| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Конституційно-правове регулювання економічних, соціальних і духовно-культурних відносин |
||
|
Економічні відносини. До числа основоположних принципів діяльності республіки ч. 2 ст. 1 Конституції відносить серед іншого економічний розвиток на благо всього народу. Як встановлено в ст. 6 Конституції, в республіці визнаються і рівним чином захищаються державна і приватна власність, а згідно з ч. 2 ст. 26 власність, в тому числі право успадкування, гарантується законом. При цьому в регулюванні інституту власності застосовується сучасне розуміння відносин власності. У ч. 2 ст. 6 казахстанської Конституції прямо відтворено положення ч. 2 ст. 14 Основного закону для Німеччини 1949 р., який, у свою чергу, відтворила частину третю ст. 153 Веймарської конституції Німеччини 1919 р., предусмотревшая, що власність зобов'язує і користування нею повинно одночасно служити суспільному благу. Тому суб'єкти та об'єкти власності, обсяг і межі здійснення власниками своїх прав, гарантії їх захисту визначаються законом. Враховуючи перехідний етап розвитку, на якому знаходиться казахстанське суспільство, Конституція встановила в ч. 3 ст. 6, що земля та її надра, води, рослинний і тваринний світ, інші природні ресурси знаходяться у державній власності. Земля може перебувати у приватній власності на підставах, умовах і в межах, встановлених законом. Аналіз конституційних положень, включаючи згадана вище в п. 1 § 2 цієї глави зміст ч. 5 ст. 12 Конституції, дозволяє виділити наступні ключові моменти конституційно-правового регулювання інституту власності: - проголошення і рівну юридичну захист усіх форм власності; - виняткову державну власність на природні ресурси , крім землі. Що стосується землі, то Конституція допускає можливість переходу частини її в приватну власність під жорстким державним контролем; - користування власністю в інтересах не тільки власника, а й суспільства, з чого випливає неприпустимість використання власності всупереч інтересам суспільства ; - встановлення меж прав власника, якими є права і свободи інших осіб, конституційний лад і громадська моральність. Таке регулювання відносин власності дозволяє наповнити реальним змістом конституційний принцип соціальної держави. У зв'язку з цим слід нагадати, що Конституція, проголошуючи свободу підприємницької діяльності, передбачає регулювання і обмеження законом монополістичної діяльності і забороняє недобросовісну конкуренцію. Господарська діяльність і підприємництво регулюються Законом "Про свободу господарської діяльності та розвитку підприємництва в Казахській РСР" 1990 г. і Законом "Про захист і підтримку приватного підприємництва" 1992 р. зі подальшим їх зміною Указом Президента Республіки Казахстан від 1995 Законодавство передбачає відмову від прямого втручання держави у приватну підприємницьку діяльність при регулюванні форм і способів захисту приватного підприємництва та його підтримки, декларує максимальну свободу для приватних підприємців, охорону комерційної таємниці та відповідальність державних органів і посадових осіб за порушення прав приватних підприємців. За офіційними даними, завдяки підтримці держави сьогодні в Казахстані діють 372 тис. суб'єктів малого та середнього бізнесу, що забезпечують трудову зайнятість 1,4 млн. громадян *. * Див: Рогов І. Казахстан: через стабільність до демократії / / Вісті. 2000. 4 травня. Регулювання соціальних відносин також підпорядковане ряду конституційних цілей і принципів. Зокрема, у згаданій ч. 2 ст. 1 Конституції як основоположних принципів діяльності республіки проголошено суспільна злагода. Певною мірою ми вже торкалися цієї проблеми у зв'язку з викладенням соціальних прав і свобод. У зв'язку з цим держава взяла на себе обов'язок законодавчо врегулювати відповідні відносини, забезпечивши їхню необхідними нормативними та інституційними гарантіями. Так, регулювання закону підлягають трудові відносини, засновані на конституційних правах, які викладені у ст. 24 вищого закону республіки. Поряд з державним гарантуванням мінімального розміру заробітної плати та пенсій та інших видів соціального забезпечення, зазначених у згаданій вище ч. 1 ст. 28 Конституції, ч. 2 цієї статті говорить про заохочення добровільного соціального страхування, створення додаткових форм соціального забезпечення та благодійності. Крім гарантованого ч. 2 ст. 29 Конституції встановлюваного законом обсягу безкоштовної медичної допомоги в ч. 3 цієї статті передбачається необхідність