|
. Наймач і наймодавець за договором прокату за певними винятками мають
такі ж права та обов'язки, як і сторони інших договорів найму (оренди). Особливості даного договору щодо прав та обов'язків сторін закріплені в окремій нормі (ст. 791 ЦК України).
По-перше, наймач не має права на укладення договору піднайму. Метою договору прокату, як уже зазначалося, є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймача. Будь-яка передача предмета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату щодо цього предмета з даним наймачем і укладення нового договору прокату з іншою особою.
По-друге, наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. Останній не зобов'язаний враховувати факт користування річчю конкретним наймачем і вправі продати її будь-кому на загальних підставах, тобто на даний вид правовідносин не поширюється норма ч. 2 ст. 777 ЦК України. Водночас наймодавець має право за заявою наймача передати йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку - згідно з чинним законодавством (п. 4.3 Порядку).
По-третє, за загальним правилом, поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. У правовідносинах прокату як капітальний, так і поточний ремонт речі здійснюється наймодавцем за його рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
У разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний усунути недоліки на місці протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні, термін ремонту продовжується до десяти днів. За згодою наймача, наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною, або предметом іншої моделі (марки, типу). За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний (п. 4.2 Порядку).
Особливістю договору прокату є також те, що наймач має право відмовитися від нього та повернути річ наймодавцеві в будь-який
час. При цьому плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України).
|
- § 2. Види договорів
права, а інша - тільки обов'язки. Таким, наприклад, є договір позики, де у позикодавця є лише право вимагати повернення боргу, а у позичальника - тільки обов'язок виконати вказану вимогу. Взаємні (синалагматичні) договори завжди породжують права і обов'язки для кожного з учасників. Наприклад, за договором купівлі- продажу продавець зобов'язується передати продану річ, але має право вимагати
- § 1. Договір найму (оренди)
права. Характерною ознакою класичного договору найму є те, що законодавство не вказує, яке майно може бути предметом найму, і па які цілі воно може використовуватися. Це означає, що предметом найму може бути будь-яке майно, що відповідає вищенаведеним ознакам, не обмежене у цивільному обігу (наприклад, громадянин, який має вогнепальну мисливську зброю та відповідний дозвіл на її використання,
- Що таке договір найму?
права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. На відміну від договору купівлі-продажу майно передається не у власність, а на визначений строк. Коли строк найму не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. У цьому разі кожна зі сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один
- § 2. Система цивільно-правових договорів
права. - К.., 1992. - С. 140-143. одна сторона має лише суб'єктивні права, а друга - лише суб'єктивні обов'язки. Наприклад, за договором позики одна сторона (позикодавець) має право вимагати повернення переданих другій стороні (позичальникові) у власність грошей або речей, визначених родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку саму суму або рівну кількість
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав. Класифікація речей. Майно
права" в юридичній літературі вживається у різних значеннях. По-перше, про "об'єкт права" говорять як про елемент правовідносин, по-друге, - як про суспільні відносини, які в конкретних умовах підлягають правовому регулюванню. В даному випадку йтиметься про об'єкти цивільних прав як елементи цивільних правовідносин. Юридичні і фізичні особи вступають у цивільно-правові відносини з метою
- Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).
права, що передаються у найм; 3) особа, яка уповноважена за законом або договором на укладання договору найму певного майна (ст. 761 ЦК України). Щодо оренди окремих видів майна закон встановлює певні вимоги до осіб, які можуть бути орендодавцями, або чітко визначає їх коло. Так, відповідно до ст. 787 ЦК України наймодавцем за договором прокату може бути особа, яка здійснює підприємницьку
- § 3. Зміст цивільного правовідношення
права (законодавства). Юридичний зміст цивільного правовідношення - це права і обов'язки його суб'єктів (учасників). Оскільки ці права і обов'язки належать суб'єктам конкретних цивільних правовідносин, то нерідко їх іменують "суб'єктивними цивільними правами і обов'язками". Можна припустити, що достатньо традиційний термін "суб'єктивне право" вживається, швидше, для того, шоб наголосити на
- 5.2. Класифікація юридичних фактів
права класифікації юридичних фактів можливі за різними підставами. 1. Залежно від характеру наслідків, вони можуть бути поділені на: 1) такі, що встановлюють право. З їх існуванням пов'язане виникнення правовідносин; 2) такі, що змінюють право. Наявність цих фактів тягне зміну правовідносин, що вже існують; 3) такі, що припиняють або призупиняють право. Це такі обставини, наявність яких
- § 12. Опіка та піклування
права і виконувати обов'язки (ст. 55 ЦК). Разом з тим, крім загальних цілей опіки і піклування, закон визначає також спеціальні цілі стосовно 2 груп осіб, права й інтереси яких покликаний захищати інститут опіки і піклування, - неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Стосовно неповнолітніх дітей метою опіки і піклування є виховання неповнолітніх, які внаслідок смерті батьків, позбавлення
- § 3. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Наприклад, управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності,
|