| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Виборче право |
||
|
Основні напрямки наступного етапу виборчої реформи знайшли відображення у Положенні про вибори до Рад гміна 1990 р. (в ред. 1993-95 рр..), Органи територіального самоврядування. Законі про вибори Президента Польської Респуб-лики 1990 р. (із змінами 1993-1995 рр..), Положеннях про вибори до Сейму 1991 і 1993 рр.. (Із змінами 1995 р.), Положенні про вибори до Сенату ПР 1991 р. (із змінами 1994 р.). Конституцією та законодавством про вибори передбачаються всі-загальні, рівні, прямі вибори при таємному голосуванні. Чинним законодавством розширюється коло осіб, які користуються активним і пасивним виборчим правом. Правом обирати до рад гмін користуються громадяни, які досягли 18 років, а також не придбали польського громадянства, але й не є громадянами іншої держави, якщо вони проживають у Польщі не менше двох років (право виборів до рад гмін належить особам, які проживають на території діяльності відповідного ради). Активне виборче право на парламентських виборах, а також виборах Президента належить польським громадянам, що досягли 18-річного віку, та особам без громадянства, які проживають на території Польщі не менше п'яти років. Не мають виборчого права особи, позбавлені публічних прав компетентним рішенням суду; позбавлені виборчих прав рішенням Державного трибуналу; визнані судом повністю або частково недієздатними внаслідок психічної хвороби або недоумства. Пасивне виборче право належить особам, що володіють активним виборчим правом, досягли 18 років при виборах до рад гмін, 21 року - до Сейму та Сенату. Мала конституція і виборчі закони не допускають суміщення мандатів депутата Сейму з мандатом сенатора, а також членство в парламенті з повноваженнями судді Конституційного трибуналу. Державного трибуналу. Верховного суду, Голови національного банку. Уповноваженого з громадянськи / л правам. Голови Верховної палати контролю, посла, а також воєводи. Президентом Польщі може бути обраний будь польський громадянин, який досяг 35-річного віку і користується в повному обсязі активним виборчим правом. Вибори до рад гмін призначаються головою Ради міністрів, а вибори до Сейму та Сенату - Президентом. Вибори Президента призначаються розпорядженням Маршала Сейму. Для організації та проведення виборів створюються виборчі комісії. Вибори організовують і проводять державна виборча комісія (МВК), окружні (воєводські), територіальні (гміни, міста - при муніципальних виборах) та дільничні комісії. До складу ДВК входять судді Верховного суду. Конституційного трибуналу. Вищого адміністративного суду. Державна виборча комісія утворює окружні (воєводські) органи із суддів місцевих апеляційних судів, воєводських та районних судів за пропозицією міністра юстиції. Дільничні виборчі комісії формуються правлінням гміни з числа виборців. Для виборів до рад гмін створюються одномандатні (уніномінальние) в гмінах з числом жителів менше 40 тисяч і мно-гомандатние (поліномінальної) виборчі округи (5-10 мандатів в залежності від кількості жителів). До складу ради гміни залежно від чисельності жителів входять від 15 до 45 членів. При виборах Президента виборчим округом є воєводство. У Сенат обирається 100 сенаторів. Кожне воєводство (їх 49) посипає по два сенатори, лише від столичного Варшавського і Катовіцького воєводств обирається по три сенатори. У воєводствах формуються окружні виборчі комісії. У Сейм обирають 460 депутатів, 391 з яких балотуються по окружних виборчих списками у багатомандатних округах (від 3 до 17 мандатів), а 69 - по Всепольське списку кандидатів у депутати. Виборчі Округу визначаються додатком до положення про вибори до Сейму. Найважливішою гарантією здійснення загального виборчого права є встановлений законодавством порядок складання списків виборців. Реєстрація виборців у Польщі є державною; здійснюється, як правило, правлінням гміни. Скарги громадян на неправильності у списках розглядаються Войта, бурмистрами (президентами міст), а згодом і судовими органами. Право висування кандидатів до рад гмін, на пост Президента, в депутати Сейму і сенатори належить виборцям, партіям, політичним і громадським організаціям, які створюють в цих цілях виборчі комітети. Особливістю польського виборчого права є та обставина, що таке право висування кандидатів належить і національних меншин. При висуванні кандидатів закон допускає блокування партій, політичних і громадських організацій, які створюють з цією метою спільні виборчі комітети (виборчі коаліції). Щоб отримати право балотуватися, кандидату чи списку кандидатів вимагається зібрати встановлене законом кількість підписів виборців даного округу. Наприклад, претендент на пост Президента