Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальну право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Вимагання (ст. 163 КК).

Вимагання визначається в законі як вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення інших дій майнового характеру під погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження чужого майна, а так само під загрозою рас-пространения відомостей, що ганьблять потерпілого або його близький ких, або інших відомостей, які можуть заподіяти істотний-ний шкоди правам чи законним інтересам потерпілого чи його близьких.
Безпосередніми об'єктами вимагання, крім від-носіння власності, є честь і гідність потер-що співав і його близьких, а також їх особиста недоторканність і здоров'я.
Потерпілим при вимаганні може бути особа, в собст-ності, віданні чи під охороною якої знаходиться требуе-моє майно, а також його близькі.
Предметом вимагання можуть виступати: чуже імущест-во, право на чуже майно, а також інші дії імущест-венного характеру, які потерпілий повинен здійснити в від-вет на незаконну вимогу вимагача на його користь. Окремі вчені вважають, що поняттям майна охоплюється і право на майно, і пропонують виключити вказівку на таке право з диспозиції ст. 163 УК1. З цією позицією навряд чи можна злагоди-сіться, оскільки вона заснована на змішуванні понять «майнові права», які дійсно входять до складу майна, і «право на майно». Тому включення права на майно в предмет вимагання цілком обгрунтовано.
Об'єктивна сторона полягає в діях вимагача, спрямованих на те, щоб змусити особу передати винному або акредитуючою ним особам необхідну майно або право на нього або вчинити на користь винного або представляе-мих їм осіб якісь інші дії майнового характеру. Якщо при розкраданні винний сам, всупереч волі власника
1 Див: Кочои С.М. Кримінальна відповідальність за вимагання / / Тру-
ди Кіровського філії МГЮА. № 4. Кіров, 2000. С. 12.

Або власника майна, заволодіває їм, то при вимаганні потерпілий погрозами застосування насильства, знищення або пошкодження майна або розповсюдження небажаних для потерпілого відомостей принуждается до того, щоб особисто передати винному майно або право на нього або вдосконалення- шити майнові дії на користь вимогателя1.
Склад вимагання сконструйований як формальний, по-цьому факт передачі майна винному може мати місце через якийсь час після вимагання, а може взагалі не мати місця: злочин визнається закінченим з моменту пред'явлення незаконної вимоги, підкріпленого відповідними погрозами.
Вимога передати право на майно означає супро-ждаемое відповідної загрозою пропозицію наділити вимиємо-гатель або представляються їм осіб таким правом, скориставшись-шись яким, він зможе отримати майно чи іншу мате-ріальну вигоду (певну суму грошей, безоплатно або на вкрай вигідних умовах користуватися житловим або нежитловим приміщенням, транспортним засобом і т.д.).
Під вчиненням інших дій майнового характеру розуміються такі юридично значимі вчинки потерпевше-го, в результаті яких вимагач або подаються нею ли-ца отримують майнову вигоду або позбавляються від мате-ріальних витрат (наприклад, знищення боргової розписки вимагача, погашення його боргу, виконання для нього якоїсь роботи і т.п.).
Засобом примусу потерпілого до передачі майна, права на нього або до здійснення інших дій майнового характеру на користь здирника або представляються їм осіб слу-жать: загроза застосування насильства до потерпілого або його близький-ким; загроза знищення або пошкодження майна; загроза розповсюдження (тобто оприлюднення) відомостей, що ганьблять самого потерпілого чи його близьких, або інших відомостей, ог-шенню яких може завдати істотної шкоди правам
1 Див: постанова Пленуму Верховного Суду РРФСР від 4 травня 1990
№ 3 «Про судову практику у справах про вимагання» / / БВС РРФСР.
1990. № 7; БВС РФ. 1992. № 11.

