загрузка...

трусы женские х/б
Наступна »

АРБІТРАЖНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС: 10 РОКІВ застосувала-НИЯ

У 2012 р. виповнюється 10 років з дня прийняття і вступу в силу Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації 2002 р. (прийнятий Федеральним законом від 24.07.2002 N 95-ФЗ).
Період, що минув з часу його прийняття, можна охарактеризувати як період постійного і послідовного совершенст-вования і розвитку арбітражного процесуального законодавства і практики його застосування.
Досить сказати, що за цей час було прийнято більше 20 федеральних законів, якими вносилися різні за характером і змістом зміни до Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації 2002 р. (далі - АПК РФ).
Якщо врахувати, що за час дії попереднього Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації 1995 р. - 7 років - у нього не було внесено жодної зміни, то стає очевидною необхідність дослідження причин та аналізу тенденцій змін, що відбулися АПК РФ.
Перш за все слід взяти до уваги, що окремі положення АПК РФ були предметом розгляду Конституційного Суду Російської Федерації, правові позиції якого зробили серйозний вплив не тільки на судову арбітражну практику, але і на розвиток арбітражного процесуального законодавства.
У числі рішень Конституційного Суду РФ, що вплинули на зміни законодавства, слід назвати Постанова Кон-ституционного Суду РФ від 16.07.2004 N 15-П, яким визнано неконституційним положення ч. 5 ст. 59 АПК РФ, що встановлює вимогу про професійному судовому представництві в особі адвоката юридичних осіб в арбітражному процесі. У порядку реа-лізації цієї позиції Конституційного Суду РФ в ст. 59 АПК РФ були внесені зміни, згідно з якими представниками громадян і організацій в арбітражному суді можуть бути не тільки адвокати, а й будь-які інші особи, які надають юридичну допомогу (1).
--------------------------------
(1) Федеральний закон від 31.03.2005 N 25-ФЗ.
Наслідком прийняття до розгляду в Конституційному Суді РФ справи про перевірку конституційності ч. 3 ст. 292 АПК РФ про терміни звернення із заявою до суду наглядової інстанції (1) було внесення Федеральним законом від 31.03.2005 N 25-ФЗ в названу статтю змін, що дозволяють відновлювати пропущений строк подання заяви до суду наглядової інстанції і визначають порядок обчислення цього терміну.
--------------------------------
(1) Ухвала Конституційного Суду РФ від 17.11.2005 N 11-П.
Після прийняття Постанови Конституційного Суду РФ від 25.03.2008 N 6-П були внесені зміни до ч. 3 ст. 21 АПК РФ, що передбачають поширення всіх підстав відводу судді і на арбітражних засідателів (1).
--------------------------------
(1) Федеральний закон від 03.12.2008 N 229-ФЗ.
На виконання Постанови Конституційного Суду РФ від 21.01.2010 N 1-П були внесені зміни в ст. 170 АПК РФ, а також в гол. 37, включаючи ст. 311, АПК РФ, згідно з якими правозастосовна практика Вищого Арбітражного Суду РФ, його правові по-зиції придбали юридичне значення, в тому числі в якості нового обставини, що дозволяє відновити виробництво у справі (1).
--------------------------------
(1) Див: Федеральний закон від 23.12.2010 N 379-ФЗ.
Зміни в АПК РФ були обумовлені і правовими позиціями Конституційного Суду РФ, сформульованими в ряді його оп-визначень. Так, у зв'язку з винесенням Визначення Конституційного Суду РФ від 02.03.2006 N 22-О змінені ст. ст. 38 і 39 АПК РФ, що визначають конкретний арбітражний суд, до підсудності якого відноситься розгляд справ за участю арбітражного суду, і уста-встановлюються можливість оскарження ухвал суду про передачу справи за підсудністю до іншого арбітражного суду (1).
--------------------------------
(1) Федеральний закон від 22.07.2007 N 138-ФЗ.
