Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Шахрайство (ст. 159 КК).

У законі це злочин оп-чається як розкрадання чужого майна або придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою.
Предметом шахрайства може бути чуже майно (як і при інших формах розкрадання), а також право на імущест-во, що відображає специфіку даної форми розкрадання.
З об'єктивної сторони шахрайство полягає в хіще-ванні чужого майна або придбанні права на чуже імущі-ство одним з двох зазначених у законі способів: шляхом обману або шляхом зловживання довірою.
Обман як спосіб розкрадання чужого майна може мати два різновиди.
Активний обман полягає в тому, що власник або інший власник майна вводиться в оману навмисно по-засобом повідомлення завідомо неправдивих відомостей або здійснений-ня дій, спрямованих на введення власника майна або іншої особи в оману і схиляння до передачі іншим особам майна чи права на це майно (наприклад, пре-доставлення фальсифікованого товару чи іншого предмета угоди, використання обманних прийомів при розрахунку за товари або послуги, грі в азартні ігри, імітація касових розрахунків і т.д. - п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від
27 грудня 2007 № 51 «Про судову практику у справах про мо-
шеннічестве, привласненні і розтраті» 1).
Пасивний обман полягає в замовчуванні про юридично значимих фактичних обставин, повідомити які ві-новних був зобов'язаний, в результаті чого особа, яка передає імущі-ство, помиляється щодо наявності законних підстав для передачі винному майна чи права на нього.
Обман, який не є засобом безпосереднього за-володіння чужим майном, а служить, наприклад, способом про-легше доступ до нього, не дає підстав кваліфікувати діяння як шахрайство. Так, особа, яка видає себе за працівника до-дування, нібито прибулого в квартиру для усунення
1 БВС РФ. 2008. № 2.

Яких несправностей, і непомітно від мешканця викрадає цінну річ, робить не шахрайство, а крадіжку.
Другий спосіб шахрайського заволодіння чужим імущест-вом - зловживання довірою. Він полягає в тому, що винен-ний з метою розкрадання чужого майна або незаконного одержання права на нього використовує довірчі відносини, сформованих між ним і власником або іншим власником цього майна. Ілюстрацією такого способу шахрайства є умисне невиконання прийнятих винним на себе зобов'язань (наприклад, отримання кредиту, авансу за ви-конання робіт чи надання послуг, попередньої оплати за поставку то-вару тощо без дійсного наміру повертати позикові кошти або здійснювати інші дії під виконання умов угоди - п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2007 р. № 51).
При зловживанні довірою, як і при обмані, влас-ник або інший власник майна, будучи введеним в заблуж-дення, сам передає майно шахраєві, вважаючи, що дію-яття у власних інтересах. Чи не є шахрайством хи-щення чужого майна, яке не було передано винному, а було довірено йому, наприклад, для тимчасового нагляду.
Наприклад, слід кваліфікувати не як шахрайство, а як крадіжку дії вокзального крадія, який, увійшовши в довіру до очікує пасажиру, «погоджується» доглянути за його ве-щами, а під час відлучки пасажира викрадає залишені під його наглядом речі.
В останні роки широко поширилися різні про-явища шахрайства, не пов'язаного з безпосереднім за-володінням чужим майном, а складається в обманним придбанням права на нього.
Так, шахраї укладають з самотніми людьми похилого віку людь-ми договори про довічне утримання з переходом до них права власності на житло, що належить цим людям похилого віку, без наме-ренію реально виконувати договірні зобов'язання. Нерідко предметом шахрайства виступає право користування нежитловими-ми приміщеннями, земельними ділянками і т.п.
Використання фіктивного документа як різновид обману або зловживання довірою представляє собою конструктивний

елемент шахрайства і не вимагає додаткової кваліфікує-ції за ч. 3 ст. 327 КК. Однак «розкрадання чужого майна або придбання права на нього шляхом обману або зловживання довірою, вчинені з використанням підробленого цим Чи-обличчям офіційного документа, що надає права або освоєння-няється від обов'язків, кваліфікується як сукупність злочинів, передбачених частиною 1 статті 327 КК РФ і зі - ответствуй частиною статті 159 КК РФ »(п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2007 р. № 51).
Склад шахрайства - матеріальний. Злочин вва-шається закінченим з моменту незаконного переходу майна у володіння винного і отримання ним можливості вико-ти його або розпоряджатися ним на свій розсуд, а також з моменту незаконного переходу до винного права на майно потерпілого (наприклад, з моменту реєстрації права влас-ності на нерухомість або інших прав на майно; з моменту вчинення передавального напису (індосаменту) на векселі; з дня прийняття правовстановлюючого рішення уповноваженим органом влади або особою, введеним в оману що-до наявності у винного законних підстав для володіння, користування чи розпорядження майном).
Суб'єктивна сторона шахрайства характеризується пря-мим умислом. При цьому винний керується корисливим мотивом і має на меті незаконного вилучення наживи за рахунок чужого майна.
Суб'єкт шахрайства - особа, яка досягла віку 16 років.
Кваліфіковані склади шахрайства припускають його вчинення групою осіб за попередньою змовою або з заподіянням значної шкоди громадянинові (ч. 2 ст. 159 КК). Зміст цих ознак ідентично змісту однойменних ознак кваліфікованої крадіжки (п. «а» і «в» ч. 2 ст. 158 КК).
Особливо кваліфіковані види шахрайства (ч. 3 ст. 159
КК) характеризуються його вчиненням особою з використанням свого службового становища чи у великому розмірі.
Використання свого службового становища при мошенніче-стве означає, що посадова особа або державний чи муніципальний службовець, який не є посадовою особою, або особа, яка виконує управлінські функції в комерційній

