|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Права та обов'язки сторін за договором художнього замовлення
|
|
. Автор передусім зобов'язаний створити і передати замовникові твір образотворчого мистецтва. Він виконує твір за два етапи. Спочатку він має виконати ескіз майбутнього твору, узгодити його із замовником і лише на основі узгодженого ескізу виконувати сам твір. Автор за власною ініціативою може зробити кілька ескізів на вибір замовникові. Проте оплаті підлягає лише один ескіз.
Прийнято вважати ескіз схваленим, якщо протягом 15 днів від дня його передачі замовникові від нього не надійшло заперечень. Сама робота вважається прийнятою, якщо протягом ЗО днів від дня її передачі від замовника не надійде письмова мотивована відмова у прийнятті роботи. Замовник може також запропонувати авторові доопрацювати твір у бажаному аспекті, але він має чітко сформулювати свої побажання.
Твір може бути відхилений внаслідок творчої невдачі автора, в такому разі виплачений авторові аванс не підлягає поверненню, і сама виконана робота повертається авторові.
Як уже зазначалося, замовник зобов'язаний прийняти твір, якщо він виконаний відповідно до умов договору, і оплатити його вартість. Після цього твір переходить у власність замовника, який має право розпорядитися ним на свій розсуд, проте з додержанням законодавства про авторське право. Всі підготовчі матеріали (ескізи, етюди тощо), зроблені автором у процесі роботи над твором, є його власністю, якщо сторони не домовилися про інше.
Замовник має право розірвати договір художнього замовлення в таких випадках:
- автор в обумовлений договором строк не передав твір замовникові;
- твір не відповідає умовам договору;
- автор відмовляється внести зміни чи виправлення, запропоновані замовником у межах договору;
- автор не додержувався умови про особисте виконання роботи або суд довів недобросовісність виконання автором обумовленої роботи.
Якщо роботу не завершено не з вини автора, то замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи. Розмір плати в такому разі визначається з урахуванням розміру обумовленої винагороди за роботу в цілому і відсотка виконаної частини.
Досить часто твори образотворчого мистецтва виконуються на замовлення громадян. У такому разі право власності на твір переходить замовнику-грома-дянину, проте за автором зберігаються його авторські права. Стаття 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права" проголошує: "Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому виражено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки"1.
З цієї статті випливає, що автор твору образотворчого мистецтва, право власності на матеріальний об'єкт якого належить іншій особі, зберігає за собою всі авторські права, у тому числі право на відтворення і розповсюдження. Безумовно, така норма досить істотно обмежує права власника матеріального об'єкта твору. Так, наприклад, на замовлення громадянина було виготовлено надгробний пам'ятник, який є оригінальним і цінним витвором високого художнього рівня. Автор цього твору вирішив його відтворити чи то в мініатюрах, чи то в листівках і розмножити. Власник пам'ятника не може цьому заперечувати. Але з огляду на ті чи інші міркування власник матеріального об'єкта твору може цього не бажати, більше того, це може завдати йому певної матеріальної чи моральної шкоди. Проте автор твору не відповідатиме у такому разі перед замовником, оскільки діяв у межах закону. Очевидно, законодавство в цій частині варто було б удосконалити.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Права та обов'язки сторін за договором художнього замовлення" |
- § 5. Зміна зобов'язань.
Заміна осіб у зобов'язанні
Загальним принципом трансформації зобов'язань є згода на це всіх учасників зобов'язання. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускаються за винятком випадків, передбачених законом (ст. 525 ЦК). Одним з найбільш поширених випадків зміни зобов'язання, спеціально передбачених у ЦК, є заміна його суб'єктів. Це може бути заміна кредитора або
- § 3. Види та зміст авторських договорів
Найпоширенішими є авторські договори про використання творів. До них належать: видавничий договір; договір про депонування рукопису твору; постановочний договір; сценарний договір; договір художнього замовлення; договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва. Видавничі договори у свою чергу поділяються на: видавничий договір на літературні
- Сценарний договір
Сценарний договір - це договір, за яким автор передає або зобов'язується створити і передати кіно-, теле- або організації радіомовлення сценарій для фільму або телерадіопередачі в обумовлений стропами строк, а студія зобов'язується сплати авторові обумовлену договором винагороду. Постанова Кабінету Міністрів України "Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури
- § 1. Договір купівлі-продажу
Відносини купівлі-продажу в широкому розумінні регулюються гл. 54 ЦК. (інституту традиційної купівлі-продажу присвячені §§ 1-2 'зазначеної глави), Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), а також іншими нормативними актами різної юридичної сили залеж.- но від особливостей предмета договору (правочини із земельними ділянками -
- § 2. Договір побутового підряду
Різновиду договору підряду до! опору побутового підряду присвячені § 2 ід. 61 ЦК, а також Закон "Про захист прав споживачів". Також частково відносини побутового підряду врегульовано нормативно-правовими актами, присвяченими наданню побутових послуг- зокрема. Правилами побутового обслуговування населення; приклади побутових послуг наводяться у Переліку послуг, що належать до побутових і
- § 3. Поняття та види організаційно - правових форм підприємства
Домінуюче місце серед суб'єктів господарювання належить підприємствам. Це зумовлено особливими економічними і соціальними функціями підприємства в економічній системі, а саме функціями товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства як суб'єкта господарювання є центральною частиною системи господарського права України,
- § 4. Поняття і підстави припинення господарських зобов'язань
Припинення зобов'язання - погашення прав та обов'язків сторін, що складають його зміст. Основною підставою припинення зобов'язання є його виконання. Виконання зобов'язання - це вчинення боржником саме тих дій, які встановлені договором, чи законом, тобто передати річ, виконати роботу, надати послуги, відшкодувати шкоду тощо. Господарське зобов'язання припиняється за таких підстав:
- § 1. Поняття, ознаки і функції господарського договору
Господарський договір в умовах ринкової економіки є основним засобом організації відносин між суб'єктами господарювання та важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому. Він є однією із найбільш поширеніших підстав виникнення договірних господарських зобов'язань як гнучкий правовий регулятор дає змогу враховувати специфіку окремого господарського зв'язку та
- § 2. Зміст господарського договору
Зміст господарського договору полягає у поєднанні двох ознак: економічної і юридичної. Економічна ознака в даному випадку означає, що господарський договір завжди має матеріальний зміст, забезпечує виробничі потреби суб'єктів господарювання і юридична ознака - коли господарські виробничі зв'язки опосередковуються договором і набувають форми договірного правовідношення, яке надає їм визначеності
- Який зміст договору поставки?
Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з постачання продукцією і товарами є договір поставки. Договір поставки - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. За договором поставки продавець (постачальник), що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлені строки (строк), товари у власність покупця для використання його
|