Великий вплив на розвиток арбітражного процесуального законодавства робить і судова арбітражна практика, прийняті на основі її аналізу та узагальнення постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду РФ, що містять роз'яснення з питань судової практики, огляди судової практики по окремих процесуальних питань , прийняті Президією Вищого Арбітражного Суду РФ.
У їх числі слід назвати Постанови Пленуму ВАС РФ від 09.12.2002 N 11 "Про деякі питання, пов'язані з введенням в дію Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації", від 12.10.2006 N 54 "Про деякі питаннях підсудності справ за позовами про права на нерухоме майно ", від 12.10.2006 N 55" Про застосування арбітражними судами забезпечувальних заходів "та ін
Вміщені в названих постановах підходи та сформульовані правові позиції згодом були враховані в вимірюв-неніях АПК РФ, пов'язаних з удосконаленням механізму вирішення корпоративних спорів: це і питання визначення корпоративного спору, розширення підвідомчості арбітражних судів у цих справах, визначення підсудності, вдосконалення проце-дури розгляду корпоративних спорів та ін (1).
--------------------------------
(1) Федеральний закон від 19.07.2009 N 205-ФЗ.
Правові позиції, сформульовані в Постановах Пленуму ВАС РФ від 20.12.2006 N 65 "Про підготовку справи до судового розгляду", від 28.05.2009 N 36 (в ред. Від 23.07.2009) "Про застосування Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації при розгляді справ в арбітражному суді апеляційної інстанції ", певною мірою знайшли відображення у змінах АПК РФ, внесених Законом від 27.07.2010 N 228-ФЗ.
На вдосконалення і розвиток арбітражного процесуального законодавства зробили вплив і правові позиції Президії ВАС РФ, що містяться у вироблених їм рекомендаціях і оглядах судової практики. У їх числі особливої ??уваги заслуговують інформаційний лист від 13.08.2004 N 80 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при розгляді арбітражними судами справ про оскарження нормативних правових актів", Огляд практики розгляду арбітражними судами справ про визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів , про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів (1), Огляд судової практики з питань, пов'язаних з розподілом між сторонами судових витрат на оплату послуг адвокатів та інших осіб, які виступають в якості представників в арбітражних судах < 2>.
--------------------------------
(1) Інформаційний лист Президії ВАС РФ від 22.12.2005 N 96.
(2) Інформаційний лист Президії ВАС РФ від 05.12.2007 N 121.
Вміщені в названих документах висновки та рекомендації, а також практика розгляду Президією ВАС РФ справ у по-рядку нагляду використані при підготовці змін в АПК РФ, які знайшли відображення у Федеральному законі від 27.07.2010 N 228 -ФЗ.
Важливе значення для розвитку арбітражного процесуального законодавства має і практика Європейського суду з прав люди-ни, його позиції та підходи щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини та основних свобод. У зв'язку з цим не можна не назвати Постанова ЄСПЛ від 15.01.2009 (скарга N 33509/04) у справі "Бурдов проти Російської Федерації" (N 2). Пілотний характер цього рішення, що вимагає прийняття системних заходів на національному рівні, що забезпечують захист прав громадян і організацій Російської Федерації, в тому числі право на судочинство в розумний строк і право на виконання судових рішень в розумний строк, зумовили прийняття Федеральних законів від 30.04.2010 N 68-ФЗ і N 69-ФЗ. Тим самим в Російській Федерації був введений ком компенсаційних механізм захисту прав, порушених в процесі судочинства або виконавчого провадження. При цьому Федеральним законом від 30.04.2010 N 69-ФЗ були внесені істотні зміни в АПК РФ, спрямовані на реалізацію цього компенсаційного механізму захисту і відновлення порушених прав.
Таким чином, процесу постійного і послідовного вдосконалення та розвитку АПК РФ передував цілий ряд при-чин, пов'язаних в основному з правозастосування, з необхідністю врахування практики розуміння і застосування процесуального законодав-ства судами, в тому числі Європейським судом з прав людини, Конституційним Судом РФ, Вищим Арбітражним Судом РФ, з виробленням ефективного механізму вирішення економічних суперечок.
