Наркотизм в Росії
Латентність наркотизма дуже велика. Це необхідно враховувати, використовуючи дані офіційної статистики, та й вибіркових регіональних дослідженні *.
* Детальніше див: Кесельман Д., Мацкевич М. Соціальний простір наркотизму. СПб., 2001; Мусаєв А. Н., Сбірунов П. Н., Целінський Б. П. Протидія незаконному обігу наркотичних засобів. М., 2000; Наркоманія: ситуація, тенденції та проблеми / За ред. М. Є. Позднякової. М., 1999; Gilinskiy Y., Zazulin G. Drugs in Russia: Situation, Policy and the Police / / Police Practice and Research. Vol. 2 (4), 2001. P. 345-364; Paoli L. Illegal Drug Trade in Russia. Freiburg: Edition juscrim, 2001.
Згідно з офіційними даними, рівень споживачів наркотиків (у розрахунку на 100 000 жителів) виріс в Росії з 25,7 у 1985 р. до 60,6 в 1994 р., а споживачів наркотиків і сильно діючих речовин - з 47,8 у 1991 р. до 195,7 в 1998 р. * Рівень зареєстрованих осіб, хворих на наркоманію (первинне звернення до медичного закладу), виріс з 0,9 в 1970 р. (1,3 в 1980 р. ; 2,1 в 1985 р.) до 31,0 в 1997 р. ** Ясно, що це далеко не повні дані в силу високої латентності наркотизма.
* Злочинність і правопорушення у СРСР. М., 1990. С. 79; Злочинність і правопорушення. М., 1992. С. 103; Злочинність і правопорушення. М., 1999. С. 125.
** Доповідь про розвиток людського потенціалу в Російській Федерації. М., 1999, С. 69.
Відомості про зареєстровані злочини, пов'язаних з наркотиками, відображені в табл. 10.1 і на рис. 10.1. Ми бачимо, по-перше, постійне зростання реєстрованих злочинів, починаючи з 1990 р. Їх рівень у країні зріс з 1990 по 2000 р. в 15,3 рази. Правда, таке значне зростання цього виду злочинів пояснюється не тільки їх реальним збільшенням, а й підвищеною активністю міліції. Переважна кількість виявлених осіб - споживачі наркотичних засобів, «розкриття» таких злочинів не становить значної складності, зате свідчить про «посилення боротьби» і підвищує загальний рівень розкриття злочинів. По-друге, найбільшу частку складають злочини у вигляді нелегального виготовлення, або придбання, або зберігання, або пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин. Велика частина цих злочинів скоюється без мети збуту, тобто споживачами наркотиків. Про це свідчать дані судової статистики: у 1989 р. за вищеназвані злочини без мети збуту було засуджено 88,6% всіх засуджених, в 1992 р. - 92,4%, в 1995 р. - 90,2%, в 1998 р. - 70,4%, в 2001 р. - 74,0%.
Істотними територіальні відмінності, розглянутих злочинів. Так, в 2001 р. рівень зареєстрованих злочинів, пов'язаних з наркотиками (на 100 000 жителів), коливався від 16,5 в Чукотському автономному окрузі, 40,6 в Кіровській області до 302,6 в Приморському краї, 310,4 в Новосибірській області , 335,7 в Астраханській області, 398,6 в Єврейській автонрмной області. Очевидно, значні регіональні відмінності відображають не тільки реальну ситуацію, а й активність правоохоронних органів з виявлення та реєстрації цього виду злочинів.
Не можна не відзначити низький питома вага злочинів, скоєних наркоманами (0,1-0,3%) та особами, які перебувають у стані наркотичного та токсичного сп'яніння (0,2-0; 9%). Як виявляється з матеріалів кримінальних справ, більшість злочинів наркомани скоюють заради видобутку наркотиків, засобів для їх придбання. Тому наведені показники були б ще нижче, якби хворі на наркоманію мали легальну можливість купувати наркотик (наприклад, метадон, широко застосовуваний в медичних цілях навіть у тих країнах, де зберігається заборона на наркотики), необхідний для зняття або запобігання «ломок» (абстинентного синдрому).
Таблиця 10.1
Зареєстровані злочини, пов'язані з наркотиками (1987 - 2002)
* Немає даних.
Джерела: Злочинність і правопорушення. М., 1990-2000.
Рис. 10.1 Рівень злочинів, пов'язаних з наркотикам (на 100 000 населення) в Росії, (1985-2001)
Деякі уявлення про осіб, які вчинили злочини, пов'язані з наркотиками, дає табл. 10.2. Як і слід було припускати, переважну масу засуджених за цей вид злочинів становлять підлітки та молодь віком до 30 років (близько 70%). Дуже висока питома вага осіб, що не мають постійного джерела доходів (із зростанням від 23,4% в 1987 р. до 73,1% в 2001 р.). Простежується стійка тенденція зростання частки жінок (з 6,5% у 1992 р. до 17,7% в 2001 р.).Таблиця 10.2
Соціально-демографічний склад осіб, які вчинили злочини, пов'язані з наркотиками, в Росії (1987-2001)
Інформація, релевантна" Наркотизм в Росії "
- § 3. Стан наркотизма
наркотизма в країні або регіоні характеризується рядом показників: смертність від причин, пов'язаних зі споживанням наркотиків; кількість і рівень зареєстрованих споживачів наркотиків і наркоманів; кількість і рівень злочинів, пов'язаних з наркотиками; структура споживаних наркотичних засобів і т. п. Розглянемо динаміку деяких показників за останні роки в європейському регіоні. - § 3. Девиантология: поняття, предмет, місце в системі наук
наркотизм - наркологія). Зрозуміло, можливі й заперечення проти пропонованого терміну. Основне з них - незвичність, відсутність відповідної наукової традиції. Однак будь-який термін, будь-яке поняття колись вживалося вперше. Наскільки життєвим виявиться «Девиантология» як термін (науковий напрям давно існує і розвивається) - покаже майбутнє *. * Зауважимо, що в 2001 р. вийшли - § 3. Позитивізм у філософії, науці, соціології
наркотизма, самогубств, злочинності і т. п.). У суспільствах же, швидко мінливих, в умовах соціальної дезорганізації спостерігається стан аномії, коли старі соціальні норми вже не працюють, а нові ще не освоєні, коли існує «конфлікт норм» - правових і моральних, публічного права і приватного права і т. п. , коли деякі соціально значущі сфери життєдіяльності залишилися не - § 1. Соціологічні дослідження окремих проявів девіантної поведінки
наркотизма, суїцидальної поведінки і проституції. Інтенсивно проводилися емпіричні дослідження з використанням різноманітних методів. По-друге, з кінця 60-х - початку 70-х рр.. XX в. з'явилися перші вітчизняні праці, що поклали початок формуванню соціології девіантності та соціального контролю як спеціальної соціологічної теорії. У 80-і рр.. на території колишнього СРСР склалося - § 1. Загальні підстави пояснення девіантності
наркотизм і тероризм, сексуальні «відхилення» і порушення традицій, - що, звичайно ж, немає і не може бути якоїсь єдиної породжує їх причини. 4. Ймовірно, є обставини (фактори), наявність яких робить більш-менш імовірним девіантна поведінка, а вже яку воно прийме форму - найчастіше залежить від випадковості чи індивідуальних особливостей суб'єкта. Взагалі випадковість в - § 1. Поняття злочинності
наркотизм », або« корупція »... Поставили? Підходить? Але тоді таке визначення не специфічно саме для злочинності. * Див, наприклад: Кримінологія / Под ред. Б. В. Коробейнікова, Н. Ф. Кузнєцової, Г. М. Миньковского. М., 1988. С. 63. ** Кримінологія / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Є. Емінова. М., 1997. С. 22. Більш социологичность визначення представників ленінградської - санкт-петербурзької - § 1. Поняття корупції
наркотизм, тероризм, - складні соціальні явища, навколо яких склалася безліч міфів, популістських політичних ігор, а тому вони потребують об'єктивному (наскільки це можливо) дослідженні. Корупція супроводжує людство з найдавніших часів. Покарання за хабарництво (підкуп) передбачалося законами Хаммурапі (чотири тисячі років тому), встановлювалося єгипетськими - § 2. Коротко про наркотики *
наркотизма. СПб., 1999; Рогатих Л. Ф., Стрельченко Е. Г., Топоров С. Б. Боротьба з контрабандою наркотичних засобів, психотропних та сильнодіючих засобів. СПб., 2003; Боннардо Ж.-Л. Психоактивні кошти та їх дію / / ІМПАКТ. 1985, № 1. С. 114-127; Піна Дж. Загальні проблеми наркоманії: аналіз і перспективи / / ІМПАКТ. 1985. № 1. С. 90-101; Santino U., La Fiura G. Behind Drugs: Survival - § 7. Обставини скоєння самогубства
наркотизма, алкоголізму) свідчать, очевидно, про різного ступеня соціально-економічного неблагополуччя жителів міст і сільських поселень, жителів Сибіру і Далекого Сходу, Північно-Заходу та Центрально-Чорноземної зони. Інакше кажучи, рівень самогубств служить, при рівних інших умовах, певним індикатором соціального неблагополуччя окремих груп населення. По-четверте, - § 1. Загальна характеристика
наркотизма, алкоголізму, коло відповідних діянь вимальовується більш чітко. У сфері ж сексуальності «гріховність» тих чи інших проявів - повністю продукт релігійної або ж суспільної моралі *. Таких «гріхів» накопичилося настільки багато, що їм присвячений окремий том сучасної енциклопедії девіантності **. У цьому томі, зокрема, розглядаються: аборт, аутоеротичної асфіксія,