|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 4. Передоручення
|
|
Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо таке передоручення передбачене договором або дозволене тим, кого представляють, в іншій формі (у листі, телеграмі тощо). Передоручення може також ґрунтуватися на положеннях акта цивільного законодавства. Зокрема, таким спеціальним положенням акта цивільного законодавства є передбачене ч. 1 ст. 240 ЦК правило, згідно з яким представник має право здійснити передоручення, якщо це зумовлено метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Стаття 240 ЦК не регламентує порядок та форму передоручення, але оскільки останнє може мати місце лише за добровільного представництва, то передоручення, як правило, здійснюється
І-ІЧОЧ »плачі довіреності представником своєму заміснику. Але і рсдоручення можливе і шляхом внесення змін до договору (до- і .«мі> ру доручення або іншого договору), який є підставою пред- - Міліпцпіа,
Іовіреність, шо видається у порядку передоручення, підлягає
іріальному посвідченню, крім випадків видачі довіреності на
¦ держання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших п 1.1 тежти та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок кицо), яка може бути посвідчена посадовою особою організації, в п ні довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному (Жуванні, або за місцем його проживання (ч. 4 ст. 245 ЦК). Строк, н і який видається довіреність, не може перевищувати терміну дії в» мовної довіреності, на підставі якої вона видана.
Представник, який передав свої повноваження іншій особі, чсеить повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за пої власні. Це правило закріплене в інтересах особи, яку представляють, оскільки у разі незгоди з передорученням особа, яку пред- ілвляють, може в будь-який момент скасувати довіреність. Якщо представник не повідомив особі, яку представляє, про передоручення, він несе відповідальність за дії особи, якій передав повноваження, як за свої власні.
Оскільки при передорученні має місце передача представником його повноважень третій особі (заміснику), тобто відбувається замша осіб у внутрішніх відносинах представництва із збереженням останніх, це не впливає на існування самих відносин представниц- і на. Тому правочин, вчинений після передоручення замісником первісного" (головного) представника, так само створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, як це було б при діях первісного представника.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "§ 4. Передоручення" |
- § 3. Форми правочинів
передоручення (ст. 245 ЦК). За згодою суб'єктів, які вчиняють правочин, нотаріальному посвідченню підлягає будь який правочин, навіть той, для якого ця вимога не є обов'язковою. Використання такої можливості часто є доцільним, оскільки перевірка змісту правочину нотаріусом є гарантією того, що цей правочин укладений відповідно до вимог закону. До того ж, нотаріальне посвідчення правочину
- 8.3. Правочини з дефектами форми
передоручення тощо), такий правочин є нікчемним. Проте за певних умов відсутність необхідного нотаріального посвідчення правочину може бути компенсована судовим рішенням. Частина 2 ст. 219 ЦК передбачає, що суд може визнати такий правочин дійсним за таких умов: а) якщо буде встановлено, шо він відповідав справжній волі особи, яка ііого вчинила; б) якщо нотаріальному посвідченню правочину
- § 5. Представництво за довіреністю
передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім чіпіадків передоручення одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо), коли довіреність може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, і кінчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
- § 7. Виконання зобов'язань
передоручення виконання"), якщо з умов договору, положень актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Якщо особа, на яку боржник поклав обов'язок виконання зобов'язання (представник), не виконала або неналежним чином виконала його,
- § 3. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
передоручення за договором доручення, але і те, що за недотримання вимог ч. 2 ст. 240 ЦК повірений відповідає за дії заступника як за свої власні, а вина заступника розглядається як власна вина повіреного. Якщо вибір заступника був зроблений сумлінно, вважається, що юбов'язання з договору доручення виконане належним чином і лля повіреного негативні наслідки не
- Стаття 367. Представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
передоручення), оскарження постанови митного органу або суду (судді), одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності. Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності: 1) особи, які не досягли повноліття; 2) особи, над якими
- Що таке представництво? Які є види представництва?
Однією з форм здійснення суб'єктами належних їм цивільних прав та обов'язків є представництво. Представництво - це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє. Значення представництва полягає в тому, що саме завдяки цьому інститутові цивільного права юридичні особи мають можливість повніше
- Що таке довіреність? Яким вимогам вона повинна відповідати?
передоручення. З припиненням представництва за довіреністю представник або його правонаступники повинні негайно повернути довіреність. Треба підкреслити, що особа яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Угода про відмову від цього права є нікчемною. Про рішення скасувати довіреність особа повинна негайно сповістити представника, а також відомих їй
- Стаття 44. Повноваження представника в суді
передоручення, оскарження рішення суду, пред'явлення виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Якщо сторона, що представляється, або третя особа довіряли своєму представнику здійснення будь-яких з перелічених вище повноважень, вони повинні були видати представнику таке доручення, у якому це спеціально застережено. Тому таке доручення і прийнято було називати
- § 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
передоручення виконання зобов'язання третій особі, передбачений ст. 164 ЦК України. Боржник може покласти виконання обов'язку, який лежить на ньому, на третю особу (передоручення зобов'язання), а кредитор має право доручити третій особі право прийняти виконання (переадресування виконання). Однак цей інститут може застосовуватися за наявності однієї з названих умов, які передбачені у ст. 164 ЦК
|