| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Консультативні і контрольні органи |
||
|
Економічна і соціальна рада формується на корпоративній основі і включає представників підприємцям-нізації організацій, профспілок, осіб, що призначаються урядом. Рада запитується урядом. Консультують-ні функції Ради досить значні, хоча і не охоплюють всіх аспектів економічної і соціальної діяльності го-державу. Ці функції включають дві категорії справ: 1. Дача консультативних висновків з ініціативи уряду. Рада в обов'язковому порядку запитується за проектами програмних законів і планів економічного і соціального розвитку. Він може залучатися до підготовки цих проектів. 2. Самому Раді надана можливість діяти за власною ініціативою "з метою привернути увагу уряду до реформ, які, на думку Ради, за своїм характером сприятимуть здійсненню завдань", що стоять перед Радою. Рада може давати висновок про виконання економічних планів або програм такого ж характеру. Єдиним винятком з суто консультативної діяльності є надання Раді права виділяти зі свого складу делегата для викладу думки Ради перед парламентськими палатами. Державна рада, про який ми говорили як про орган конституційного контролю, формально на чолі має прем'єр-міністра, якого може заміщати міністр юстиції. Фактичне керівництво належить віце-голові. Державна рада виступає в подвійній якості - як вищий орган адміністративної юстиції і як консультативний орган уряду. В якості першого Рада здійснює контроль за діяльністю адміністративних органів. Рішення останніх можуть оскаржуватися в адміністративних судах. Рада виконує також обов'язки касаційної інстанції щодо апеляційних адміністративних судів, і щодо справ, що надходять з Рахункової палати. Суду бюджетної дисципліни та ін Рада є "привілейованим радником" уряду. Згідно ст.ст. 38 і 39 конституції він дає попередньо котельної висновку (причому в обов'язковому порядку) щодо законопроектів уряду на видаються урядом актам делегованого законодавства, за проектами "регламентів публічної адміністрації". В останньому випадку консультативна роль Державної ради відбивається на найменуванні актів уряду, що називаються "декретами, розглянутими Державною радою". У рівній мірі Рада запитується з адміністративних питань, коли це передбачено законодавчими або постановами актами; Рада консультує уряд і міністрів з юридичних питань і в деяких випадках - з власної ініціативи може звертати увагу державних органів на необхідність видання актів відповідно до загальних інтересів. Рахункова палата, вперше заснована в 1807 р., в даний час є вищою інстанцією, покликаної в відпо-вії до ст. 47 конституції надавати допомогу парламенту і уряду у контролі за виконанням фінансових законів. До неї тісно примикають Суд бюджетної і фінансової дисципліни і Центральний комітет з вивчення вартості та рентабельності державних служб. При Рахунковій палаті діє прокуратура, що включає генерального прокурора і двох його заступників, у завдання яких входить представляти державу і спостерігати за єдністю судової практики. Юридичні повноваження Рахункової палати поширюються тільки на державних бухгалтерів; не будуть зачіпатися при цьому правомірність дій розпорядників кредитів. В силу жорстко проведеної у французькому фінансовому управ-ванні поділу відповідальності контроль за діями розпорядників кредитів здійснюється Судом бюджетної дисцип-ліни. Палата інформує вищі органи державної влади про свої пропозиції щодо поліпшення фінансового управління та про свої зауваження по ньому. Рахункова палата, крім того, з 1982 р. виступає в якості апеляційної інстанції щодо рішень регіональних рахункових палат. Суд бюджетної дисципліни - репресивний орган, що доповнює Рахункову палату. Він очолюється головою Пала-ти, віце-головою є голова секції фінансів Державної ради. У ведення Суду входить розглянуто-ня порушень у використанні коштів розпорядниками кредитів. Суд може бути запитаний головами парламентських палат, прем'єр-міністром, міністром фінансів, міністрами, у віданні якого відбулися порушення. Рахунковою палатою та генеральним прокурором при ній. Звернення до Суду практично надходять з Рахункової палати. Ще один орган економічного характеру - Центральний комітет з вивчення вартості та рентабельності державних служб: створений в 1946 р. Він покликаний пропонувати заходи щодо скорочення вартості та покращення якості і рентабельності публічних служб в найширшому розумінні цього слова . Податковий рада, заснований декретом від 22 лютого 1971 р., спостерігає за розподілом податків в областях найбільш помітних з точки зору громадян - головним чином, за прибутковим податком. Вища рада магістратури - вищий адміністративний орган у справах французьких суддів і прокурорів. Як основне завдання має забезпечення незалежності судової влади. Він включає дві палати: одна компетентна щодо суддів, друга - щодо прокурорів. Обидві палати включають Президента республіки і міністра юстиції, а також інших членів. Палата Вищої ради магістратури, компетентна щодо суддів, робить пропозиції про призначення суддів Касаційного суду, перших голів апеляційних судів та призначення голів судів великої інстанції. Інші судді призначаються після отримання відповідного висновку цієї палати. В якості дисциплінарного ради палата виносить рішення щодо суддів. У цьому випадку в ній головує перший голова Касаційного суду. Палата Вищої ради магістратури, компетентна у відношенні прокурорів, дає висновки при їх призначеннях, за винятком осіб, що призначаються на посаду Радою міністрів. Палата в рівній мірі дає свій висновок про накладення дисциплінарних санкцій щодо прокурорів. У цьому випадку в Палаті головує генеральний прокурор при Касаційному суді. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Консультативні і контрольні органи " |
||
|
||