| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Захоплення заручника (ст. 206 КК). |
||
|
17 грудня 1979 р.1 У даному документі зазначені основні на-правління протидії цьому злочину, а саме воно оп-чається як захоплення або утримання іншої особи і загроза його вбити, завдати пошкодження або продовжувати утримувати з метою змусити третю сторону (держава, міжнародну межпра-рі організацію, будь-яка фізична або юридичне особа або групу осіб) вчинити або утриматися від вчинення будь-якого акту як прямого чи непрямого умо-ви для звільнення заручника. Додатковим безпосереднім об'єктом злочину може бути життя і здоров'я, свобода людини. Об'єктивна сторона злочину полягає в захопленні чи утриманні заручника. Заручник - це фізична особа, захоплене і (або) спини-ваемое з метою спонукання держави, організації або окремих на них осіб вчинити будь-яку дію або утриматися від її вчинення як умови звільнення утримуваного особи. Захоплення заручника передбачає протиправне насильництву-не обмеження свободи хоча б однієї людини, вчинене відкрито чи таємно, шляхом обману, наприклад, переміщення за-Ложніков до місця утримання за допомогою обману, із застосуванням насильства, не небезпечної для життя чи здоров'я (ст. 116 КК), або без такого, або з погрозою застосування будь-якого насильства - в слу-чаї невиконання пред'явлених державі, організації або громадянину вимог як умов звільнення заручника. Характер вимог не має значення; вони можуть бути закон-ними або незаконними. Погроза вбивством або заподіянням тяж-кого шкоди здоров'ю при захопленні заручника або його утримання не вимагає самостійної кваліфікації. Утримання заручника означає насильницьке воспрепятст-вованіе його пересуванню, поверненню свободи, доступ до за-хваченному представників влади, зміст його в приміщенні, яке заручник не може покинути самостійно. Даний злочин відрізняється специфічністю мети - со-вершеніе представниками держави, організаціями чи громадянами певних дій як умови звільнення 1 Чинне міжнародне право. М., 1997. Т. 3. С. 23. Заручника. Тому обов'язковим елементом об'єктивної сто-ку є висунення викрадачами певних ви-мог політичного, націоналістичного, релігійного, кри-номінального та іншого характеру (наприклад, звільнити якого-або засудженого з місць позбавлення волі, забезпечити гріш-ми, зброєю, транспортом, виїзд з країни перебування) або вимога утриматися від вчинення будь-якої дії. Захоплення заручника - триває злочин з формальним складом, визнається закінченим з моменту захоплення, коли по-терпіла фактично позбавляється свободи, а в разі, якщо ві-новних утримує вже захопленого іншими особами заложні-ка, то з моменту утримання, незалежно від тривалості часу. Невдала спроба захопити заручника квалифици-руется як замах на злочин. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 14-річного віз- раста. У частині 2 ст. 206 КК передбачає кваліфікуючі об-стоятельства захоплення заручника: а) групою осіб за поперед-тельному змовою; в) із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; г) із застосуванням зброї або предметів, викорис-зуемих в якості зброї; д) в відношенні свідомо неповнолітні; е) щодо жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності; ж) щодо двох або більше осіб; з) з корисливих мотивів або за наймом. Кваліфікуючий ознака групи осіб за попередньою змовою при захопленні заручників не має якої-небудь особливо-сті і визначається за правилами ст. 35 КК. Кваліфікуючий ознака насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, передбачає навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю (ст. 115 КК), умисне заподіяння шкоди здоров'ю середньої тяжкості (ст. 112 КК), катування (ст. 117 КК), навмисне-ве заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (ст. 111 КК). Кваліфікуючий ознака застосування зброї або предме-тов, використовуваних як зброї, застосовується аналогічно квалифицирующему ознакою складу викрадення людини, передбаченню п. «г» ч. 2 ст. 126 КК. Кваліфікуючі ознаки про захоплення завідомо неповнолітні заручника (п. «д» ч. 2 ст. 206 КК), жінки, яка завідомо для винного перебуває у стані вагітності (п. «е» ч. 2 ст. 206 КК), можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли винному достовірно відомо відповідно про недосконале-річному віці заручника або про знаходження заручниці-дружин-Київщини у стані вагітності незалежно від її строку. Кваліфікуючі ознаки захоплення двох або більше заложні-ков (п. «ж» ч. 2 ст. 206 КК) і вчинення злочину з користі-них мотивів або за наймом (п. «з» ч . 2 ст. 206 КК) застосовують-ся аналогічно кваліфікуючою ознаками складам вбивства, передбаченим відповідно п. «а» або п. «з» ч. 2 ст. 105 КК. Особливо кваліфікованими видами захоплення заручника є-ються діяння, передбачені ч. 1 або ч. 2 ст. 206 КК, якщо вони вчинені: організованою групою; спричинили з необережно-сти смерть людини або інші тяжкі наслідки. Ці призна-ки аналогічні відповідним ознаками терористичного акту - ч. 3 ст. 205 КК. Суб'єктивна сторона захоплення заручника у випадках наступ-лення з необережності смерті потерпілого або інших тяжких наслідків характеризується двома формами вини - прямим умислом стосовно дій і необережністю (легко-думки або недбалістю) по відношенню до таких наслідків. У примітці до ст. 206 КК передбачено умови звільняються-дення від кримінальної відповідальності особи, добровільно або на вимогу влади звільнив заручника, якщо в його дію-віях немає іншого складу злочину. Коли особа під час захва-та заручника вчинила інші злочини (наприклад, неза-кінний оборот зброї, наркотиків, навмисне заподіяння шкоди здоров'ю захопленого, умисне знищення або пошкодження майна), то за них може наступити кримінальна відповідальність на загальних підставах. Така заохочувальна норма введена законодавцем з метою попередити або змен-шити можливість настання більш тяжких наслідків вказаного злочину. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Захоплення заручника (ст. 206 КК). " |
||
|
||