повинен підтвердити своє висунення 100 тисячами підписів; кандидат в сенатори - не менше, ніж 3 тисячами. Список кандидатів по окружному виборчому округу, що балотуються в Сейм, повинен отримати не менше 5 тисяч, а всепольський список кандидатів може висунути лише виборчий комітет, який зареєстрував окружні списки не менш, ніж у половині округів. Виборчі комітети організацій національних меншин мають право висувати всепольський список кандидатів у депутати Сейму без будь-яких додаткових умов. Голосування у Польщі - приватне. Дійсність виборів не ставиться в залежність від числа виборців, що беруть участь у голосуванні. Президент Польщі обирається за мажоритарною системою абсолютної більшості, тобто для обрань претенденту необхідно набрати більше половини дійсних голосів. Якщо жоден з кандидатів у першому турі не отримає таку більшість, то на 14 день після голосування проводиться другий тур, в якому беруть участь два кандидати, що набрали найбільше число голосів і не зняли своєї кандидатури. Для обрання в другому турі досить відносну більшість голосів. При виборах до рад гмін і парламент застосовуються змішані виборчі системи: пропорційна і мажори-тарна. При виборах до рад гмін утворюються одномандатні і багатомандатні округи. У одномандатному окрузі обраний-ним вважається кандидат, який одержав більшість голосів. Якщо два і більше кандидати набрали рівну кількість голосів, мандат передається жеребкуванням, що проводиться головою виборчої комісії в присутності членів комісії та дове-ренних осіб кандидатів. У багатомандатних округах голосування проводиться за партійними списками, і мандати розподіляються пропорційно числу голосів, отриманих кожною партією. Голосуючи за певний список, виборець ставить знак у бюлетені з правого боку навпроти імені одного з кандидатів цього списку, ніж виражає перевагу цій кандидатурі на отримання мандата (преференційне голосування). Розподіл мандатів відбувається з використанням дільників. Число дійсних голосів, відданих за списки, ділиться відповідно на 1; 4; 3; 5; 7; ... і далі в порядку послідовних непарних чисел до встановлення виборчого приватного, чиє порядкове число відповідає кількості мандатів у даному виборчому окрузі. Встановлення підсумків виборів в Сенат в двох-і трехмандатних округах здійснюється за мажоритарною системою відносної більшості голосів. Якщо два або більше кандидати набрали рівну кількість голосів, то обирається той з них, хто отримав підтримку більшості виборчих дільниць, а якщо і кількість ділянок рівне, то проводиться жеребкування головою воєводської виборчої комісії у присутності її членів та представників виборчих комітетів. Мандати депутата Сейму розподіляються на основі системи пропорційного представництва. Голосування відбувається за партійними списками. Розподіл мандатів між партіями та виборчими блоками здійснюється за системою д'Ондта, яка при розподілі місць заохочує більш великі партії і блоки (як при підведенні підсумків голосування по окружним, так і Всепольське списком). Мандати депутатів зі списку зареєстрованого партією чи партійної коаліцією, надаються насамперед тим кандидатам, які по черзі отримали найбільше число голосів (преференцій). Новий виборчий закон, положення про вибори до Сейму 1993 передбачають загороджувальний пункт при розподілі мандатів між партіями, виборчими коаліціями. Для досягнення представництва у Сеймі партія повинна набрати не менше 5 відсотків голосів усіх виборців, а партійна коаліція - не менше 8 відсотків (хоча на практиці коаліція може зареєструватися і як політична партія) при висуванні кандидатів по окружних виборчих списками. При висуванні кандидатів по Всепольське списку необхідно отримати підтримку не менше 7 відсотків виборців. На партії національних меншин це правило не поширюється. Це положення було введено, оскільки Сейм, обраний в 1991 р. мав надзвичайно строкатий партійний склад: у ньому були представлені 30 партій, причому 11 з них - всього лише одним депутатом. Новий закон про вибори до Сейму був проведений узгодженими зусиллями великих політичних партій і прийнятий після го-лосованія про довіру, в останній момент перед розпуском парламенту. У результаті встановлення загороджувального пункту представники лише восьми виборчих коаліцій і партій отримали місця в Сеймі. В умовах перехідного періоду, який переживає сьогодні Польща, необхідна не тільки сильна і дієва законо-давальний, а й виконавча влада. Цьому служать новели виборчого законодавства. Питання про дійсність виборів, а також про правильність обрання депутата, сенатора, президента, щодо кото-яких принесений протест, розглядає Верховний суд. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Виборче право " |
||
|
||