| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
27.3. Первинні слідчі дії |
||
|
Огляд місця події проводиться у всіх випадках розслідування грабежів і розбоїв, оскільки дозволяє отримати вихідну інформацію про подію злочину і особу, її вчинила. Огляд доцільно починати з місця нападу, якщо грабіж або розбій вчинені на відкритій місцевості. Якщо злочин скоєно в приміщенні, то вихідна точка і спосіб огляду зазвичай змінюються (рух від периферії до центру). У місці нападу можуть бути виявлені сліди ніг, кинуті або загублені знаряддя злочину, іноді зі слідами пальців рук, стріляні гільзи, залишені злочинцем, частини його одягу або інші предмети. Для участі в огляді місця події доцільно залучати потерпілого (якщо дозволяє його стан здоров'я), оскільки останній, перебуваючи в "контакті" з злочинцем, може надати слідчому і органам дізнання допомогу в пошуку злочинця виявлення слідів злочину. Одна з найважливіших особливостей огляду місця події полягає в розширенні зони огляду. Простежуючи шлях відходу злочинців з місця нападу, можна виявити сліди їхніх ніг, загублені або кинуті через незначну цінності викрадені речі і т.д. Якщо напад був здійснений із засідки, необхідно докласти всі сили для виявлення цього місця. Перебуваючи в засідці, злочинці поводяться менш обережно і залишають численні сліди (недопалки, сліди ніг, предмети, нерідко зі слідами пальців рук). При огляді місця злочину в приміщенні необхідно крім перерахованих слідів і предметів шукати знаряддя злому, мікросліди. Межі огляду в цьому випадку також рекомендується розширити, що, безумовно, підвищує ефективність пошуку доказів. Додатковими ділянками огляду можуть бути: сходовий майданчик, під'їзд, коридор і т.п. При розслідуванні справ про розбійних нападах на водіїв автомашин доцільно оглянути не тільки автомобіль, але й місця, де злочинці сіли в неї і де кинули. Це може сприяти встановленню даних про місце проживання злочинців, місцях частого відвідування. Одночасно з оглядом місця події проводяться оперативно-розшукові та пошукові заходи: прочісування навколишньої місцевості, подворно-поквартирний обхід, переслідування злочинців "по гарячих слідах" і т.д. Для цього до складу слідчо-оперативної групи включаються: слідчий, спеціаліст-криміналіст, оперативні працівники, інструктор-кінолог. Для більш якісного огляду місця події і фіксації його результатів застосовується фото-і кінозйомка, а також відеозапис. Допит потерпілого. Допит потерпілого, якщо дозволяє стан його здоров'я, проводиться негайно після огляду місця події, а в окремих випадках, коли з моменту злочину пройшло багато часу, зазвичай передує йому. Тактичні особливості допиту потерпілого у справах про грабежі і розбої визначаються низкою факторів, до яких насамперед належать: конкретна слідча ситуація, наявність у слідчого даних про злочинця, наявність або відсутність віктимної поведінки потерпілого, що виникла при допиті в силу ряду факторів конфліктна ситуація і т.д. Якщо на місце події виїжджає слідчо-оперативна група, то виникає можливість проводити допит потерпілого одночасно з виробництвом огляду. Отримані в ході допиту відомості незалежно від їх змісту повинні бути негайно передані слідчому та працівникам міліції, які проводять огляди, опитування та інші оперативно-розшукові заходи. Іноді навіть незначне зволікання з виробництвом допиту негативно позначається на результатах розслідування. При допиті потерпілого в будь-якому випадку необхідно з'ясувати такі відомості: 1) про обставини вчинення злочину; 2) про прикмети викраденого майна та його індивідуальних ознаках. Важливо відобразити і точне місце знаходження кожної викраденої речі; 3) про особу (осіб), що вчинила злочин, ознаках його зовнішності, одягу, особливостях мови, дані про використання ним вогнепальної, холодної зброї, інших знарядь злочину та їх індивідуальних ознаках. З'ясовується також, чи знає потерпілий когось із злочинців, за яких обставин з ними зустрічався, де вони живуть, працюють або навчаються (навіть орієнтовно). Крім того, з'ясовуються дані про самому потерпілому, про спосіб його життя, склад сім'ї, взаєминах з сусідами, а також про обставини, що сприяли вчиненню цього злочину. Даний перелік не є вичерпним і залежить від конкретних обставин злочину. Тактичні прийоми допиту потерпілого залежать від конкретної ситуації. Так, при допиті потерпілого, якому знаком злочинець, використовується прийом деталізації його показань. При скоєнні злочину невідомою особою важливо докладно описати ознаки зовнішності нападника. В окремих випадках допит потерпілого, особливо додатковий або повторний, доцільно проводити на місці злочину, що дозволить "оживити" в його пам'яті окремі