|
. Раніше твір декоративно-прикладного мистецтва заінтересована особа могла використати без договору з його автором, якщо твір був уже опублікований, але з виплатою авторської винагороди. Чинний Закон України "Про авторське право і суміжні права" не передбачає позадоговірного використання твору декоративно-прикладного мистецтва, тому такий твір в усіх випадках може бути використаний тільки на підставі договору з автором.
За договором про використання твору декоративно-прикладного мистецтва автор зобов'язується передати або створити і передати твір декоративно-прикладного мистецтва промисловому підприємству, яке зобов'язується виплатити авторові обумовлену договором винагороду і випустити твір у світ на промисловій основі.
Об'єктом зазначеного договору є твори декоративно-прикладного мистецтва. Бажано, щоб твір не був ще опублікований, але закон такої вимоги не містить. Зрозуміло, неопублікований твір, використаний на промисловій основі, матиме більший попит на ринку, тому користувачі-підприємці можуть включити до договору умову про те, що твір декоративно-прикладного мистецтва має бути неопублікований.
Відповідно до ст. 432 нового ЦК України майнові права на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Законодавство не визначає, що слід розуміти під творами декоративно-прикладного мистецтва. Є лише приблизний перелік таких творів, які можуть бути об'єктом зазначеного договору1.
У зазначеному додатку "Мінімальні ставки авторської винагороди за відтворення творів образотворчого мистецтва і тиражування в промисловості творів декоративно-прикладного мистецтва і порядок їх застосування" наведено понад 20 різних творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, які можуть бути використані на промисловій основі. До них належать: скульптура, живопис (відтворення), графіка (тиражування естампів), твори живопису, графіки, скульптури, художньої фотографії, декоративно-прикладного мистецтва, що використовуються як елементи оформлення промислової продукції (спортивних, кондитерських та інших промислових виробів, скриньок, коробок, сумок, футлярів, пакетів, упаковок, обкладинок, етикеток, поштових марок, флаковні тощо); твори з кераміки; твори з дерева, рогу, кістки, каміння; твори зі скла, металу, пластмас; твори декоративного ткацтва; твори ручного та машинного в'язання; килими й килимові вироби; вироби з вишивкою, плетіння із бісеру; текстильна галантерея; іграшки; предмети-прикраси, в тому числі ювелірні вироби з дорогоцінного металу і недорогоцінного; моделювання одягу і взуття (за наявності характерних особливостей, які дають підставу для віднесення їх до творів декоративно-прикладного мистецтва); меблі, шпалери; церата, плівка; плитка керамічна.
Це, зокрема, твори утилітарного, сувенірного або декоративного призначення, які мають оригінальні художньо-естетичні властивості: художні вироби побутового призначення, що задовольняють практичні потреби, а також є прикрасою середовища і людини. До цієї категорії належать серветки, килими, хустки, взуття; вироби зі шкіри, кістки, пластмас; іграшки, значки, сувеніри; вироби зі скла, фарфору, металу; ювелірні та галантерейні вироби тощо.
|
- 2.4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). 2.5. Інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності Перелік наведених вище договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності не є вичерпним. Теорії та практиці цивільного права відомі й інші види договорів у цій сфері: видавничий, постановочний,
- § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); б) факт позадоговірного використання твору, коли не потрібна згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди (ст. 19 Закону про авторське право); в) неправомірне використання твору. З наведених підстав виникнення права на авторську винагороду випливає висновок, що право на одержання винагороди
- Майнові права автора чи іншої особи, яка має авторське право
договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); 5 б) факт позадоговірного використання твору, коли не потрібна згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди (ст. 21 Закону про авторське право); в) неправомірне використання твору. З наведених підстав виникнення права на авторську винагороду випливає висновок, що право на одержання винагороди
- § 3. Види та зміст авторських договорів
договір; договір про депонування рукопису твору; постановочний договір; сценарний договір; договір художнього замовлення; договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва. Видавничі договори у свою чергу поділяються на: видавничий договір на літературні твори; видавничий договір на твори образотворчого мистецтва; видавничий договір на музичні
- Сторони договору.
договір про використання твору, тоді як із штатним художником такого договору укладати не потрібно, оскільки відносини між ним і підприємством регулюються трудовим договором. Якщо твір декоративно-прикладного мистецтва створив штатний художник, а потім цей твір передано на інші підприємства для використання, то з його автором має бути укладений відповідний договір, оскільки для інших
- Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,- караються штрафом від двохсот до тисячі
- Договір художнього замовлення
договір консенсуальний, двосторонній та сплатний. Зазначений договір використовується для регулювання відносин автора і замовника досить широко, оскільки часто виникає необхідність створити твір образотворчого мистецтва саме на замовлення. Як правило, ініціатива укладення цього договору виходить не від автора, а від замовника, бо саме в нього виникає потреба у створенні певного твору. Мета
- § 3. Договір будівельного підряду
договір підряду в капітальному будівництві. Крім того, діють різні будівельні норми і правила (Див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1 -1-2000, затв. наказом Державного комі і е ту будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. № 174). Вищим арбітражним а,удом України 20 листопада 1992 р. було видано лист Л1> 01-8/1386 Про деякі питання
- § 1. Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інші договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання
- Який зміст суб'єктивного авторського права?
договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); - факт позадоговірного використання твору, коли не вимагається згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди; - неправомірне використання твору. Винагорода, одержана автором чи іншою особою, яка авторське право, є, по суті, винагородою за працю, вкладену у створення твору. Вона може здійснюватися у вигляді
|