чи іншої організації, а одно співробітник комерційної або іншої організації, що не наділений управлінськими функціями (наприклад, водій-експедитор, касир, операціоніст банку - п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня
2007 г . № 51), всупереч інтересам служби використовує випливають з його службових повноважень можливості незаконного завла-дення чужим майном або для незаконного набуття права на нього.
Даний кваліфікуюча ознака відсутня у випадку при-присвоєнні чи розтрати належить фізичній особі (в тому числі індивідуальному підприємцю без утворення юри-ної особи) майна, яке було передано ним іншій фізичній особі на підставі цивільно-правових договорів оренди, підряду, комісії, перевезення, зберігання і т.д. або тру-дового договору (абз. 2 п. 24 названої постанови).
Дії посадової особи, якщо вони висловилися в отри-ванні незаконної винагороди за вчинення по службі певних дій в інтересах дає, повинні кваліфікуватися як одержання хабара (ст. 290 КК) незалежно від відповідальності за шахрайство , а аналогічні дії особи, що виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації, - як комерційний підкуп за ч. 3 або ч. 4 ст. 204 КК.
Найбільш небезпечні різновиди шахрайства (ч. 4 ст. 159
КК) характеризуються тими ж двома ознаками, що і крадіжка (ч. 4
ст. 158 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Шахрайство (ст. 159 КК). "
  1. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    шахрайство (ст. 159) та ін, встановив спеціальну відповідальність за "примус до здійснення угоди або відмова від її здійснення під загрозою застосування насильства, знищення або пошкодження чужого майна, а одно поширення відомостей, які можуть завдати істотної шкоди правам і законним інтересам потерпілого йди його близьких "(ст. 179 КК). Стаття 179 ГК порівняно рідко
  2. Стаття 29. Закінчений та незакінчений злочини Коментар до статті 29
    шахрайства (ст. 159 КК РФ), вчиненого щодо майна, визначається так само, як момент закінчення крадіжки; шахрайство ж, вчинене у формі придбання права на чуже майно, вважається закінченим з моменту виникнення у винного юридично закріпленої можливості вступити у володіння або розпорядитися чужим майном як своїм власним (зокрема, з моменту реєстрації
  3. Стаття 127-1. Торгівля людьми Коментар до статті 127.1
    шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу у вигляді платежів або вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Ознаки об'єкта торгівлі людьми ідентичні ознаками об'єкта викрадення людини (див. коментар до ст. 126 КК РФ). Потерпілим від злочину може виступати будь-яка особа. Згода жертви на торгівлю і на наступну за
  4. Стаття 176. Незаконне отримання кредиту Коментар до статті 176
    шахрайство (ст. 159 КК РФ). --- Лопашенко Н.А. Злочини у сфері економіки: авторський коментар до кримінального закону (розділ VIII КК РФ). М., 2006. С. 389. Якщо особа використовувало підроблений ним самим офіційний документ для незаконного отримання кредиту, то його дії необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст.
  5. Стаття 180. Незаконне використання товарного знака Коментар до статті 180
    шахрайством (ст. 159 КК РФ). Про сукупністю ст. 180 зі ст. 171 КК РФ див. коментар до ст. 171 КК РФ. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що незаконно неодноразово використовує товарний знак, знак обслуговування, найменування місць походження товарів, подібні з ними позначення для однорідних товарів, попереджувальну
  6. Стаття 181. Порушення правил виготовлення та використання державних пробірних клейм Коментар до статті 181
    шахрайством (ст. 159 КК РФ). Суб'єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу. Особа усвідомлює несанкціонований характер скоєних дій з державним пробірним клеймом і бажає вчинити ці дії. Обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони даного складу злочину є і мотиви - корислива чи інша особиста зацікавленість (див. коментар до ст.
  7. Стаття 184. Підкуп учасників та організаторів професійних спортивних змагань та видовищних комерційних конкурсів Коментар до статті 184
    шахрайство (ст. 159 КК РФ). Діяння є закінченим в момент прийняття спортсменом хоча б частини переданого майна або початку користування послугами майнового характеру. Склад злочину формальний. Суб'єктивна сторона цього складу злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Особа усвідомлює, що приймає цінності або послуги майнового характеру за
  8. Стаття 191. Незаконний обіг дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів або перлів Коментар до статті 191
    шахрайство (ст. 159 КК РФ). Діяння, пов'язане з розкраданням цінностей і поєднане з подальшим їх зберіганням, перевезенням та пересиланням, необхідно кваліфікувати за сукупністю зі ст. 191 КК РФ. Здійснення незаконної підприємницької діяльності, пов'язаної з видобутком, виробництвом дорогоцінних металів і природних дорогоцінних каменів, і подальше вчинення їх незаконного обороту при
  9. Стаття 194. Ухилення від сплати митних платежів, що стягуються з організації або фізичної особи Коментар до статті 194
    шахрайство (ст. 159 КК РФ). Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 травня 2008 р. N 6 "Про судову практику у справах про контрабанду" не утворюють складу контрабанди і підлягають кваліфікації лише за ст. 194 КК РФ дії, пов'язані з ухиленням від сплати митних платежів, вчинені після прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг
  10. Стаття 204. Комерційний підкуп Коментар до статті 204
    шахрайство за ст. 159 КК РФ. Власник цінностей у таких випадках несе відповідальність за замах на комерційний підкуп, якщо передача цінностей мала на меті скоєння бажаного для нього дії (бездіяльності) зазначеними особами. Якщо особа отримує від кого-небудь гроші або інші цінності нібито для передачі особі, яка виконує управлінські функції в комерційній або іншій організації,
© 2014-2022  yport.inf.ua