Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

§ 2. Договір прокату


Поняття та характеристика договору прокату. Досить поширеними є випадки, коли особа з тих чи інших обставин чи міркувань не в змозі придбати для користування певну необхідну річ побутового призначення. Так, наприклад, для святкування весілля необхідно придбати весільний одяг та значну кількість різноманітного посуду. Все це буде використовуватися і стане в нагоді лише протягом одного дня, тому купувати його немає сенсу. Зазначене майно можна отримати в прокат, уклавши відповідний договір.
Договір прокату є різновидом договору найму (оренди). Йому присвячені ст. 787-791 ЦК України. Але, крім цього, правовідносини прокату врегульовуються законами України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р., "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р., "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р., "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 p., Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313, Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та громадського вжитку, затвердженим наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 р. № 46 (далі - Порядок) тощо. Зазначені нормативні акти визначають єдиний механізм і єдині на території України умови та вимоги видачі, користування і повернення предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, які є власністю суб'єктів підприємницької діяльності й перебувають на території України.
Договір прокату - це правочин, за яким одна особа (наймода-вець), яка здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ іншій особі (наймачеві) у користування за плату на певний строк.
Прокат є короткостроковим наймом майна. Як і інші види договорів найму, договір прокату є відплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім.
Крім того, ч. 2 ст. 787 ЦК України визначає договір прокату як договір приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються однією стороною (наймодавцем) і він може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони (наймача) до запропонованого договору в цілому. Водночас визначені наймодавцем типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. '
Договір прокату є публічним договором (ч. З ст. 787 ЦК України), тобто наймодавець зобов'язаний укладати договір прокату з
кожним, хто до нього звернеться з метою задоволення власних потреб.
Сторонами в договорі прокату виступають наймодавець і наймач.
Наймодавець - особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, що пов'язана з передачею речей у найм. Підприємницькою слід вважати таку діяльність суб'єкта, яка здійснюється систематично. Разовий правочин про передачу в найм рухомого майна не буде регулюватися нормами про прокат. Це можуть бути відносини позички чи найму (оренди).
За цивільним законодавством наймодавцями можуть виступати як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи. Найчастіше підприємницьку діяльність з передачі рухомих речей у тимчасове користування здійснюють спеціальні організації, на які покладено широке коло обов'язків з обслуговування споживачів. Нині на території України сформована мережа підрозділів для здійснення прокатної діяльності: пунктів (підприємств, організацій) прокату, будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів тощо.
Наймач - сторона (фізична або юридична особа) за договором прокату, яка отримує рухому річ у користування за плату на певний строк.
Оскільки метою даного договору є задоволення споживчих потреб наймачів, шляхом передачі їм рухомих речей у тимчасове оп-латне користування, їх правове становище характеризується суттєвими особливостями. Так, наймач не вправі здавати отримані в користування за договором прокату речі у піднайм. Він не набуває у зв'язку з цим переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем, а також не має права надавати ці речі в безоплатне користування, заставу тощо.
Вимоги до предмета даного договору встановлені ст. 788 ЦК України. Це може бути лише рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Здебільшого це речі, які використовуються у споживчих цілях: холодильники, пральні машини, радіо- і телеапаратура, спортивне знаряддя, музичні інструменти тощо. Водночас предметом прокату можуть бути й інші речі, які використовуються для виробничих потреб, якщо про це
домовилися сторони. Наприклад, прилади і деякі види устаткування, що використовуються, зокрема науково-дослідними організаціями, невеликими підприємствами, будівельними й іншими організаціями. Як правило, це дорога техніка, купувати яку не вигідно, тому що потреба в ній може виникати у різних організацій чи фізичних осіб-підприємців на порівняно нетривалий строк.
Предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.
Предметом договору прокату не можуть бути хоч і рухомі речі, але ті, відносно яких ЦК України містить окремі правила передачі їх у користування (наприклад, транспортні засоби (ст. 798-805)).
Крім того, предметом договору прокату можуть бути тільки індивідуально-визначені, неспоживні речі, оскільки отримане наймачем у прокат майно підлягає поверненню. За цією ознакою даний договір відрізняється від договору позики, за яким позичальник набуває майно у власність і зобов'язаний повернути позичкодавцю таку ж кількість речей того ж роду.
При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації, ознайомлює наймача з встановленим порядком користування річчю (майном), попереджає його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.
За договором прокату наймач одержує майно в тимчасове користування за плату. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця (ст. 789 ЦК України). Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що обумовлюється договором. За встановленими правилами, при оформленні предметів прокату на термін до ЗО діб наймач вносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць - при видачі предмета прокату, а за кожний наступний - не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобо-в'язанні) (п. 3.1 Порядку).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 2. Договір прокату"
  1. § 3. Договір прокату
    договір прокату для іаймача може бути як підприємницькім, якщо укладається у зв'язку а здійсненням ним підприємницької діяльності, так і не бути таким. 2. Наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу [іухому річ. На відміну від класичного договору найму, предметом і кого є "майно", що включає в себе, окрім об'єктів матеріального віту - речей - і нематеріальні активи - майнові права
  2. Які особливості договору прокату?
    договір прокату. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Предметом прокату можуть бути індивідуально визначені рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет прокату може використовуватися також для
  3. § 2. Види договорів
    договір позики вважається укладеним не з моменту, коли сторони домовилися про те, що гроші будуть передані в борг, а з моменту передачі їх позичальнику. Практичне значення такого поділу полягає в тому, що в кон- сенсуальних договорах спір про виконання обов'язків і відповідальність за їх невиконання може вирішуватися судовими органами вже після досягнення сторонами угоди, навіть якщо передання
  4. § 1. Договір найму (оренди)
    договір найму. Згідно зі ст. 767 ЦК най- модавець зобов'язаний передати наймачеві річ у користування у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, а також попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час
  5. Який зміст суб'єктивного авторського права?
    договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); - факт позадоговірного використання твору, коли не вимагається згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди; - неправомірне використання твору. Винагорода, одержана автором чи іншою особою, яка авторське право, є, по суті, винагородою за працю, вкладену у створення твору. Вона може здійснюватися у вигляді
  6. Що таке договір найму?
    договір найму вважається укладеним на невизначений строк. У цьому разі кожна зі сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально визначені
  7. Стаття 145. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації
    договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо). Таким чином, у зазначеному пункті законодавець встановив певні обмеження, якими мають користуватися платники податку для визначення строку корисного використання об' єкта необоротних активів для цілей оподаткування. 145.1.2. Необхідно враховувати, що визначення строків корисного використання об'єктів
  8. § 2. Система цивільно-правових договорів
    договірних відносин, що зумовлена особливостями конкретних майнових відносин, опосередкованих договорами. Наукову класифікацію договорів можна проводити за різними ознаками (критеріями) залежно від цілей, які при цьому ставляться. Класифікація договорів має сприяти глибшому з'ясуванню їх природи і змісту, виявленню властивих їм спільних рис та особливостей, дальшому вдосконаленню законодавства
  9. § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
    договір (ч. 2 ст. 151 ЦК). Поняття договору розкривається через поняття угоди (право-чину), бо договір є одним із видів угод. Відповідно до ст. 41 ЦК України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Договори - це дво- або багатосторонні угоди. Договором визнається угода двох чи більше осіб, яка спрямована на
  10. § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
    договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо); б) факт позадоговірного використання твору, коли не потрібна згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди (ст. 19 Закону про авторське право); в) неправомірне використання твору. З наведених підстав виникнення права на авторську винагороду випливає висновок, що право на одержання винагороди
© 2014-2022  yport.inf.ua