Чи законним інтересам як самого потерпілого, так і його близьких.
Оскільки характер насильства, яким загрожує вимагач, в законі не конкретизовано, то воно може бути будь-яким. Погроза вбивством охоплюється складом вимагання і не потребує-ся в додатковій кваліфікації за ст. 119 КК.
Реалізація загрози знищення або пошкодження майна виходить за рамки складу вимагання і вимагає додаткового-котельної кваліфікації за ст. 167 КК.
Якщо вимагач розголосив відомості, які порочать честь і гідність потерпілого чи його близьких або підривають їхню репутацію і при цьому є завідомо неправдивими, то діяння крім вимагання містить склад наклепу.
Суб'єктивна сторона вимагання характеризується пря-мим умислом. При цьому винний керується корисливим мотивом і має на меті незаконного отримання имуществен-них вигод чи ухилення від матеріальних витрат.
Суб'єкт вимагання - особа, яка досягла віку 14 років.
Кваліфікований склад вимагання (ч. 2 ст. 163 КК) характеризується його вчиненням групою осіб за поперед-ному змовою (п. «а»), із застосуванням насильства (п. «в») або в круп-ном розмірі (п. «г»).
Перший і третій кваліфікуючі ознаки за змістом збігаються з однойменними ознаками при розкраданні. Друга ознака включає насильство, не пов'язане із заподіянням шкоди здо-ровью (обмеження волі, побої, знущання тощо), а також насильство, що заподіяло легкий або середньої тяжкості шкоди здоров'ю.
Особливо кваліфікований склад вимагання (ч. 3 ст. 163
КК) означає його вчинення: організованою групою (п. «а»); з метою отримання майна в особливо великому розмірі (п. «б»); із заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю (п. «в»).
Перша ознака має те ж зміст, що і при розкраданні. Другий означає, що вимагач вимагає передати йому імущест-во, вартість якого перевищує 250 тис. руб., Або вимагає передати йому право на майно в таких же розмірах або з-вершити інші дії майнового характеру, результатом яких має стати отримання винним майнової ви- роки у великому розмірі (понад 250 тис. руб.).

Заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю - це такі наслідки-вия, які заподіяні потерпілому в результаті примусу ня до виконання незаконних вимог вимагача або як результат застосованого до потерпілого насильства. Ці послід-наслідком повністю охоплюються складом особливо кваліфікований-ного вимагання і не вимагають додаткової кваліфікує-ції за ст. 111 КК. Проте якщо в результаті заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю настала смерть потерпілого, що не ох-вативалась умислом винного, то діяння має квалифициро-тися за сукупністю п. «в» ч. 3 ст. 163 і ч. 4 ст. 111 КК.
Вимагання, поєднане з погрозою застосування насильства, необхідно відмежовувати від суміжних злочинів, в приватно-сти грабежу і розбою.
Загроза насильством при грабежі служить засобом заволодіння майном, а при вимаганні вона виступає як засіб примусу потерпілого до зовні добровільної передачі майна винному. При грабежі винний загрожує примі-нитка насильство, не небезпечна для життя чи здоров'я, а при вимагаючи-будівництві характер насильства, яким загрожує винний, в законі не конкретизовано. Грабіж полягає в заволодінні чужим імущі-ством, тому заподіяння потерпілому майнового ущер-ба - обов'язкова ознака об'єктивної сторони, а при вимагаючи-будівництві перехід майна до винного перебуває за рамками об'єктивної сторони злочину.
Від розбою вимагання відрізняється за наступними показу-
телям.
По-перше, обов'язкова ознака розбою - напад, а ви-
могательство далеко не обов'язково включає цей елемент.
По-друге, розбій пов'язаний із загрозою насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, а при вимаганні можлива загроза будь-яким насильством, включаючи погрозу вбивством; крім того, вона може носити взагалі невизначений характер.
По-третє, і це найбільш важливий розмежувальний при-знак, в порівнюваних злочинах загроза має різне це-ліве призначення. При розбої загроза переслідує мету подолати можливий опір незаконному заволодінню майном, тобто служить способом безпосереднього заволодіння чужим иму-суспільством або його утримання, а при вимаганні вона є