Зміни, яких зазнав АПК РФ за 10-річний період його застосування, різні за характером, значенням і змістом. З них найбільш суттєві за характером і об'ємні за змістом були внесені Федеральними законами від 19.07.2009 N 205-ФЗ, від 30.04.2010 N 69-ФЗ, від 27.07.2010 N 228-ФЗ і від 23.12.2010 N 379-ФЗ. Аналіз цих змін дозволяє позначити основні напрями і тенденції у вдосконаленні та розвитку арбітражного процесуального законодавства.
1. Підвищення рівня доступності та відкритості правосуддя, здійснюваного арбітражними судами, подальше розви-нення принципів змагальності, диспозитивності сторін, незалежності суду та інших засад судочинства.
Зокрема, в АПК РФ внесені зміни, що дозволяють звернутися до арбітражного суду з використанням електронних технологій, мережі Інтернет. Це стосується подання позовних заяв, інших заяв і скарг, відгуків на них і т.п. (Ст. ст. 41, 125, 126, 131, 260 та ін.)
На суд покладено обов'язок розміщувати на сайті арбітражного суду в мережі Інтернет всю інформацію про справу, починаючи з прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі і закінчуючи прийняттям судового акта за результатами його розгляду. Повинна бути відкрита вся інформація про рух справи в арбітражному суді (ст. 127 та ін.)
З'явилася можливість широкого використання електронних технологій для повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про хід доль-ного розгляду. Положення, які включені в зв'язку з цим в гол. 12 АПК РФ, спрямовані на встановлення додаткових про-процесуальних гарантій осіб, що у справі, що забезпечують доступність і відкритість правосуддя.
Пленум ВАС РФ в Постанові від 17.02.2011 N 12 сформулював свої підходи щодо розуміння і застосування від-ділових положень АПК РФ в редакції Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ, які мають вплив на право-стосовно практику.
На подальший розвиток принципів змагальності та рівноправності сторін спрямовані положення ст. ст. 49, 50, 51, ч. 5 ст. 65, ч. 3.1 ст. 70, ст. 131, п. 9 ч. 1 ст. 148, ст. 159 та ін Зокрема, передбачені положення, що дозволяють оптимізувати процес, що покладають ризик настання негативних процесуальних наслідків на осіб, що у справі, зловживають процесуальними правами, що порушують права інших учасників процесу.
У той же час у суду з'явилося більше можливостей для управління рухом справи допомогою організації судочинства, планування процесуальних дій (визначення терміну підготовки до судового розгляду, терміну подання доказів, відкликання тощо).
У зв'язку з цим дуже важливими представляються положення ч. 3.1 ст. 70 АПК РФ, що передбачає, що обставини, на кото-які посилається сторона в обгрунтування своїх вимог або заперечень, вважаються визнаними іншою стороною, якщо вони нею не заперечив, а також ст. 131 АПК РФ, які зобов'язують відповідача представити відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо пред'явлених до нього вимог по кожному доводу, що міститься в позовній заяві. Тобто Кодекс вимагає активного реагування вання сторін на аргументи одне одного, належного виконання процесуальних обов'язків.
Зміни, внесені до ст. ст. 18, 19, 20, 21 АПК РФ, спрямовані на подальше зміцнення принципів незалежності суддів і неупередженості правосуддя. Так, у ст. 18 АПК РФ не тільки вказується, що склад суду для розгляду конкретної справи формиру-ється в порядку, що виключає вплив на його формування осіб, зацікавлених в результаті судового розгляду, а й передбачати можливість використання для розподілу справ автоматизованої інформаційної системи.
Внесено уточнення в розуміння терміну "заміна судді" (ч. 5 ст. 18 АПК РФ). Порядок формування складу суду, заміни судді, а також підстави відводу судді поширюються і на випадки, коли до розгляду справ залучаються арбітражні засідателі.
