|
Слід учітиватьряд особливостей припинення фермерського хозяйстваю ст. 1 та ст. 9 ФЗ «Про селянське (фермерське) господарство».
Особливо необхідно звернути увагу на застереження, зроблене законодавцем в ст. 22 ФЗ «Про селянське (фермерське) господарство» якщо інше не випливає з федерального закону, інших нормативних правових актів РФ або істоти правовідносини. У даному випадку треба мати на увазі, що на підставі старої редакції Закону РРФСР «Про селянське (фермерське) господарство» фермерські господарства створювалися як юридичні особи, і лише після того, як був прийнятий новий ЦК РФ, вони стали набувати статусу індивідуального підприємця без утворення юридичної особи.
Аграрна реформа дала певний поштовх розвитку капіталістичних відносин в російському селі, але забезпечити прогрес продуктивних сил аграрного сектора не могла зважаючи примітивності агровиробництва.
Події, що сталися пізніше революційні події призвели до того, що зароджувався шар фермерських господарств у Росії був повністю знищений, та й про передачу землі у власність селян довелося забути на багато років. Після проголошення в 1990-1992 р. аграрної та земельної реформи почався новий етап в історії перетворення вітчизняного сільського господарства.
Формування конкурентного середовища в аграрному секторі економіки країни стало однією з головних цілей, на досягнення яких спрямовані дії реформаторів.
Однак процес перекладу сільського господарства на ринкові рейки йшов складно і суперечливо. У 1991 р. реформа зробила перші практичні кроки у формуванні багатоукладної аграрної економіки.
Одним з таких укладів сталофермерство-мала форма агробізнесу на сімейній основі.
В даний час в Російській Федерації зареєстровано близько 264 тис. фермерських господарств, за ними закріплено 14,3 млн. га землі.
Історичні, геополітичні та економічні умови функціонування російського аграрного сектора Росії такі, що фермерський уклад не може бути домінуючим, як у західних країнах.
Проте і в Росії сімейні фермерські господарства можуть стати за певних умов значущою складовою багатоукладної аграрної економіки.
|
- § 4. Акціонерні товариства
особливості закритих товариств є досить жорстка система колективного внутрішнього контролю над складом учасників товариства і числом належних їм часток (акцій). Для цього законодавець встановлює правило про переважної купівлі акцій товариства. Це правило наказує вибуває учаснику товариства спочатку запропонувати свої акції залишилися членам, і тільки потім, якщо вони від них
- § 1. Поняття приватизації державного та муніципального майна і законодавство про приватизацію
особ ввести процес приватизації в нормальне правове русло. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 8 Другий період приватизації та розвитку законодавства про неї слід відраховувати з введення чекової («ваучерної») приватизації, законодавчою базою для якої в першу чергу став Закон «Про приватизацію» 1991
- § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
особливостями. Це проявляється в характері та особливостях їх правового статусу, взаємовідносинах з державними органами, у регулюванні внутрішньогосподарських і трудових відносин галузевими та локальними нормами. Найбільш важливою специфічною рисою, спільною для всіх сільськогосподарських організацій і підприємств, всіх сільськогосподарських товаровиробників незалежно від їх виду та форми,
- § 5. Підприємницька діяльність громадянина
особливості в проведенні як антикризових заходів - фінансового оздоровлення та зовнішнього управління селянського (фермерського) господарства, спрямованих на запобігання його банкрутства, так і самого конкурсного виробництва. Конкурсну масу господарства утворює тільки те майно, яке знаходиться у спільній власності членів господарства, відповідно, сюди не може входити приватне майно
- § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
особливість предмета і методу цивільного права, можна прийти до висновку, що сукупність майнових відносин, заснованих на юридичній рівності сторін, предметом яких виступають земельні ділянки, є цивільно-правовий. Інші види відносин, що виникають у зв'язку із земельними ділянками, підпадають під правове регулювання норм права іншої галузевої приналежності. У даному випадку
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
особливостей потерпілого (див. ст. 151 ЦК). Така можливість (якої було у радянському законодавстві) дозволяє зробити принциповий висновок про те, що сьогодні всі особисті немайнові відносини в тій чи іншій мірі (одні в більшій, інші в меншій) пов'язані з майновими, а сам майновий ознака в предметі цивільного права не тільки і не просто домінує, але й об'єднує
- § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
особливості (наприклад, з відумерлою спадщини відпадає і обтяжує всю спадкову масу легат) * (525). Для виникнення цього - запасного - випадку спадкового правонаступництва достатній факт смерті і наявність умов, названих у п. 1 ст. 1151 ЦК. Разом з тим у відкритий перелік підстав спадкування не слід включати конструкції, хоча й відомі спадкового права через
- § 2. Спадкодавець, спадкоємці, спадщина
особ гідно зберегти пам'ять про заслуги покійного (а тому це поняття не варто сприймати буквально, зокрема поширювати на спадкоємців за заповітом навіть за наявності таких). Негідні спадкоємці. Негідними спадкоємцями можуть бути тільки громадяни, які з міркувань моралі чи не мають права успадковувати в силу прямої вказівки закону, або усуваються від
- § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких їх засновники (учасники) не мають майнових прав (громадські та релігійні, благодійні та інші фонди - п. 3 ст. 48 ЦК), а іноді в яких вони не мають і самого членства (ст. 118 ГК), питання про спадкування не виникає в принципі за відсутністю об'єкта успадкування. Якщо померлий
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
особливості, які притаманні лише правовідносин з участю громадян-споживачів. * (70) Сказане зовсім не означає, що шкода, заподіяна з аналогічних причин при використанні товару (роботи, послуги) у підприємницькій діяльності, взагалі не підлягає відшкодуванню. Така шкода також має бути відшкодована, але на загальних підставах, в тому числі при наявності вини заподіювача шкоди. * (71) Пункт
|