засобом примусу потерпілого до згоди передати тре-Буєм майно. Вимагач прагне не захопити чуже майно, а отримати його з рук примушуємо. У разі відмо-за передати йому необхідну майно винний може привести загрозу у виконання, а може взагалі не здійснити її.
По-четверте, при розбої винний загрожує негайним застосуванням насильства, а при вимаганні, реалізуючи загрози, передбачається не в момент її висловлювання, а в майбутньому, більш-менш близькому. Якщо винний і приводить до виконання ви-сказану загрозу, то без заволодіння майном у момент насі-лія, інакше вимагання переростає, в залежно-сті від характеру насильства, в насильницький грабіж або в розбій.
Загрози при вимаганні можуть адресуватися не тільки по-терпіли, але і його близьким. До їх числа відносяться близькі родичам, чоловік, дружина, а також інші особи, які перебувають з потер-що співав у таких особливих відносинах, що загроза застосування на-сілія до них здатна примусити особу до передачі необхідного майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Вимагання (ст. 163 КК). "
  1. Стаття 71. Порядок визначення строків покарань при складанні покарань Коментар до статті 71
    вимагання (ч. 1 ст. 163 КК РФ) особа засуджена до трьох років обмеження волі; за крадіжку з незаконним проникненням у житло (ч. 3 ст. 158 КК РФ) - до трьох років позбавлення волі. За сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань суд має визначити розмір покарання з розрахунку відповідності одному дню позбавлення волі двох днів обмеження волі, тобто засудженому
  2. Стаття 126. Викрадення людини Коментар до статті 126
    вимагання (ст. 163 КК РФ). Особливо кваліфікованими складами злочину закон називає викрадення людини, вчинене організованою групою, або спричинило по необережності заподіяння смерті або інших тяжких наслідків (ч. 3 ст. 126 КК РФ). Викрадення людини, вчинене організованою групою (п. "а" ч. 3 ст. 126 КК РФ), означає, що воно вчинене стійкою групою осіб, заздалегідь
  3. Стаття 155. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) Коментар до статті 155
    вимагання за ст. 163 КК
  4. 2. Класифікаційні ознаки і види збройних злочинів
    вимагання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (а. 226 ч.ч. 1, 2, 3, 4), умисне знищення або пошкодження військового майна (ст . 346 ч.ч. 1 і 2), знищення або пошкодження військового майна з необережності (ст. 347), втрата військового майна (ст. 348), порушення правил поводження зі зброєю і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих
  5. 3. Злочини проти свободи особи
    вимагання, продажу неповнолітніх за кордон, залучення в злочин, вилучення органів чи тканин для трансплантації, з хуліганських мотивів і т.д. У всіх перерахованих випадках необхідна кваліфікація вчиненого за сукупністю злочинів за ст. 126 КК і відповідної статті Особливої частини кримінального кодексу. Суб'єктом злочину може бути будь-осудна особа, яка досягла 14
  6. 5. Злочини, що посягають на особисті права і свободи громадян
    вимаганні (ст. 163 КК) або розголошення відомостей про вклади конкретної особи, що становить банківську таємницю (ст. 183 КК). У подібних випадках винні повинні притягуватися до відповідальності лише за спеціальними статтями без сукупності зі ст. 137 КК. Так само, на нашу думку, має вирішуватися питання, якщо збирання відомостей здійснюється протиправним способом, наприклад шляхом крадіжки.
  7. 5. Злочини, що посягають на охорону сім'ї та створення необхідних умов для утримання та виховання неповнолітніх
    вимагання за ст. 163 КК. Невиконання обов'язків по вихованню неповнолітнього (ст. 156 КК). Стаття 124 КК 1960 р. передбачала відповідальність за використання опіки з корисливою метою або залишення підопічних без нагляду та необхідної допомоги. Стаття 156 КК 1996 р., що передбачає відповідальність за невиконання обов'язків по вихованню неповнолітнього, значно
  8. 1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти власності
    вимагання (ст. 163), угон транспортного засобу із застосуванням насильства (п. "в" ч. 2 і ч. 4 ст. 166). У насильницьких майнових злочинах основним об'єктом є власність, а додатковим - особу потерпілого. Виділення основного безпосереднього об'єкта проводиться не за ступенем значущості охоронюваних благ (особистість в цьому сенсі важливіше), а по зв'язку з родовим об'єктом.
  9. 3. Система злочинів проти власності за чинним законодавством
      вимагання (ст. 163). 3. Інші корисливі злочини: заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 165); неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання (ст. 166). Б. Злочини проти власності, не пов'язані з отриманням майнової вигоди: умисне знищення або пошкодження майна (ст. 167);
  10. 9. Грабіж (ст. 161 КК)
      здирництво. Кваліфікуючі ознаки грабежу в ч. 2 ст. 161 КК в основному аналогічні кваліфікуючою ознаками крадіжки. Специфічним кваліфікуючою ознакою є вчинення грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства (п. "г" ч. 2 ст. 161 КК). Застосування насильства при заволодінні майном істотно змінює
© 2014-2022  yport.inf.ua