загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності


Поняття та загальна характеристика договору. За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк (ч. 1 ст. 1112 ЦК України).
Істотними умовами договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності є: предмет
договору, строк створення об'єкта права інтелектуальної власності, способи та умови його використання, ціна. Умови договору, що обмежують право творця на створення інших об'єктів права інтелектуальної власності в майбутньому, є нікчемними.
Предметом договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності є твори літератури, науки, мистецтва та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Залежно від предмета розрізняють такі види договорів про створення за замовленням та використання: літературних, музичних, аудіовізуальних творів, творів архітектури та образотворчого мистецтва тощо.
Особливістю договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності є відсутність об'єкта договору на момент його укладання. Твір літератури, науки, мистецтва або інший об'єкт права інтелектуальної власності створюється автором за замовленням іншої сторони.
У зв'язку з цим, часто виникає проблема розмежування цього договору з договором підряду. Близькі за своєю юридичною природою, названі договори різняться за предметом та розподілом прав сторін. Так, предметом договору підряду є результат звичайної, не-творчої роботи, в той час як договору замовлення - твір або інший об'єкт права інтелектуальної власності. У результаті виконання договору підряду замовник набуває повного обсягу прав на створений підрядником предмет, в той час як у автора створеного твору залишаються особисті немайнові права на нього.
Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності слід відрізняти і від трудового договору, укладеного між автором та роботодавцем. В останньому випадку створення твору входить до кола трудових обов'язків автора, що зумовлює відповідний розподіл прав на створений об'єкт права інтелектуальної власності. Так, відповідно до ст. 429 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать праців-никові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом., окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник. Майнові права інтелектуальної
власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Права та обов'язки сторін договору про створення за замовленням та використання об'єкта права інтелектуальної власності. Чинне законодавство України у сфері інтелектуальної власності не регламентує змісту договорів даного роду, роблячи його прерогативою сторін. Враховуючи викладене, а також значну кількість видів такого роду правочинів, їх взаємність (обов'язки однієї сторони відповідають правам іншої), наведемо приблизний перелік обов'язків творця та замовника, вироблений практикою.
Творець має такі основні обов'язки:
1) створити особисто визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності;
2) у встановлений строк передати створений об'єкт замовнику;
3) змінити твір, відповідно до зауважень замовника, висунутих при його прийнятті;
4) брати участь у підготовці твору до використання;
5) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором передбачена передача виключних прав автора.
Замовник зобов'язаний:
1) прийняти створений відповідно до умов договору об'єкт права інтелектуальної власності;
2) використовувати твір чи інший об'єкт права інтелектуальної власності протягом встановленого строку та відповідно до умов договору, не порушуючи при цьому особистих немай-нових прав автора;
3) сплатити автору визначену договором винагороду;
4) не передавати право на використання твору третім особам, якщо договором не передбачено інше.
Зі змістом договору про створення за замовленням та використання об'єкта права інтелектуальної власності тісно пов'язана проблема розподілу між творцем та замовником права інтелектуальної власності на створений об'єкт. Відповідно до ч. 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності становлять особисті
немайнові (право авторства, право на авторське ім'я тощо) та майнові права інтелектуальної власності (виключне право на використання твору). Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта (у випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові). Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
З наведеного вище загального принципу розподілу права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, є винятки. Так, при створенні за замовленням твору образотворчого мистецтва (картини, скульптури, гравюри тощо) майнові права інтелектуальної власності на твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором (ч. З ст. 1112 ЦК України).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності"
  1. § 1. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
    договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання
  2. Які особливості ліцензійного договору?
    договір; - договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; - договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; - інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. За зазначеними договорами ми й розглянемо особливості ліцензійного договору. За ліцензійним договором сторона, що володіє виключним
  3. § 1. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
    договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності є двосторонніми (правами та обов'язками наділені обидві
  4. § 5. Здійснення права інтелектуальної власності
    договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкту в певній обмеженій сфері. Це називається "ліцензія на використання об'єкта права
  5. § 1. Договір купівлі-продажу
    договір про продаж майна, шо перебуває у державній власності, з Фондом державного майна України. Умови договорів купівлі-продажу не повинні суперечити цілям юридичної особи, які зазначаються в її установчих документах. 5. Покупець приймає або зобов'язується прийняти придбане майно, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
  6. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    договір довгострокового страхування життя - це договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом
  7. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    договір органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку-орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. У разі порушення такої форми чи способу нотаріус несе встановлену законом відповідальність за порушення порядку чи строків надання податкової звітності. 170.1.6. Суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з
  8. § 4. Право на науково-технічну інформацію
    договір на його передачу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Харків, 1994. - С. 9. Виходячи з наведеного, інформацію можна визначити як певну суму знань про той чи інший об'єкт, які можна використати в доцільній діяльності людини. Отже, науково-технічна інформація - це сума знань, що стосується розвитку науки, техніки та виробництва. Зміст права на науково-технічну інформацію. Відповідно
  9. § 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
    договір з автором (ст. 427 ЦК). Суб'єктом права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, за певних умов може бути також юридична або фізична особа, де або в якої працює той, хто створив цей об'єкт. Цій ситуації спеціально присвячена ст. 429 ЦК, котра розрізняє 2 випадки: 1) визначення суб'єктів особистих немайнових прав; 2) визначення
  10. § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
    договір (ст. 184 ГК), організаційно - господарський договір (ст.186 ГК), спільне виробництво та реалізація суб'єктами господарювання продукції, виконання робіт, надання послуг тощо. Проте, об'єктивно у сфері регулювання економіки виникають й інші відносини, що не є господарськими і відповідно не регулюються ГК. Такими, відповідно, до ст. 4 ГК є: ­ майнові та особисті немайнові відносини, що
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка