3.2. Загальні поняття слідчої ситуації та її логіко-криміналістичне дослідження
Аналітичне розгляд всіх виділених раніше класифікаційних різновидів дозволяє сформулювати і загальне поняття слідчої ситуації. У криміналістичній літературі вона характеризується найчастіше як сукупність даних, сума інформації, як картина, яка відображає процес розслідування. Ця безсумнівно єдино перспективна позиція в тій чи іншій мірі пов'язана з модельним, інформаційним підходом до досліджуваного поняттю. Розкриваючи і розслідуючи злочину, впливаючи на реальні об'єкти, проводячи практичні дії та заходи, постійно маючи справу з носіями фактичних даних, взаємодіючи з оперативними працівниками, експертами та фахівцями, слідчий проте змушений безпосередньо керуватися в процесі своєї діяльності інформаційними моделями, з більшою чи менший адекватністю відбивають реальну ситуацію у кримінальній справі. Хоча слідчий фактично діє в реальній обстановці, це ще не дає підставу називати саме цю обстановку слідчої ситуацією. Не підлягає сумніву, що, перш ніж приступити до будь раціональної діяльності, слідчий прагне отримати хоча б мінімум інформації про істотні рисах зовнішнього середовища, проаналізувати ці дані і створити адекватну модель реального стану по справі. Саме тому в психології, педагогіці, теорії прийняття рішень, інших наукових дисциплінах твердо вважають, що під ситуацією, на базі якої необхідно прийняти відповідні рішення, необхідно розуміти не зовнішню ситуацію, а ситуацію для суб'єкта, тобто інформаційну модель реальної ситуації.
При цьому багато моделі реальних ситуацій, особливо ті з них, які створюються в умовах браку інформації, не завжди адекватні дійсності, що серйозно ускладнює роботу слідчого. Формуючи різні рішення у кримінальних справах, висуваючи версії, проводячи тактичні операції і прийоми, окремі процесуальні і розшукові дії, слідчий безпосередньо виходить не з реальної ситуації (хоча це і уявлялося б найбільш оптимальним і бажаним), а з її інформаційної моделі, з того, що відображено в його свідомості для прийняття рішень слідчих та їх реалізації. Створення інформаційних моделей реальних ситуацій розслідування є об'єктивною необхідністю процесу розслідування, однією з закономірностей слідчого (судового) пізнання.
Що стосується типових слідчих ситуацій, то модельно-інформаційний підхід тут цілком очевидна. І дійсно, типові слідчі ситуації є результатом наукового узагальнення певної категорії кримінальних справ і побудови типових моделей, що описують істотні ознаки, загальні для певної класифікаційної групи конкретних ситуацій. У літературі з кібернетики та теорії управління підкреслюється, що метод ситуаційного моделювання найбільш ефективний для успішного знаходження надійних рішень в конкретних практичних ситуаціях. Цей метод стає провідним в криміналістиці, оскільки дозволяє успішно вирішувати найбільш складні питання розкриття злочинів.
Модельний підхід не применшує, а навпаки, підкреслює первинність реальних ситуацій, необхідність їх адекватного відображення, творчого дослідження і оптимального перетворення. Тому інформаційні моделі реальних ситуацій (як простих, так і складних) і називатимуться надалі слідчими ситуаціями, на відміну від реальних ситуацій, процесу розслідування, які існують в дійсності і носять зовнішній по відношенню до свідомості слідчого характер. Звичайно, було б вкрай бажано, якби реальні ситуації розслідування та слідчі ситуації були б адекватні і повністю збігалися один з одним. Але, на жаль, це буває далеко не завжди, і саме ця неадекватність, особливо якщо вона значна, і становить основну методологічну складність процесу розслідування злочинів.
Таким чином, слідча ситуація - це уявна динамічна модель, що відображає інформаційно-логічне, тактико-психологічний, тактико-управлінське та організаційно-управлінське стану, що склалося у кримінальній справі і характеризує сприятливий чи несприятливий характер процесу розслідування .
Це визначення слідчої ситуації в тій чи іншій мірі поділяють більшість криміналістів. Іншої точки зору дотримувалися професор Р.С. Бєлкін і його прихильники. Він заперечував інформаційно-модельний характер слідчої ситуації, розглядаючи цю криміналістичну категорію тільки як сукупність реальних (об'єктивних) умов і обставин.
Однак, розкриваючи і розслідуючи злочину, впливаючи на реальні об'єкти, проводячи практичні дії з різними носіями фактичних даних, взаємодіючи з оперативними працівниками, експертами та фахівцями, слідчий, проте, безпосередньо керується отриманими доказами, іншими відомостями і створеними на їх базі, інформаційними моделями реальної ситуації. Слідчий фактично діє в реальній обстановці, але це не дає ні найменших підстав називати цю обстановку слідчої ситуацією. Перш, ніж діяти, йому треба зібрати, перевірити і хоча б попередньо оцінити доказову та іншу інформацію про істотні рисах зовнішнього середовища, створити її адекватну (в тій чи іншій мірі) модель. Саме тому в психології, педагогіці, теоріях прийняття рішень і дослідження операції, теорії ігор і багатьох інших наукових дисциплінах давно і однозначно вважають, що під ситуацією, яку необхідно дозволити людині, слід «розуміти не зовнішню ситуацію, а ситуацію для суб'єкта». Тому критикуемая нами позиція завжди виглядала відокремленої і відстороненою від поступального розвитку наукової думки.
Необхідно відзначити, що будучи видатним радянським і російським ученим-криміналістом, Р.С. Бєлкін у своїх останніх роботах фактично (хоча і з застереженнями) відмовився від своєї помилкової позиції, прийшовши до висновку про те, що «між цими позиціями немає протиріччя: слідча ситуація - це реально існуючі умови, в яких в даний момент ведеться розслідування. Але судити про неї слідчий може лише по її інформаційної моделі, тобто по тим відомостями про неї, які знаходяться в його розпорядженні ». Аналогічний висновок Р.С. Бєлкін зробив і в іншій роботі, підкреслюючи, що «оскільки пізнання слідчої ситуації як об'єктивної реальності і полягає в побудові інформаційної моделі, що відбиває результати цього пізнання». Наведемо цитату з ще однієї роботи Р.С. Бєлкіна про те, що слідча ситуація «це існуюча в даний ... момент реальність, в умовах якої діє слідчий ..., але судити про цю реальність він може за інформацією про неї, з тієї інформаційної моделі, яка її відображає ».
Тим самим, непотрібну дискусію, відволікаючу сили і час криміналістів від глибокого і багатостороннього дослідження комплексних проблем криміналістичних та слідчих ситуацій можна вважати закінченою.
Найбільш важливою характеристикою слідчих ситуацій є їх адекватність реальним ситуацій розслідування, правильність відображення в мисленні дійсної обстановки у кримінальних справах. Відповідність інформаційних моделей оригіналу - найважливіший аспект практичної діяльності. Однак складність і неоднозначність інформаційних процесів розслідування, надходження суперечливих і помилкових відомостей зумовлюють можливість утворення слідчих ситуацій як достовірного, так і імовірнісного типу. При виникненні другого типу ситуацій слідчий може прийняти помилкові рішення. Тому на початку розслідування при нестачі інформації прийнятним може бути адекватне відображення лише таких основних властивостей реального процесу розслідування, як проблемність, конфліктність, тактичний ризик, організаційна невпорядкованість, або, навпаки, встановлення того, що зазначені вище риси відсутні. Лише після правильного визначення відповідного різновиду слідчої ситуації можна перейти до її більш детального дослідження, розробці та реалізації оптимальних рішень.
Можливі такі основні варіанти відносин між реальними ситуаціями і їх інформаційними моделями:
1) реальна складна ситуація правильно відображена в складній слідчої ситуації;
2) реальна складна ситуація неадекватно відображена як проста слідча ситуація;
3) реальна ситуація комбінованого типу, хоча і відображена як складна слідча ситуація, але без повного відтворення всіх aе різновидів (наприклад, представлені ознаки конфліктної ситуації, в той час як фактично вона носить проблемно-конфліктний характер);
4) реальна проста ситуація адекватно усвідомлюється як проста слідча ситуація;
5) реальна проста ситуація неадекватно відбивається як складна слідча ситуація.
Другою важливою характеристикою слідчих ситуацій є їх динамічність. У зв'язку з тим, що на зміну ситуації виявляється вплив не тільки слідчим і взаємодіючими з ним особами, а й іншими, у тому числі і протистоять йому, суб'єктами і різноманітними зовнішніми чинниками, динамічні процеси можуть відбуватися не обов'язково в позитивному напрямку, завершуючись формуванням простий ситуації. Нерідко, незважаючи на вжиті заходи, слідчий так і не може усунути складну ситуацію, що призводить до неповного розкриття злочинів, необгрунтованого припинення виробництва або поверненню її на додаткове розслідування, невідшкодуванню матеріального збитку та інших негативних наслідків. Найбільш загальну схему розвитку слідчих ситуацій можна представити таким чином:
схема розвитку слідчих ситуацій
(ПС - проста ситуація; СС - складна ситуація; ПСМ - уявно проста ситуація; CC1 - складна ситуація, дозволена лише частково).
У зазначених п'яти найбільш поширених типових варіантах зміни слідчих ситуацій перший і третій варіанти представляють позитивні процеси ситуаційного розвитку. При цьому третій варіант має не тільки більш ускладнену структуру, але і пов'язаний з подоланням додаткових перешкод. Проста ситуація вихідного етапу фактично є мнімопростой, неправильно сприйнятої слідчим. Насправді ж це - складна ситуація латентного (прихованого) типу. Надалі слідчий виявляє справжні ознаки реальної ситуації, адекватно відображає їх у своїй свідомості і вживає всіх необхідних заходів для перетворення її в просту слідчу ситуацію.
Другий варіант відображає негативний розвиток ситуаційного процесу, коли слідчий неадекватно виявляє ознаки реальної ситуації, створюючи хибну модель простій ситуації. Надалі він, хоча і встановлює хибність своєї позиції і відображає уявно просту ситуацію у своїй свідомості як складну, проте через втрату часу, втрати доказів, посилення протидії та інших негативних факторів не може її вирішити.
Четвертий варіант являє динамічний процес з дещо більшим числом етапів, коли на початку реальна ситуація адекватно відбивається у складній слідчої ситуації. Проте слідчому не вдається повністю усунути деякі суттєві труднощі і, хоча окремі завдання і були їм вирішені (виявлена частина обвинувачених, розкриті окремі епізоди і т.д.), завершальна ситуація як і раніше носить складний характер.
П'ятий варіант відображає складну ситуацію як мнімопростую. Згодом слідчий правильно усвідомлює її як складну, але повністю перетворити її в просту не може, і подальший розвиток відбувається також, як у попередньому варіанті.
Для кращого засвоєння наведемо приклади з конкретних справ. У кримінальній справі, порушеній у зв'язку з виявленням трупа П., слідчий, вивчивши і оцінивши наявну інформацію і стоять перед ним завдання, дійшов висновку, що всі обставини, що підлягають доказуванню, вже встановлені (проста слідча ситуація). Грунтуючись на помилковому висновку судово-медичної експертизи і неправильних результатах поверхневого огляду місця події та трупа, слідчий припинив провадження у справі за відсутністю події злочину, вважаючи, що стався нещасний випадок. Фактично ж проста слідча ситуація носила уявний характер, оскільки неадекватно відображала реальну ситуацію розслідування, так як у справі не тільки не було встановлено дійсне подія (вбивство), але і багато інших найважливіших обставини. Через шість місяців на території одного з сусідніх міст за скоєння тяжких злочинів були затримані раніше судимі Д. і 3. У ході розслідування вдалося отримати оперативні дані про вчинення обвинуваченими вбивства П. Нова інформація, в тому числі і висновок повторної судово-медичної експертизи відносно причин смерті потерпілого, була ефективно використана, і вина обох обвинувачуваних повністю доведена. По цій справі динамічна структура слідчої ситуації характеризувалася рухом від мнімопростой до складної, а потім і до дійсно простій ситуації (ПСМ - СС - ПС - третій варіант).
Друга кримінальна справа була порушена у зв'язку з розбійними нападами, досконалими групою невстановлених злочинців. Слідчий правильно усвідомив слідчу ситуацію як складну і після її всебічного дослідження склав детальний план розкриття злочинів. У ході реалізації цього плану був затриманий раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини А., який після пред'явлення йому численних доказів визнав свою провину. Проте надалі через порушення взаємодії слідчого з органом дізнання та інших тактичних помилок не вдалося встановити трьох інших учасників зграї. Динамічна структура слідчої ситуації в цьому випадку характеризується рухом від складної ситуації відразу в двох напрямках: до простої ситуації щодо А і до складної щодо інших злочинців (четвертий варіант):
Динамічна структура слідчої ситуації
Класифікація складних об'єктів, до яких відносяться і слідчі ситуації, вимагає обов'язкового використання не одного, а декількох підстав логічного поділу. Одним з таких критеріїв логічного поділу є чисто практичне властивість: сприятлива або несприятлива дана слідча ситуація для розслідування. Виходячи з цього істотного ознаки весь гранично широкий клас слідчих ситуацій можна розділити на два види: складні (несприятливі) і прості (сприятливі) ситуації. У свою чергу складні слідчі ситуації, виходячи з найважливішого змістовного ознаки - характеру притаманних їм специфічних труднощів, диференціюються на п'ять класифікаційних груп: проблемні, конфліктні, тактичного ризику, організаційно-невпорядковані і комбіновані ситуації.
Що стосується простих слідчих ситуацій, то немає підстав для їх логічного поділу на будь-які різновиди за змістовним властивостям, оскільки все комплексно властиві їм ознаки (непроблемні, безконфліктність, організаційна впорядкованість, відсутність тактичного ризику), створюють структурну однорідність цієї єдиної класифікаційної угруповання.
Динамічний характер слідчих ситуацій властивий не тільки складним, але і їх простим різновидам. Тому всі види слідчих ситуацій також можна диференціювати на вихідні, проміжні та кінцеві (див. схему 2)
Схема
види слідчих ситуацій
Необхідно відзначити, що слідчі ситуації є різновидом більш загальної класифікаційної групи - криміналістичних ситуацій. В клас криміналістичних ситуацій, крім слідчих, входять оперативно-розшукові, слідчі та експертні ситуації.
Відносно судових ситуацій слід розділити позицію В.К. Гавло, який ще в 1985 р. до кардинальних змін у кримінально-процесуальному законодавстві підкреслював їх самостійний характер.