законодавчого регулювання підстав та порядку одержання платної медичної допомоги в державних і приватних лікувальних установах, а також в осіб, що займаються приватною медичною практикою. У ст. 25 містяться гарантії права на житло, хоча воно як таке і не згадується. У ч. 1 цієї статті заборонено позбавлення житла інакше, як за рішенням суду, а ч. 2 зобов'язує державу зазначеним у законі категоріям громадян, які потребують житло, надавати його за доступну плату з державних житлових фондів відповідно до встановлених законом норм. Згідно ст. 27 Конституції шлюб і сім'я, материнство, батьківство і дитинство перебувають під захистом держави. Багатонаціональний склад населення республіки, що нараховує більше 100 етносів, породжує проблеми міжнаціональних відносин, яких ми вже торкалися в п. 1 § 2 цієї глави. Згідно ст. 7 Конституції державна мова республіки - казахський, але в державних організаціях і органах місцевого самоврядування нарівні з казахською офіційно вживається російська мова. Держава дбає про створення умов для вивчення і розвитку мов народу Казахстану. Конституція в ст. 93 поклала на місцеві представницькі та виконавчі органи обов'язок створити всі необхідні організаційні, матеріальні та технічні умови для вільного і безкоштовного оволодіння державною мовою усіма громадянами згідно із спеціальним Законом "Про мови", прийнятим у травні 1997 р. про прагнення влади вирішити ці питання практично свідчить, наприклад, те, що в Казахстані видаються газети на 11 національних мовах, дві телестудії віщають на 12 мовах, радіостанції - на 6 мовах народів республіки. У Казахстані на 7 рідних мовах в дошкільних установах виховується 426 тис. дітей, у загальноосвітніх школах - більше 3 млн. Близько 106 тис. дітей представників національних меншин свою рідну мову вивчають як самостійний предмет. Наведені в попередньому абзаці цифри в цілому виробляють сприятливе враження. Разом з тим вони свідчать про наявність значних невирішених проблем, якщо розглядати їх не абстрактно, а в поєднанні з реальностями сучасного Казахстану, з 16,7 млн. чоловік населення якого (1998 р.) понад 49% складають національні меншини. При Президентові республіки діє консультативний орган - Асамблея народів Казахстану, де представлені всі національно-культурні центри країни. Сучасний рівень виробництва і технологій, протиріччя між економікою та екологією, що створили загрозу для існування людини, зажадали конституційного встановлення та детального регулювання поточним законодавством завдань держави з охорони здорового навколишнього середовища (ст. 31 Конституції). Для Казахстану, на території якого проводилися ядерні випробування і запуски ракет в космічний простір, проблема стану навколишнього середовища має особливе значення. Мабуть, з цієї причини до Конституції за прикладом ч. 3 ст. 41 Конституції Росії включена норма, згідно з якою підлягають притягненню до відповідальності згідно з законом посадові особи, які допустили приховування фактів і обставин, що загрожують життю і здоров'ю людей. Духовно-культурні відносини. Насамперед у цьому зв'язку слід згадати сферу освіти. Поряд з гарантіями отримання громадянами безкоштовної освіти в державних навчальних закладах, можливості якого, як ми бачили, в даний час невеликі, Конституція зобов'язує державу законодавчо врегулювати підстави та порядок отримання платної освіти у приватних навчальних закладах та визначити загальнообов'язкові стандарти освіти, які обов'язкові для будь-яких навчальних закладів. На практиці, наскільки можна судити, платна освіта надається не тільки в приватних, а й у державних навчальних закладах. Республіка проголошена світською державою і будує свою діяльність на основі відділення релігії і церкви від держави. Держава не втручається в діяльність релігійних об'єднань, одночасно гарантуючи рівноправність віросповідань. На території Казахстану представлені релігійні громади і церква найбільших світових релігій: ісламу (суніти), християнства (переважна більшість віруючих - православні, є також протестанти, баптисти), іудаїзму, буддизму. Отже, в сучасному Казахстані існує багатоконфесійна суспільство, при тому, що в етнічному плані домінують дві національності: казахи і росіяни, які становлять близько 80% всього населення республіки. Церква тут виступає головним чином як хранитель моральних, культурних та історичних традицій. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Конституційно-правове регулювання економічних, соціальних і духовно-культурних відносин " |
||
|
||