- Стаття 240. Право роботодавця на відмову від стягнення шкоди з працівника
Коментар до статті 1. Стаття 22 ТК наділяє роботодавця правом залучати працівника до матеріальної відповідальності в порядку, передбаченому Кодексом, іншими федеральними законами. Роботодавець може або реалізувати це право, або повністю або частково відмовитися від відшкодування винним працівником шкоди з урахуванням конкретних обставин, за яких він був заподіяний. Пленум Верховного Суду
- Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому шкоди і причину його виникнення
1. Стаття, що покладає обов'язок щодо встановлення розміру збитку і причин його виникнення на роботодавця, а також наказує дотриматися при цьому певну процедуру. По-перше, ще до ухвалення рішення про відшкодування збитку роботодавець зобов'язаний провести перевірку. З цією метою наказом роботодавця може бути створена спеціальна комісія, до складу якої включаються відповідні
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
Коментар до статті 1. Право залучати працівників до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду, надане роботодавцю ст. 22 ТК, реалізується за правилами ст. 248. Згідно передбаченим правилами роботодавець може видати розпорядження про стягнення з працівника суми заподіяного збитку, але лише за умови, що ця сума не перевищує середній місячний заробіток працівника. Зазначене
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
1. Відшкодування шкоди, заподіяної винним працівником роботодавцю, проводиться добровільно, в іншому випадку за розпорядженням роботодавця або за рішенням суду. 2. Працівники, винні у заподіянні шкоди, після роз'яснення порядку його відшкодування можуть виявити бажання без будь-якого примусу відшкодувати зазначену шкоду повністю або частково в межах, встановлених законодавством.
- Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому шкоди і причину його виникнення
Коментар до статті 1. В обов'язок роботодавця входить з'ясування обставин, пов'язаних із заподіянням йому майнової шкоди працівником організації. До обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи про відшкодування шкоди працівником, обов'язок довести які покладається на роботодавця, зокрема, належать: відсутність обставин, що виключають
- Стаття 245. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність за заподіяння шкоди
1. Поряд з індивідуальною матеріальною відповідальністю передбачена колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Вона може вводитися при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника. Коло працівників, що входять в колектив (бригаду), закріплюється наказом (розпорядженням) роботодавця з урахуванням
- 2.4. Дисциплінарна відповідальність
Порушення земельного законодавства може бути скоєно працівником підприємства під час трудових відносин. Маються на увазі випадки, коли норми трудової дисципліни працівника одночасно є і нормами земельного законодавства, а порушення їх одночасно є і порушенням трудової дисципліни. У таких випадках вживаються заходи дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна
- Стаття 241. Межі матеріальної відповідальності працівника
1. Залежно від межі допустимого законом стягнення шкоди матеріальна відповідальність працівників підрозділяється на два види: обмежену (або часткову) і повну. Коментована стаття присвячена обмеженої матеріальної відповідальності, яка полягає в обов'язку працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду, але не більше свого середнього місячного заробітку. Якщо ж сума
- Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
Коментар до статті 1. Матеріальна відповідальність працівника виражається у покладанні на нього обов'язку відшкодувати роботодавцю заподіяну пряму дійсну (реальний) збиток. Під прямою дійсною шкодою розуміється реальне зменшення наявного майна роботодавця або погіршення його стану; необхідність для роботодавця провести витрати або зайві виплати на придбання,
- Стаття 194. Зняття дисциплінарного стягнення
1. У коментованій статті йдеться про зняття дисциплінарного стягнення, застосованого в порядку ст. 193 ТК. Норми про зняття дисциплінарного стягнення не стосуються звільнення працівника як виду дисциплінарного стягнення, оскільки застосування даної міри дисциплінарного стягнення означає припинення трудового правовідносини. Для інших видів дисциплінарних стягнень встановлено загальний строк - один
- Контрольні питання до § 7.8
1. Дайте визначення матеріальної відповідальності працівників. 2. Яке законодавство реалізує матеріальну відповідальність працівників перед роботодавцем? 3. Назвіть умови настання матеріальної відповідальності працівників. 4. Які види матеріальної відповідальності працівників? 5. Який порядок визначення розміру та відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної
- 3.6. Звільнення у порядку переведення, зміна власника й інші підстави звільнення працівника
Іншими загальними підставами для звільнення працівників, не розглянутими раніше, є: 1) переведення працівника за його прохання або за його згодою на роботу до іншого роботодавця або перехід на виборну роботу (посаду) (п. 5 ч. 1 ст. 77 Трудового кодексу РФ), 2) відмова працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною власника майна організації, зі зміною підвідомчості
- Стаття 194. Зняття дисциплінарного стягнення
Коментар до статті 1. Дисциплінарне стягнення діє протягом одного року з дня його застосування. Після закінчення цього терміну вона знімається автоматично, тобто без видання будь-якого спеціального наказу, і працівник вважається не мав дисциплінарного стягнення. Однак, якщо протягом року з дня застосування стягнення працівника буде піддано новому стягненню, початкове зберігає
|