Істотні зміни внесені до ст. 19 АПК РФ про залучення до розгляду справ арбітражних засідателів. Тепер вони можуть бути притягнуті до розгляду справи, якщо виникає необхідність використання спеціальних знань у сфері економіки, фінансів, управління або у зв'язку з особливою складністю справи. Також удосконалено порядок залучення арбітражних засідателів до рас-смотренію справи, що виключає вплив на формування складу з їх участю сторін спору, як це було до прийняття Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ. Названі зміни в повній мірі обумовлені практикою застосування інституту арбітражних засідателів арбітражними судами (1).
--------------------------------
(1) Див: Постанова Пленуму ВАС РФ від 10.11.2011 N 70 "Про деякі питання, пов'язані з участю арбітражних засідателів у здійсненні правосуддя".
На розвиток принципу незалежності спрямовані і положення АПК РФ про особливе думці судді (ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 167, ч. 9 ст. 303 ): передбачається можливість ознайомлення з особливою думкою судді осіб, що у справі, опублікування особливої ??думки судді - члена Президії ВАС РФ разом з постановою Президії ВАС РФ, прийнятого за результатами розгляду справи в порядку нагляду.
  2. Зміни, внесені в АПК РФ, чітко відображають тенденцію на подальше розширення компетенції арбітраж-них судів. При цьому акцент робиться на пріоритетність предметного критерію при визначенні підвідомчості справ арбітражних судах.
  Вже при прийнятті АПК РФ в 2002 р. предметний критерій підвідомчості був названий як визначального в ч. 1 ст. 27 АПК РФ, закріплений у ст. 33 АПК РФ, зі змісту яких випливає, що в певних випадках арбітражні суди розглядають і справи за участю фізичних осіб, які не мають статусу індивідуального підприємця.
  Ця тенденція зберігається і зараз. Федеральним законом від 19.07.2009 N 205-ФЗ до ведення арбітражних судів віднесено всі корпоративні спори, коло яких досить широко визначено в ст. 225.1 АПК РФ. При цьому суб'єктний склад цих спорів на визна-ня підвідомчості не впливає (ч. 2 ст. 33 АПК РФ).
  Таке регулювання представляється логічним і виправданим з позицій ефективності правосуддя, забезпечення однаковості судової практики, правової визначеності та стабільності цивільного обороту, зміцнення цивілізованих механізмів вирішення спорів у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності.
  На реалізацію таких же цілей спрямовані і зміни, внесені Законом від 27.07.2010 N 228-ФЗ у ст. 29 АПК РФ. Досі арбітражні суди могли розглядати справи про оскарження нормативних правових актів тільки у випадках, якщо федеральним законом вони були віднесені до ведення арбітражних судів. Таке регулювання викликало багато складнощів на практиці, породжувало невизначеність, створювало перешкоди для підприємців, обмежувало їх право на звернення до арбітражного суду, покликаний здійснювати правосуддя в сфері економіки.
  Зараз п. 1 ч. 1 ст. 29 АПК РФ у взаємозв'язку з ч. 2 цієї статті (у ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ) містить до-вільно широкий перелік сфер правового регулювання (оподаткування, валютне, митне регулювання, експортний контроль, антимонопольне регулювання, регулювання банківській, страховій, аудиторської, оцінної діяльності, ринку цінних паперів тощо), тісно пов'язаних з економікою, в яких виключно арбітражні суди уповноважені розглядати справи про оскарження нормативних правових актів незалежно від суб'єктного складу заявників.
  3. Подальший розвиток отримала в АПК РФ і диференціація судових процедур, початок якої було покладено при його прийнятті в 2002 р., у тому числі диференціація правил розгляду справ у різних судових інстанціях.
  Федеральним законом від 19.07.2009 N 205-ФЗ в АПК РФ включені положення, що встановлюють особливості розгляду корпоративному спорів (гл. 28.1), що передбачають правила розгляду групових позовів (гл. 28.2).
  Цим же Законом внесено зміни до порядку оскарження ухвал арбітражного суду (ст. 188), закріпивши послідовність подачі скарг: спочатку до суду апеляційної інстанції, потім - до суду касаційної інстанції.
