Головна
ГоловнаТеорія та історія права і державиІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Л. Н. Левіна, Л. Н. Терехова. Римське право. Шпаргалка, 2010 - перейти до змісту підручника

16 УЗАКОНЕННЯ І УСИНОВЛЕННЯ. ФОРМИ УСИНОВЛЕННЯ


Якщо дитина народилася у осіб, які не перебувають у законному шлюбі, то батьки повинні визнати його народження законним.
Способи узаконення дитини:
1) укладення шлюбу між батьками позашлюбної дитини;
2) видання спеціального відповідного указу імператора (рескрипту) за відсутності або смерті матері;
3) зарахування сина в члени муніципальної сенату, а якщо поза шлюбом буде народжена дочка, то видача її заміж за члена муніципального сенату.
Усиновлення - встановлення батьківської влади над чужими дітьми.
Форми усиновлення:
1) arrogatio - усиновлення сімейно-самостійно-тільних осіб. На первинному етапі здійснювалося публічно в Народних зборах, потім імператором і судом. Але особливо важливим було те, щоб про усиновлення було публічно оголошено;
2) adoptio - усиновлення сімейно-підвладний-них осіб, в результаті чого відбувалася зміна домовладики, якому підпорядковувався підвладний. Даний вид усиновлення волік за собою розрив кровних зв'язків з колишньою сім'єю і виникнення спорідненості з сім'єю усиновителя.
Усиновлення сімейно підвладних осіб здійснювалось у два етапи: 1) звільнення підвладного від влади попереднього батька сімейства. Для цього здійснювалася триразова фіктивна продаж особи з подальшим звільненням уявним покупцем.
У Стародавньому Римі дострокове звільнення з-під батьківської влади в здійснювалося при посвяченні дочки в весталки, а сини - в фла-міни, а в період Римської імперії - при призначенні на вищі державні або церковні посади; 2) вступ під владу нового батька сімейства шляхом пред'явлення ВІНДІКО-ційного позову, що виникає з батьківської влади. Після продажу дитини втретє уявний покупець не відпускав його на свободу, а використовував в якості відповідача за вказаним позовом, який до нього пред'являв усиновитель, відповідно до заздалегідь досягнутої домовленості. Усиновлювач і його підвладний були до претора, де і визнавали позов. Після зазначеної процедури претор оголошував підвладного хто під владою батька сімейства, усиновлювача. Усиновлювачами могли виступати чоловіки. Жінки могли виступати усиновлювачами тільки у виняткових випадках (для відшкодування втрати сина).
Також усиновлювачем могло виступати тільки сімейно-самостійна особа. Підвладні не могли виступати усиновлювачами з тієї причини, що відповідальність за чинені угоди ніс глава сімейства. Усиновлювач повинен був бути старше усиновлюваної на 18 років, але не молодше 60 років. У період Римської імперії була скасована заборона на усиновлення неповнолітніх дітей.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 16 Узаконення І УСИНОВЛЕННЯ. ФОРМИ УСИНОВЛЕННЯ "
  1. 26. Узаконення І УСИНОВЛЕННЯ. ФОРМИ УСИНОВЛЕННЯ
    узаконення: 1) шляхом подання позашлюбного сина в ordo місцевих декурионов з наділенням його відомим майновим цензом; 2) шляхом подальшого шлюбу батьків позашлюбної дитини; 3) шляхом видання спеціального імператорського указу (рескрипту); 4) шляхом зарахування сина в члени муніципальної сенату, а дочки - видачі заміж за члена муніципального сенату. Усиновлення - спосіб
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    узаконений РСФСР. 1918. N 34. Ст. 456. * (576) Відомості РФ. 1993. N 10. Ст. 357. * (577) Див підр.: Цивільне право: підручник: У 3 т. Т. 1 / під ред. А.П. Сергєєва. - М., 2008. С. 434 (автор параграфа - Е.А. Крашенинников). * (578) Див: Коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації. Частина третя (постатейний) / відп. ред. Л.П. Ануфрієва. М., 2004. С. 18 (автор коментаря - Т.Д.
  3. Глава 41 Розвиток права в умовах "неоабсолютізма"
    узаконень і розпоряджень уряду, що видається під контролем Сенату. В нього входили статути акціонерних товариств, кредитних суспільства, постанови міністрів і сенатська практика. Тлумачення законів і вирішення юридичних колізій знаходилося у віданні Сенату. Роз'яснення Сенату з'явилися обов'язковими для юридичної практики. Окремі постанови Сенату, затверджені імператором,
  4. § 4. СІМЕЙНЕ СТАН
    узаконення дітей, народжених поза шлюбом, або усиновлення чужих дітей. Припинялася patria potestas зі смертю батька, втратою ним волі або римського громадянства. Ні досягнення сином повноліття, ні надходження його на військову, державну, церковну службу, ні навіть заняття їм відповідальних посад спочатку не звільняли його від батьківської влади. Проте батько міг звільнити дітей від patria
  5. § 4. Адміністративна відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
    усиновлення (удочеріння), під опіку (піклування) чи в прийомну сім'ю) або до установи для дітей-сиріт або для дітей, які залишилися без піклування батьків, а також надання завідомо недостовірних відомостей про такий неповнолітньому тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від десяти до п'ятнадцяти мінімальних розмірів оплати праці. Здійснення посадовою особою органу місцевого
  6. § 1. Громадяни як суб'єкти права
    усиновлення (удочеріння), встановлення батьківства; зміна імені; смерть (п. 1 ст. 47 ЦК, п. 2 ст. 3 Закону про акти). Не підлягають реєстрації як акти цивільного стану всі інші факти, хоча б і впливають на статус громадянина (зокрема, місце його проживання, набуття статусу підприємця, емансипація, визнання недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім -
  7. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    усиновлення - п. 4 ст. 59, п. 1 ст. 132 СК) регулюється сімейним законодавством та встановлено виключно в інтересах самої дитини (а не цивільного обороту), а значить, не доводить наявність у малолітнього цивільної дієздатності. Дієздатність громадян віком від 14 до 18 років. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років мають неповної (часткової) дієздатністю: можуть
  8. § 3. Опіка, піклування та суміжні з ними інститути
    усиновлення скасовано з їхньої вини, а також особи, які за станом здоров'я (список захворювань встановлює Уряд РФ) не можуть здійснювати обов'язки по вихованню дитини (п. 1 ст . 127, п. 1, 3 ст. 146 СК). 2. Опікуни (піклувальники) за законом - виховні, лікувальні установи, установи соціального захисту населення та інші аналогічні заклади (щодо що або
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    усиновлення, недієздатність, приховування венеричної хвороби або ВІЛ, укладення фіктивного шлюбу. Шлюб визнається недійсним судом з дня його укладення (ст. 27 СК). * (166) Див: Коментар до цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред . О.Н. Садикова. С. 81 (автор коментаря - М.Г. Масевич). * (167) Див: ФЗ від 8 травня 1996 р. N 41-ФЗ "Про виробничих
  10. § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
    усиновлення дітей, житлова забезпеченість стала менш облікового нормативу житлової забезпеченості, можуть бути визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов не раніше ніж через десять років після дня, в який чинився сприяння. Надання сприяння в поліпшенні житлових умов проводиться в наступних формах: надання субсидій з бюджету Санкт-Петербурга на будівництво або
© 2014-2022  yport.inf.ua