 1997 р. Цею Фундаментальний міжнародно-правовий документ передбачає низьку прав и свобод людини, Які безпосередно стосують адвокатури. Так, центральним з цієї точки зору є право шкірного захіщаті собі особисто чи використовуват правова допомога захисника на свой власний вибір або, за відсутності коштів для оплати правової ДОПОМОГА, одержуваті таку ДОПОМОГА БЕЗКОШТОВНО, ЯКЩО цього вімагають Захоплення Правосуддя (п. (с) ч. З ст. 6 Конвенції). Крім того. Конвенція містіть ї Інші права, Які торкають адвокатської діяльності: це, по-перше, права, что могут буті реально здійснені особою позбав за професійної участі адвоката, І, по-друге, права людини, Які відіграють роль гарантій для Здійснення адвокатом своих ПРОФЕСІЙНИХ Повноваження . До першої групи можна Віднести, Наприклад, право не буті Позбавлення Волі інакше чем відповідно до процедури, встановленої законом (ч. 1 ст. 5); право на справедливий и безсторонній Судовий Розгляд (ч. 1 ст. 6) ТОЩО. До Іншої групи належати, зокрема, Такі права людини, як презумпція невінуватості (ч. 2 ст. 6); право мати Достатньо можливіть та годині для підготовкі до захисту (п. (b) ч. З ст. 6); право допітуваті свідків обвинуваченого та Вимагати віклікаті и допітуваті свідків, Які могут свідчіті на возбудить уголовное захисту, на тихий самих Умова, что и свідків обвинуваченого (п. (d) ч. З ст. 6), та ін. 5. Коментована стаття передбачає, что діяльність адвокатури, крім АКТІВ, зазначеніх Вище, регулюється такоже статутами Адвокатське об'єднань. Статут - це документ, Який візначає правовий статус, внутрішню структуру та засади ДІЯЛЬНОСТІ тієї чи Іншої організації, Повноваження ее органів управління, права и обов'язки ее членів, порядок реорганізації та ліквідації, Інші питання. Слід Зазначити, что ні Закон «Про адвокатуру», ні Положення про порядок реєстрації Адвокатське об'єднань НЕ встановлюються кола харчування, Які мают обов 'язково включать до статуту Адвокатське об'єднання. Чи не існує такоже жодних вимог Щодо форми статуту. Тому при підготовці статуту до Подання на реєстрацію слід враховуваті Загальні підході, Які склалось на практіці Щодо создания подібніх документів, та пріпісів ст. 4 Закону «Про адвокатуру», в якій перераховуються питання, что відносяться Законом до компетенції самого Адвокатське об'єднання и регулюються статтями відповідного об'єднання. Це порядок Утворення, ДІЯЛЬНОСТІ, реорганізації та ліквідації Адвокатське об'єднань, структура, штати, Функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівніх органів, порядок їх вибраному |. Зазначені питання мают буті візначені у Статуті. З урахуванням положень ч. З ст. 47 КПК про призначення захисника через адвокатське об'єднання и обов'язковості для керівника Адвокатське об'єднання вимоги особини, яка Провадо дізнання, слідчого, суду про призначення захисника, у Статуті слід зазначаті цею обов'язок Адвокатське об'єднання и его керівника, порядок призначення адвокатів об'єднання для Виконання Повноваження захисника. ВРАХОВУЮЧИ обов'язковість Правил адвокатської етики для об'єднань адвокатів (ст. 73), доцільно й ЦІ питання врегулюваті у Статуті. Як віпліває з п. 2.3 Положення про порядок реєстрації Адвокатське об'єднань, адвокати могут укласті между собою установчо договір про создания Адвокатське об'єднання та податі его разом Із статтями та іншімі Передбачення Положенням документами на реєстрацію до Міністерства Юстиції України. Отже такий договір захи до установчо документів Адвокатське об'єднання, альо, зазначаючі це, слід сделать ВАЖЛИВО ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - установчо договір, втім, чи не є Джерелом права, Яке регулює діяльність адвокатури відповідно до коментованої норми Закону. Це означає, что в установчо договорі адвокати - члени Адвокатське об'єднання вільно могут встановлюваті между собою майнові отношения, закріплюваті певні права чи обов'язки майнового характеру один Щодо одного, вірішуваті Інші питання, альо з одним принципова ОБМЕЖЕНОЮ - положення установчо Договором не могут торкати їх професійної адвокатської ДІЯЛЬНОСТІ, чи не могут обмежуваті їх Професійні права як адвокатів - членів об'єднання, які не могут втручатіся у сферу ПРОФЕСІЙНИХ взаємостосунків адвоката з йо Клієнтом та / або державности чі іншімі установами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 3. Правове регулювання ДІЯЛЬНОСТІ адвокатури " |
||
|
||