  Така ж послідовність оскарження встановлена ??Федеральним законом від 27.07.2010 N 228-ФЗ щодо оскарження рішень (ст. 181). Крім того, змінено порядок оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення, який зв'язується з розміром адміністративного штрафу (ст. ст. 206, 211), рішень, прийнятих у порядку спрощеного виробництва (ст. 229). Враховуючи "малозначність" названих справ, оскарження рішень щодо них у касаційному порядку можливе лише у випадках нару-ня норм процесуального права, які є безумовними підставами для скасування рішення (ч. 4 ст. 288).
  Думається, що зазначені новели, що з'явилися в АПК РФ, сприятимуть ефективності правосуддя, скорочення строків судового розгляду, належної організації процесу. У ході обговорення даних пропозицій висловлювалися побоювання стосовно того, чи не порушують вони принцип диспозитивності, оскільки позбавляють сторону за своїм розсудом вибирати той порядок оскарження, який йому зручний.
  На цей рахунок видається доречним послатися на класику процесуального права. В.А. Рязановский ще в 1920 р. писав, що го-сударство зацікавлене в організації процесу, правосуддя не повинно бути підпорядковано інтересам окремих осіб. "Власникові суб'єктів незалежно єктивні цивільного права належить автономія в розпорядженні своїм правом до процесу, але якщо він звернувся до суду, то і повинен рахуватися з організацією процесу, створеної державою не тільки в його особистих інтересах, а насамперед в інтересах цілого, в інтересах усього держави .... Таким чином від розсуду суб'єкта права залежить, звернутися чи ні до суду, далі вже справа держави організувати процес найбільш доцільно для охорони правопорядку "(1).
  --------------------------------
  (1) Рязановский В.А. Єдність процесу: Учеб. посібник. М.: Городець, 2005. С. 59.
  Ця тенденція чітко простежується в змінах, які внесені в АПК РФ останнім часом.
  4. Розширення гарантій судового захисту прав громадян і організацій.
  Федеральним законом від 30.04.2010 N 69-ФЗ, предусмотревшая можливість звернення до арбітражного суду з заявою про при-судженні компенсації за порушення права на судочинство в розумний строк і права на виконання судового акта в розумний строк (ст. ст. 4, 34, гл. 27.1, ст. ст. 292, 304 АПК РФ), встановлено додаткові гарантії судового захисту прав громадян і організацій.
  Цим же Законом в АПК РФ введено поняття "розумний строк", критерії визначення якого слід розглядати в якості таких процесуальних гарантій (ст. 6.1). Передбачена також можливість звернення до голови суду із заявою про прискорення розгляду справи, якщо термін його розгляду надмірно затягується. Визначено порядок і наслідки розгляду такої заяви (ч. ч. 6 і 7 ст. 6.1).
  Гарантією судового захисту є і встановлення відповідальності за невиконання судового акта арбітражного суду органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами (ст. 332 в ред. Федерального закону від 27.07.2010 N 228-ФЗ), тоді як раніше в цій статті мова йшла лише про відповідальність банків і інших кредитних організацій.
  5. Вдосконалення положень АПК РФ про процесуальні строки, їх оптимізація.
  Поряд із введенням компенсаційного механізму захисту прав, порушених в результаті тривалого судового розгляду або тривалого виконання судового акта, в АПК РФ передбачена можливість продовження строків розгляду справи за рішенням голови суду у зв'язку з особливою складністю справи, зі значним числом учасників арбітражного процесу (ст. ст . 152, 267, 285 та ін.)
  З метою забезпечення гарантій судового захисту змінено порядок обчислення строків розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій (ст. ст. 267, 285), а також порядок обчислення строків подання апеляційної та касаційної скарг, пропущених з причин, не залежних від особи, яка подає скаргу (ст. ст. 259, 276).
  6. Широке впровадження в арбітражний процес електронних технологій, використання мережі Інтернет.