обставини злочинної події. Якщо потерпілий безпосередньо після вчинення злочину перебуває у збудженому емоційному стані, то необхідно надати йому можливість заспокоїтися. Необхідно створити обстановку спокою, співчуття і розташувати до себе потерпілого. Допит свідків. Свідків можна розділити на дві великі групи: осіб, що дають правдиві свідчення, та осіб, що дають неправдиві свідчення (лжесвідки). До першої групи належать незацікавлені в результаті справи свідки: громадяни або співробітники міліції, які затримали злочинця; працівники медичних установ, куди був доставлений потерпілий; товариші по службі або однокурсники потерпілого та ін До другої групи свідків відносяться: родичі, друзі підозрюваного, не зацікавлені у встановленні істини по справі, а також деякі близькі потерпілих, що відрізняються віктимна поведінка і не бажають повідомляти відомості про їх недоліки. Тактичні особливості допиту свідків першої групи практично не відрізняються від допиту сумлінних потерпілих і великої труднощі не представляють. Тактика допиту свідків другої групи має свою специфіку. Насамперед, слідчий повинен з'ясувати мотиви дачі неправдивих свідчень. Ними можуть бути страх помсти з боку злочинців та інших осіб, прагнення приховати непорядні вчинки потерпілого, прагнення «вигородити» підозрюваного, небажання виступати в якості свідка і т.п. Слідчий в подібних ситуаціях застосовує ряд тактичних прийомів. Найбільш ефективними з них є вплив на позитивні сторони особистості допитуваного, роз'яснення шкідливих наслідків дачі неправдивих свідчень, використання протиріч між показаннями допитуваного та інших учасників кримінального процесу, пред'явлення доказів, що спростовують свідчення свідка, застосування чинника раптовості і т.п. Огляд одягу й огляд потерпілого. У ході здійснення грабежів і розбоїв потерпілий часто знаходиться в контакті зі злочинцем, і в результаті мікроволокна одягу останнього можуть потрапити на одяг потерпілого і навпаки. Крім того, на одежі-де можуть залишитися сліди розрізу, розриву, плями крові фарби або побілки, що необхідно зафіксувати в протоколі. Огляд проводиться при гарному освітленні з використанням луп з великим збільшенням і підсвічуванням, а також пилососів зі спеціальною насадкою і пінцетів для збирання мікрочастинок. При цьому використовується допомога фахівців та експертів, які при необхідності застосовують більш ефективну апаратуру. Огляд потерпілого має на меті встановити на ньому сліди фізичного впливу та інших контактів. При цьому фіксується вид, форма і локалізація всіх слідів злочину (подряпини, садна, синці, поранення, сліди кіптяви, фарби, бруду і т.д.). У огляді беруть участь судово-медичний експерт або інший лікар або фахівець більш вузької спеціалізації. Призначення експертиз. У справах про грабежі і розбої найбільш поширеними є судово-медичні, трасологические і балістичні експертизи. Судово-медичні експертизи призначаються для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, часу і механізму їх заподіяння, ознак зброї (знаряддя), яким вони нанесені. У деяких випадках (особливо при перевірці версії про інсценування пограбування чи розбою) вирішується питання про можливість заподіяння того чи іншого ушкодження самим потерпілим. Нерідко для вирішення цих питань призначається комплексна експертиза, в якій разом з судово-медичним експертом бере участь представник іншої професії, найчастіше криміналіст-трасології. Судово-трасологічна експертиза призначається при вилученні з місця події слідів взуття, знарядь злому, транспортних засобів, а також для встановлення цілого по частинах, якщо на місці події або у потерпілого вилучається частина предмета, а інша частина виявлена у підозрюваного. Судово-балістична експертиза проводиться у випадках застосування вогнепальної зброї, подальшого вилучення і залучення до матеріалів справи примірників даної зброї, а також куль, гільз, пижів і дробу. По кримінальних справах про розбійних нападах досить поширеною є експертиза холодної зброї. З її допомогою встановлюється належність до холодної зброї ножів, кастетів та інших предметів, використаних при нападі, а також нанесення тілесних ушкоджень і дефектів одягу певним примірником зброї, або іншим предметом. У тих випадках, коли вдається виявити сліди пальців рук злочинця, призначається дактилоскопічна експертиза, при цьому використовуються не тільки дактилоскопічні обліки (десятипальцевому), зосереджені в інформаційних центрах МВС, але також обліки слідів рук, вилучених з місць події нерозкритих злочинів (Следотеки), акумульовані в експертно-криміналістичних центрах ОВС Росії. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 27.3. первинні слідчі дії " |
||
|
||