| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 165 КК). |
||
|
З об'єктивної сторони злочин характеризується дей-ствиями, що складаються в обмані або зловживання довірою, яку надано винному, в результаті чого власнику за-чиняться майновий збиток. За способами вчинення (об-ман або зловживання довірою) воно має велику схожість з шахрайством, але відрізняється від нього іншим механізмом вилучення незаконної майнової вигоди. Шахрайство, як і інші форми розкрадання, характеризується тим, що в резуль-Таті протиправних дій винного (незаконне вилучення і звернення на свою користь) чуже майно переходить у його володіння, тобто за рахунок незаконного вилучення з готівкових фондів того чи іншого власника зменшується готівкова маса цього майна. Способи вчинення розглянутого злочини ня - обман або зловживання довірою - мають те ж фактичний зміст, що і при шахрайстві. Однак незаконну вигоду винний витягує не за рахунок майна, знаходиться в готівкових фондах власника, а шляхом протиправних вилучення майна, яке ще не надійшло, але в со-відповідності з законом, іншим нормативним актом або договором має надійти в ці фонди. Таким чином, при розкраданні збиток полягає у прямих збитках, у зменшенні готівкової маси наявного майна, а збиток, заподіяний шляхом обману або зловживання довірою, означає неотримання належного - упущену вигоду. Вчинення майнового злочину шляхом злоупотреб-лення довірою на практиці найчастіше виражається в використан-ванні чужого майна, довіреного винному, не відповідно до його цільового господарським призначенням, а для задоволення потреб самого винного без сплати власнику належної компенсації. Так, за ст. 165 КК слід кваліфікувати дії слюсаря станції технічного обслуговування автомобілів, який, ви-повній не зазначену у вбранні роботу, звертає отриману від клієнта плату у свою власність, а також головного інженера друкарні, який звертає у свою власність плату за неврахований тираж замовленої продукції. При цьому необхідно мати на увазі, що використання при виконанні «лівого» замовлення матеріалів, що належать власнику чи іншому законному власнику підприємства, що не охоплюється складом рассматривае-мого злочину і вимагає додаткової кваліфікації як викрадення чужого майна у відповідній формі (розтрата або крадіжка). Заподіяння майнової шкоди шляхом обману нерідко виражається в ухиленні винного від сплати обов'язкових пла-тежів і кваліфікується за ст. 165 КК за умови, що діяння не містить ознак злочинів, передбачених ст. 194, 198, 199 і 1991 КК. У цих випадках особливо важливо відмежовувати рас- сматривать злочин, в якому, як підкреслив законодав- тель, відсутні ознаки розкрадання, від шахрайства. Наприклад, подання до пенсійний орган підробленої довідки про наявність необхідного стажу роботи на шкідливому виробництві і необгрунтоване отримання відповідної надбавки до пенсії має кваліфікуватися як шахрайство. А перед-дання в бухгалтерію єдиного розрахункового центру за місцем проживання підробленої довідки про наявність утриманців для змен-шення розміру комунальних платежів містить склад причини-ня майнової шкоди шляхом обману. У першому випадку натисніть і швидко ва витягується за рахунок незаконних виплат з державного пенсійного фонду (позабюджетний фонд), а в другому - за рахунок того, що гроші, що підлягають надходженню до місцевого бюджету, незаконно утримувалися винним. Склад злочину - матеріальний, тому воно призна-ється закінченим не з моменту обману або зловживання до-веріем, а з моменту фактичного заподіяння майнової шкоди власнику. Між протиправними діями ві-новного і наслідками має бути встановлен-на причинний зв'язок. Суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу. Керуючись корисливим мотивом, винний пресле-дует мета вилучення незаконної майнової вигоди. Суб'єктом злочину може бути тільки приватна особа, яка досягла віку 16 років. При здійсненні тих же дій службовою особою з використанням службових повноважень діяння слід кваліфікувати залежно від конкретних обставин його вчинення як зловживання посадовими повноваженнями (ст. 285 КК) або як отримання хабара (ст. 290 КК) . Якщо ті ж дії вчиняються особою, яка виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації, з використанням своїх повноважень всупереч законним інтересам цієї організації, то діяння має кваліфікуватися за ст. 201 КК, а за певних умов - за ч. 3 або 4 ст. 204 КК. Кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 165 КК) передбачає його вчинення групою осіб за поперед-ному змовою або у великому розмірі. За своїм змістом ці ознаки не відрізняються від аналогічних ознак при розкраданні чужого майна. Особливо кваліфікований склад аналізованого Престо- ння має місце, якщо діяння: а) скоєно організованою групою; б) заподіяло особливо великий збиток (ч. 3 ст. 165 КК). Перша ознака за змістом збігається з однойменною ознакою особливо кваліфікованих видів розкрадання або здирництва. У другому ознаці відбивається специфіка розглядається злочину: те, що воно не пов'язане із заволодінням-ем чужим майном. Законодавець пов'язує посилення відпові-дальності за розглядається злочин не з особливо великим розміром (як при розкраданні), а з заподіянням особливо великого збитку. При його встановленні слід орієнтуватися на той же кількісний критерій, що встановлений для особливо великого розміру при розкраданні (примітка 4 до ст. 158 КК). У судовій практиці як заподіяння майнової шкоди шляхом обману кваліфікуються такі діяння, як «крадіжка» теп-лової та електричної енергії, та інші подібні діяння, по-скільки вони характеризуються відсутністю речового ознаки предмета розкрадання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 165 КК). " |
||
|
||