  В АПК РФ вперше в російському процесуальному законодавстві з'явилися положення, що регулюють можливість подачі докумен-тів в електронному вигляді, участь у судовому засіданні з використанням відеоконференц-зв'язку (ст. 153.1), розміщення інформації про рух справи на сайті арбітражного суду в мережі Інтернет, а також обов'язкове протоколювання з використанням засобів аудіозапису (ст. 155).
  По суті, мова йде про так званому електронному правосудді в арбітражному суді, що ставить його на якісно інший уро-вень.
  Такі найбільш принципові й істотні новели АПК РФ, що відображають основні тенденції у вдосконаленні та розвитку арбітражного процесуального законодавства і практики його застосування.
  На основі практики застосування положень АПК РФ підготовлений і справжній Коментар.
  У ньому наводяться правові позиції передусім Вищого Арбітражного Суду РФ, сформульовані в постановах Пленуму і постановах Президії ВАС РФ, прийнятих за результатами розгляду конкретних справ у порядку нагляду, а також у рішеннях Конституційного Суду РФ, Європейського суду з прав людини, які ілюструють законодавчі положення , визначають їх розуміння і застосування.
  Особливістю даного Коментаря є те, що він написаний фахівцями Вищого Арбітражного Суду РФ, які участ-вовали в розробці відповідних законоположень, а також у підготовці проектів постанов Пленуму ВАС РФ з питань застосування АПК РФ, інших законодавчих актів, у підготовці оглядів судової практики, виробленні правових позицій.
  У зв'язку з цим бачення авторами Коментаря конкретних положень АПК РФ через призму судової практики повинно представ-лять інтерес для читачів.
  Т.К.Андреева,
  заступник Голови
  Вищого Арбітражного Суду РФ,
  кандидат юридичних наук,
  заслужений юрист РФ
  24 липня 2002 N 95-ФЗ 
загрузка...
 Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "АРБІТРАЖНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС: 10 РОКІВ застосувала-НИЯ"
  1.  П. В. Крашенинников. Коментар до Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, 2009

  2.  ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ
      процесуальний кодекс РФ ВВС - Відомості Верховної Ради, Відомості З'їзду народних депутатів і Верховної Ради (СРСР, РРФСР, РФ) ЦК - Цивільний кодекс РФ ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс РРФСР КЗпП - Кодекс законів про працю РФ СК - Сімейний кодекс РФ СЗ РФ - Відомості законодавства РФ ДВК - Кримінально-виконавчий кодекс РФ КК - Кримінальний кодекс РФ КПК -
  3.  Стаття 118. Продовження процесуальних строків
      арбітражного суду про відмову у продовженні призначеного ним процесуального строку може бути оскаржено в силу прямої вказівки закону (ч. 2 ст. 118 АПК РФ). Визначення про продовження процесуального строку, призначеного арбітражним судом, не
  4.  Стаття 61. Провадження з перегляду визначень арбітражного суду, винесених за підсумками розгляду розбіжностей у справі про банкрутство
      арбітражного суду, винесені за результатами розгляду арбітражним судом заяв, клопотань та скарг в порядку, встановленому статтями 50, 71 і 100 цього Закону, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями, передбаченими цією статтею. 2. Визначення, що встановлюють розмір вимог
  5.  СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
      процесуальний кодекс РРФСР АПК РФ - Арбітражний процесуальний кодекс РФ КЗпП РФ - Кодекс законів про працю РФ КК РФ - Кримінальний кодекс РФ ТУЖД РФ - Транспортний статут залізниць РФ УВВТСССР - Статут внутрішнього водного
  6.  СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
      процесуальний кодекс РФ БВС - Бюлетень Верховного Суду (СРСР, РРФСР, РФ) БК - Бюджетний кодекс РФ БНА - Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств (СРСР, РРФСР, РФ), Бюлетень актів федеральних органів виконавчої влади ВВАС - Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ ВВС - Відомості З'їзду народних депутатів і Верховної Ради (СРСР, РРФСР, РФ) ВК - Повітряний кодекс РФ ГК
  7.  Стаття 46. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів та інтересів боржника