Інформація, релевантна "3.2. Загальні поняття слідчої ситуації та її логіко-криміналістичне дослідження"
- Криміналістична характеристика
слідчих ситуацій, визначення напрямів розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань - Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів
криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення і руху криміналістично значимої інформації, укладеної у властивостях речовин, матеріалів, виробів як об'єктів, що мають значення для - Техніко-криміналістичне дослідження документів
криміналістичне дослідження документів - галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення і руху інформації про матеріальних носіях будь-яких відомостей, засобах, методах і прийомах їх дослідження з метою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування та попередження - Криміналістична тактика
слідчих дій: зокрема, на базі чого формуються системи прийомів і рекомендацій з організації пошуку, вивчення та використання криміналістично значимої - Тактика слідчих дій
слідчих дій - розділ криміналістичної тактики, в рамках якого на базі теоретичних положень з урахуванням процесуальних правил розробляються ситуаційно обумовлені системи рекомендацій, спрямованих на оптимізацію взаємодії слідчого з учасниками судочинства в ході проведення слідчих дій з метою пошуку, отримання, дослідження та фіксації доказової - Криміналістична фотографія
криміналістичної техніки, що представляє собою сукупність наукових положень і розроблених на їх основі фотографічних методів і засобів, використовуваних для зйомки і дослідження криміналістичних об'єктів, в систему якої входять оперативна і дослідницька фотографія, що розрізняються за сферами - Криміналістичне оружиеведение
криміналістичної техніки, що вивчає історію зародження і розвитку, основні принципи дії та конструктивні рішення різних видів зброї, специфіку взаємодії з навколишнім середовищем, що протікають при цьому процесів відображення, а також розробляє методи і засоби криміналістичного дослідження цих об'єктів в цілях отримання доказової і орієнтує інформації для - Криміналістична техніка
криміналістично значимої інформації про розслідуваних злочинах, а також технічних засобів і способів попередження злочинних - § 1. Методика розслідування злочинів як розділ науки криміналістики
загальні закономірності організації та розслідування злочинів і розробляє на їх основі з урахуванням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства науково-методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування злочинів певного виду, групи, а також окремих злочинів з урахуванням їх специфіки. З даного визначення випливає наступне. По-перше, - Тактична операція
слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, об'єднаних єдиним задумом (планом) і керівництвом. Тактична рекомендація - науково обгрунтований, апробований практикою рада, що стосується оптимального вибору та застосування в типових ситуаціях розслідування злочинів техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів і методів збирання, вивчення та оцінки - О.Я. Баєв. Тактика кримінального переслідування і професійного захисту від нього. Слідча тактика: Науково-практичний посібник, 2003
слідчої тактики зокрема. Детально досліджені питання слідчих версій і планування розслідування злочинів, а також, на основі детального аналізу КПК РФ, тактика виробництва окремих слідчих дій. Книга призначається для наукових співробітників, викладачів, студентів та працівників органів кримінальної - Трасологія
криміналістичне вчення про сліди - галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення матеріально фіксованих слідів злочину, що розробляє засоби і методики їх виявлення, вилучення та - Габітологія
криміналістичної техніки, сукупність теоретичних положень і заснованих на них техніко-криміналістичних засобів і методів збирання, дослідження і використання даних про зовнішній вигляд людини з метою встановлення особи та розшуку осіб, що цікавлять - 5.1. Поняття і структура криміналістичної техніки
загальні положення, а також її окремі галузі. До загальних положень відносяться відомості про поняття та структуру криміналістичної техніки, її відносинах з іншими розділами криміналістики та іншими галузями науки, принципах її побудови, системі техніко-криміналістичних прийомів, методів і засобів і т.д. До галузей криміналістичної техніки відносяться судові: фотографія, аудіо і відеозапис; - Типові слідчі ситуації
слідчої ситуації впливають фактори, які не є ситуаційно утворюють по інших різновидів злочинів, в тому числі і кримінальним діянням терористичної спрямованості. Розглянемо основні типові слідчі ситуації, що виникають па початковому етапі - Слідчий огляд
слідча дія, засноване на безпосередньому сприйнятті та аналізі різних матеріальних об'єктів з метою виявлення, дослідження та фіксації слідів злочину та інших речових доказів, значущих для розслідуваної кримінальної - Слідча ситуація
слідчому дії, тобто сукупність обставин, реально сформованих в діяльності слідчого на момент вибору та реалізації тактичного прийому; з наукової точки зору - система взаємопов'язаних умов, що впливають на створення та реалізацію типізованих груп прийомів виробництва окремих слідчих - Третя типова ситуація.
слідчої ситуації, також як і в двох попередніх, інтенсивно використовуються всі криміналістичні, розшукові та інші обліки, а також колекції експертно-криміналістичних підрозділів МВС і СФБ. Зрозуміло, крім трьох типових слідчих ситуацій, в процесі розслідування захоплення заручників, можуть виникати й інші ситуації. Наприклад, ситуація прориву частини терористів з декількома - Криміналістична одорология
криміналістичної техніки, присвячена роботі з запаховими слідами, яка спирається на положення одорологии - вчення про природу і механізм утворення запахів, про способи їх розпізнавання і