Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Оголошення громадянина померлим

Визнання громадянина безвісно відсутнім не ліквідує виникла юридичну невизначеність, оскільки він залишається учасником ряду правовідносин. Тим часом при тривалій відсутності громадянина, якщо неможливо встановити місце його перебування, є підстави припускати, що він помер. Однак з таким припущенням не можна пов'язувати юридичні наслідки, поки факти, його породжують, чи не будуть встановлені в офіційному порядку, бо помилка у вирішенні цього питання може спричинити серйозні порушення прав і інтересів особистості. Згідно п. 1 ст. 45 ГК громадянин може бути оголошена судом померлою. При цьому не потрібно, щоб попередньо його було визнано безвісно відсутнім. Умовами оголошення померлим є:
- відсутність громадянина в місці постійного проживання протягом п'яти років, рахуючи з дня одержання останніх відомостей про нього, а в певних випадках, зазначених у законі, - шести місяців;
- неотримання протягом вказаних строків інформації про місце перебування громадянина і неможливість, незважаючи на вжиті заходи, встановити, чи живий він.
Скорочений шестимісячний строк для оголошення громадянина померлим застосовується, як сказано в законі, якщо громадянин пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку. Наприклад, якщо відомо, що громадянин був пасажиром або членом екіпажу затонулого морського судна чи потерпілого катастрофу літака, то для оголошення її померлою потрібно шість місяців, оскільки припущення про його загибель при таких умовах досить грунтовно. Проте суд визнає в даному випадку не факт смерті громадянина, а оголошує його померлим на підставі презумпції смерті під час нещасного випадку. Особливо закон визначає умови оголошення померлим громадянина, який зник під час воєнних дій: він може бути в судовому порядку оголошений померлим не раніше ніж після закінчення двох років з дня закінчення воєнних дій (п. 2 ст. 45 ЦК).
На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи загсу видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день набрання законної сили цього рішення. У разі оголошення померлим громадянина, який зник без вісті за обставин, що загрожують смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем ??смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день загибелі пасажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха та т.п.).
Юридичним наслідком оголошення громадянина померлим є припинення або перехід до спадкоємців усіх прав та обов'язків, які належали йому як суб'єкту права, тобто фактично це такі ж наслідки, які тягне смерть людини.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Оголошення громадянина померлим "
  1. § 4. Безвісна відсутність та юридична смерть
    Загальні положення. Право вільного пересування, вибору місця перебування і проживання - одне з невідчужуваних конституційних прав і свобод людини. Цивільний кодекс не регулює питання пересування і вибору місця перебування і проживання як такі - він тільки: захищає відповідні права в разі їх порушення (п. 2 ст. 2, ст. 150); передбачає певні цивільно-правові
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  3. § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
    Сутність успадкування. Громадяни можуть успадковувати і заповідати майно (ст. 18 ЦК). Спадкування - перехід майна (спадщини, спадкового майна) померлої особи (спадкодавця) до іншого вказаною ним у заповіті або визначеному законом особі (спадкоємцю), при якому майно переходить у порядку універсального правонаступництва, тобто за загальним правилом в незмінному вигляді як єдине ціле
  4. § 9. Безвісна відсутність. Оголошення громадянина померлим
    § 9. Безвісна відсутність. Оголошення громадянина
  5. 4. Наслідки явки громадянина, оголошеного померлим
    Однак оголошення громадянина померлим, на відміну від смерті, встановлює лише презумпцію, але не самий факт смерті. Тому в тих виняткових випадках, коли громадянин, оголошений померлим, фактично живий, рішення суду жодною мірою не вплине на його правоздатність. Якщо ж громадянин дійсно помер, то його правоздатність припиняється в силу природної смерті незалежно від того, коли
  6. О
    Обман як підставу оспорімості угод II, 13, § 3 (8) - с. 502 - 503 Оборотоздатність речей II, 11, § 2 (2) - с. 401 - 402 Зворотній сила нормативних актів I, 4, § 3 (2) - с. 111 - 112 Загальна - О. довіреність, см. Генеральна довіреність - О. правоздатність II, 7, § 2 (2) - с. 237 - 238 Загальна частина цивільного права I, 2, § 4 (1) - с. 56 - 57; I, 2, § 4 (2) - с. 58 - 59 Загальне
  7. 3. Підстави спадкування
    З часів Стародавнього Риму право закріплює дві підстави спадкування: закон і заповіт. У ДК РРФСР 1964 р. вони були названі саме в такому порядку, що цілком відповідало прагненню радянської держави регулювати спадкові відносини переважно волею законодавця. Природно, і весь масив норм, присвячених спадкоємства за законом, передував в ГК РРФСР 1964 р. тим, що регулювали
  8. 3. Відкриття спадщини
    Відкриттям спадщини називається виникнення спадкового правовідношення. Юридичними фактами або підставами, що приводять до відкриття спадщини, є смерть громадянина і оголошення громадянина померлим (ст. 1113 ЦК). Відкриття спадщини завжди відбувається в певний час і в певному місці, що має дуже важливе правове значення. Часом відкриття спадщини є день
  9. 2. Способи та строки прийняття спадщини
    Цивільне законодавство встановлює два способи прийняття спадщини: подача нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви та фактичний вступ у володіння спадковим майном. У першому випадку нотаріусу або посадовій особі, уповноваженій відповідно до закону видавати свідоцтва про право на спадщину, подається одне з двох заяв: про
  10. О
    "Забезпечувальні" обмежені речові права IV, 23, § 1 (3 ) - с. 149 Облігації IV, 20, § 2 (3) - с. 78; IV, 20, § 2 (4) - с. 83 Оприлюднення твору - поняття і форми О. п. VI, 30, § 2 (1) - с. 283 - 284 - право на О. п. VI, 30, § 4 (1) - с. 296 Звернення стягнення на майно за боргами власника IV, 19, § 3 (3) - с. 58 Обтяження, см. Обмежені речові права