      арбітражний суд крім заходів, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, має право заборонити здійснювати без згоди арбітражного керуючого угоди, не передбачені пунктом 2 статті 64 цього Закону. 3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів та інтересів боржника діють до дати винесення арбітражним судом ухвали про введення спостереження, про
  8.  52. Арбітражний процес
      арбітражного процесуального права. Ознаки арбітражного процесу: 1) одним з його суб'єктів обов'язково є арбітражний суд; 2) дії, які відбуваються судом і учасниками процесу, суть юридичні, арбітражні процесуальні дії; 3) предметом, об'єктом арбітражного процесу є справи, підвідомчі арбітражним судам. Процесуальні дії, що здійснюються
  9.  Т.К. Андрєєва. Арбітражний процесуальний кодекс російської федерації з постатейними матеріалами судової практики і коментарями, 2013

  10.  СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
      процесуальний кодекс РФ БВС - Бюлетень Верховного Суду (СРСР, РРФСР, РФ) БК - Бюджетний кодекс РФ БНА - Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР (РФ); Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади (з 1997 р.) ВВАС - Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ ВВС - Відомості З'їзду народних депутатів і Верховної Ради (СРСР, РРФСР, РФ) ВБР - Вісник
  11.  Стаття 110. Призупинення процесуальних строків
      процесуальні дії, то повинні бути припинені і неистекшему процесуальні строки, в тому числі і ті терміни, які були судом продовжені або відновлені відповідно до ст. 111 і 112 ЦПК. 2. Застосовуючи положення ч. 2 коментованої статті, необхідно враховувати, що процесуальна дія після поновлення перебігу процесуального строку повинно або може бути скоєно протягом тієї
  12.  ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ
      процесуальний кодекс РРФСР; ОГЗ - Основи цивільного законодавства Союзу СРСР і республік (1992
  13.  Стаття 32. Порядок розгляду справ про банкрутство
      арбітражним судом за правилами, передбаченими Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями, встановленими цим Законом. 2. Особливості розгляду справ про банкрутство, встановлені цією главою, застосовуються, якщо інше не передбачено іншими главами справжнього Федерального
  14.  Стаття 20.1. Організація і проведення теоретичного іспиту, стажування в якості помічника арбітражного керуючого
      арбітражних керуючих здійснюються комісією, склад якої затверджується органом з контролю (нагляду). До складу комісії з прийому теоретичного іспиту включаються представники освітньої установи та органу з контролю (нагляду). За поданням національного об'єднання саморегулівних організацій арбітражних керуючих до складу комісії також включається представник
  15.  Федеральні арбітражні суди округів
      арбітражний суд Волго-Вятського округу ФАС ВСО - Федеральний арбітражний суд Східно-Сибірського округу ФАС ДВО - Федеральний арбітражний суд Далекосхідного округу ФАС ЗСО - Федеральний арбітражний суд Західно-Сибірського округу ФАС МО - Федеральний арбітражний суд Московського округу ФАС ПО - Федеральний арбітражний суд Поволзької округу ФАС СЗО - Федеральний арбітражний суд
  16.  Стаття 50. Підготовка справи про банкрутство до судового розгляду
      арбітражного суду в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями, встановленими цим Законом. 2. При підготовці справи до судового розгляду арбітражний суд розглядає заяви, скарги і клопотання осіб, що у справі про банкрутство, встановлює обгрунтованість вимог кредиторів у порядку, визначеному
  17.  Стаття 181. Оскарження рішення арбітражного суду
      арбітражного суду може бути оскаржене до арбітражного суду апеляційної інстанції. Апеляційною інстанцією є арбітражні апеляційні суди, які перевіряють законність і обгрунтованість судових актів арбітражних судів суб'єктів РФ, прийнятих ними в першій інстанції. Відповідно до Федеральним конституційним законом "Про арбітражних судах Російській Федерації" діє 20 арбітражних
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка